Постанова № 68261966, 14.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2017 р. Справа № 805/1731/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Вода Донбасу»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 листопада 2016 року № 0001565000, № 0001575000, № 0001585000, № 0001595000, від 16 листопада 2016 року № 0001605000, № 0001615000, № 0001625000, № 0001655000, № 0001675000 на загальну суму 2532793 грн. 17 коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за платежем «податок на додану вартість» від 15 листопада 2016 року № 0001565000 на суму 361786 грн. 46 коп., № 0001575000 на суму 372824 грн. 79 коп., № 0001585000 на суму 267227 грн. 37 коп., № 0001595000 на суму 201598 грн. 36 коп., від 16 листопада 2016 року № 0001605000 на суму 229743 грн. 39 коп., № 0001615000 на суму 263615 грн. 51 коп., № 0001625000 на суму 433605 грн. 11 коп., № 0001655000 на суму 48160 грн. 54 коп., № 0001675000 на суму 354231 грн. 64 коп.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог норм чинного законодавства України, посилаючись на дію Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Крім того, позивач зазначає на наявність сертифікатів про настання обставин непереборної сили щодо справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, а також продовження Представник позивача 14 серпня 2017 року надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що податкові накладні були зареєстровані з порушенням терміну їх реєстрації. Також відповідач зазначає на те, що сертифікати Торгово-промислової палати не стосуються продовження граничних строків подання юридичною особою податкової звітності. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00191678, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2016 року відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що було складено акт від 25 жовтня 2016 року № 666/28-01-50-00191678 (далі - акт перевірки від 25 жовтня 2016 року). За висновками перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 2653 грн. 89 коп., від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 340718 грн. 83 коп., від 61 і більше календарних днів на загальну суму ПДВ 2799966 грн. 48 коп.

За результатами акту перевірки від 25 жовтня 2016 року та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України за порушення пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року № 0001565000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 265 грн. 39 коп., у розмірі 30 % у сумі 49778 грн. 77 коп., у розмірі 40 % у сумі 311742 грн. 30 коп., загальна суму штрафу становить 361786 грн. 46 коп., № 0001575000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 30 % у сумі 50437 грн. 17 коп., у розмірі 40 % у сумі 322387 грн. 62 коп., № 0001585000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 267227 грн. 37 коп., № 0001595000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 201598 грн. 36 коп.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2016 року відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що було складено акт від 26 жовтня 2016 року № 677/28-01-50-00191678 (далі - акт перевірки від 26 жовтня 2016 року). За висновками перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 145449 грн. 60 коп., від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 666201 грн. 03 коп., від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 480338 грн. 91 коп., від 61 і більше календарних днів на загальну суму ПДВ 1587692 грн. 84 коп.

За результатами акту перевірки від 26 жовтня 2016 року та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України за порушення пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2016 року № 0001605000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 14544 грн. 96 коп., у розмірі 20 % у сумі 133240 грн. 21 коп., у розмірі 30 % у сумі 80807 грн. 59 коп., у розмірі 40 % у сумі 1150 грн. 63 коп., загальна сума штрафу становить 229743 грн. 39 коп., № 0001615000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 30 % у сумі 63294 грн. 09 коп., у розмірі 40 % у сумі 200321 грн. 42 коп., загальна сума штрафу становить 263615 грн. 51 коп., № 0001625000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 433605 грн. 11 коп.

26 жовтня 2016 року відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що було складено акт від 26 жовтня 2016 року № 678/28-01-50-00191678. За висновками перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 190873 грн. 56 коп., від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 150311 грн. 40 коп., від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 106475 грн. 44 коп., від 61 і більше календарних днів на загальну суму ПДВ 803249 грн. 75 коп.

За результатами акту перевірки від 26 жовтня 2016 року № 678/28-01-50-00191678 та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України за порушення пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2016 року № 0001655000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 19070 грн. 05 коп., у розмірі 20 % у сумі 29128 грн. 18 коп., у розмірі 30 % у сумі 15 грн. 31 коп., загальна сума штрафу становить 48160 грн. 54 коп., № 0001675000, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 70 грн. 13 коп., у розмірі 20 % у сумі 934 грн. 12 коп., у розмірі 30 % у сумі 31927 грн. 32 коп., у розмірі 40 % у сумі 321299 грн. 89 коп.,загальна сума штрафу становить 354231 грн. 64 коп.

Позивачем суду надані сертифікати (висновки) про настання обставин непереборної сили від 25 листопада 2014 року № 1735, № 1736, якими засвідчено настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів та для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. Посилаючись, зокрема, на дані сертифікати, позивач зазначає про відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 15.1 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків. Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до підпункту 201.10.1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпункту 201.10.14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, під час перевірки встановлений факт порушення підприємством зазначених норм Закону.

Абзацом 4 підпункту 201.10.14 пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Оскільки під час перевірки встановлений факт порушення позивачем норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідач правомірно та у спосіб, визначений Законом, у межах повноважень застосував до суб'єкта господарювання штрафи за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та виніс відповідні податкові повідомлення-рішення.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей, з наступних підстав.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Маріуполь Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

З аналізу вищезазначених норм Закону вбачається, що чинне законодавство не містить норми про звільнення платників податків від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема, щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі і при знаходженні підприємства в зоні проведення антитерористичної операції та наявності сертифікату. Суд зазначає, що позивачем не наведено обґрунтованих причин для несвоєчасної реєстрації податкових накладних з урахуванням того факту, що юридична особа знаходиться в м. Маріуполь, та знаходження апарату управління підприємства у м. Донецьку, як зазначається у позовній заяві, не надає права підприємству порушувати норми Податкового кодексу України. Суд зазначає, що пошкодження гідротехнічних тощо споруд підприємства на території Донецької області, на що посилається позивач у позові, ніяким чином не впливає на своєчасну реєстрацію податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що статтею 102 ПК України визначено, що внаслідок обставин непереборної сили, які підтверджені документально, у разі, якщо протягом визначених у податковому законодавстві граничних строків подання податкової звітності, юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених, відповідно до законодавства України, нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність граничні строки для подання такої звітності можуть бути продовжені керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків. Тобто, вимоги статті 102 ПК України передбачають вичерпаний перелік підстав для продовження граничних строків подання юридичною особою податкової звітності. Безпосередньо порядок застосування пунктів 102.6, 102.7 статті 102 ПК України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1044 (далі - Порядок № 1044). Згідно пункту 10 Порядку № 1044 штрафні санкції, визначені статтею 120 розділу ІІ Кодексу, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації. Тобто, норми пунктів 102.6, 102.7 статті 102 ПК України щодо продовження граничних строків не стосуються строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, а стосується виключно продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надмірно сплачених податкових зобов'язань. Суд також зазначає, що доказів звернення до відповідача із заявою відповідно до статті 102 ПК України позивач суду не надав, так само як і не доведено суду відсутність на підприємстві осіб, які ведуть бухгалтерський облік, та які мали б, в тому числі, своєчасно реєструвати податкові накладні. Щодо наявності у позивача кредиторської заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та заборгованості по заробітній платі, суд зазначає, що відповідальність платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у ЄРПН передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України. Нормативно-правовими актами України не передбачено звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, в тому числі за наявності у платника податку заборгованості із виплати заробітної плати та наявності кредиторської заборгованості.

Враховуючи наведене та те, що нормами чинного законодавства передбачений обов'язок позивача скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строків, визначених Податковим кодексом України, та під час розгляду справи встановлена правомірність висновків суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства та застосування штрафу за встановлені порушення, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог. Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за платежем «податок на додану вартість» від 15 листопада 2016 року № 0001565000 на суму 361786 грн. 46 коп., № 0001575000 на суму 372824 грн. 79 коп., № 0001585000 на суму 267227 грн. 37 коп., № 0001595000 на суму 201598 грн. 36 коп., від 16 листопада 2016 року № 0001605000 на суму 229743 грн. 39 коп., № 0001615000 на суму 263615 грн. 51 коп., № 0001625000 на суму 433605 грн. 11 коп., № 0001655000 на суму 48160 грн. 54 коп., № 0001675000 на суму 354231 грн. 64 коп., відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 14 серпня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.