Постанова № 68261913, 10.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 р. Справа № 804/15825/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товаристо з обмеженою відповідальністю "Адоніс" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "Адоніс" з податку на додану вартість за червень 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ТОВ "Адіоніс" 10.07.2015 року засобами електронного зв'язку направило податкову декларацію з ПДВ за податковий період червень 2015 року, однак, отримало електронну квитанцію № 1, якою повідомлялося, що документ не прийнято у зв'язку з тим, що підприємство не було платником ПДВ в період червня 2015 року. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. При цьому, позивач посилається на те, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість № 293 від 29.05.2015 року було оскаржено ТОВ "Адоніс" в судовому порядку, про що відповідачу було достовірно відомо, у зв'язку з чим, не могло бути підставою для відмови у прийнятті податкової звітності.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, також в матеріалах справи містяться додаткові письмові пояснення.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Надав до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Адоніс» (код ЄДРПОУ 36366810) перебуває на податковому обліку у Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

24.03.2014 року між ТОВ «Адоніс» та Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська укладено договір № Е00313/2014 про визнання електронних документів (а.с. 9-10).

10.07.2015 року позивачем було направлено в електронному вигляді декларацію за червень 2015 року. Податкову звітність не було прийнято контролюючим органом у зв'язку з тим, що «порушено вимоги п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а саме: ІПН '33668104640' не був платником ПДВ в періоді червень 2015 року», що підтверджується квитанцією № 1. Реєстрація платника ПДВ анульована 29.05.2015 року.

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, ТОВ «Адоніс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок подання податкової декларації регулюється статтею 49 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до п. 49.3. ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України .

Як передбачено нормою абз. 1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як визначено п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас, Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу .

Подання електронної звітності до органів ДФС України врегульовано наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 "Про подання електронної податкової звітності", яким затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція).

У відповідності до п. 1 Інструкції, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

У відповідності до п.п. 7.4-7.6 Інструкції, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

У відповідності до п. 4.14 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, які затверджено наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516, у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації (у тому числі надісланої поштою або засобами електронного зв'язку), заповненої з порушеннями пп. 48.3 - 48.4 ст. 48 Кодексу, такий орган ДПС зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення (у разі подання в електронному вигляді платнику надсилається квитанція) про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (Додаток 6 до Методичних рекомендацій).

Отже, квитанція № 1 фіксує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція № 2 засвідчує факт приймання або неприймання податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДФС, остання засвідчується електронно-цифровим підписом органу ДФС України та містить причини неприйняття податкової звітності.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п.49.15 ст. 49 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач, яким є Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, не формував та не направляв позивачу квитанцію № 2 про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, в тому числі письмової відмови відповідно до п.49.15 ст. 49 Податкового кодексу України.

З наданих до суду роздруківок вбачається, що позивачем направлено податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року на електрону адресу саме Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська, в графі "Одержувач" вказано, що податкова декларація була отримана Лівобережною ОДПІ та між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів.

При цьому, слід зазначити, що рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 293 від 29.05.2015 року, яким ТОВ «Адіоніс» було анульовано свідоцтво платника ПДВ, скасовано в судовому порядку, а саме, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року у справі № 804/7804/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року (а.с. 79-83). Таким чином, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття та означає, що таке рішення відповідача не створює будь-яких правових наслідків.

Враховуючи, викладене вище, адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "Адіоніс" з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" (код ЄДРПОУ 36366810) сплачений судовий збір у розмірі 1218,00 гривень (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.00.коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко