Ухвала суду № 68260128, 08.08.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю ОСОБА_1, її представника Семененко Л.М., представника Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - Легус Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.06.2017 р. за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, заінтересована особа - товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс",-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 р. ОСОБА_1 звернулася із вказаною скаргою, посилаючись на те, що постановою головного державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 17.03.2017 року відкрито виконавче провадження ВП №53586797 з примусового виконання виконавчого листа №607/21749/13-ц, виданого 19.09.2016 року Апеляційним судом Тернопільської області, про стягнення з неї на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» заборгованості за кредитним договором №1901/0408/71-054 від 08.04.2008 року в розмірі 246158,23 долари США, що в еквіваленті становить 2731018,97 грн. та 66487,23 доларів США заборгованості за відсотками, що еквівалентно 1010613,31 грн. і судового збору в сумі 5268,00 грн. Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

Заявниця зазначила, що вказані постанови державного виконавця підлягають скасуванню, оскільки примусове виконання розпочато всупереч вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви стягувача, до якої не долучено квитанцію про сплату авансового внеску. Із врахуванням наведеного просила задовольнити скаргу.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 07.06.2017 р. у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за участю заінтересованої особи ТзОВ "ФК Вектор Плюс" - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, постановивши нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

ОСОБА_1 вказала, що в порушення вимог процесуального закону судом самостійно змінено предмет оскарження, оскільки суд вирішив питання не щодо незаконних дій державного виконавця, який безпідставно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження і арешт майна, а про дії Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ, як юридичної особи.

Крім того, заявниця зазначила, що суд в порушення ст. 27 ЦПК України вирішив справу за її відсутності, не повідомивши про час та місце судового засідання.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Вирішуючи скаргу, суд виходив з того, що постанова головного державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 17.03.2017 р. про відкриття виконавчого провадження № 53586797 та постанова від 17.03.2017 р. про накладення арешту на майно боржника відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", тобто дії державного виконавця не порушують прав ОСОБА_1

З таким висновком суду слід погодитися, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що 15.03.2017 року на адресу Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області надійшла заява ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №607/21749/13-ц, виданого 19.09.2016 року Апеляційним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» заборгованості за кредитним договором №1901/0408/71-054 від 08.04.2008 року в розмірі 246158,23 долари США, що в еквіваленті складає 2731018,97 грн. та 66487,23 доларів США заборгованості за відсотками, що еквівалентно 1010613,31 грн. і судового збору в сумі 5268,00 грн.

17.03.2017 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Мисан О.П. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВПР №53586797 та про арешт майна боржника.

Як видно із наявного у матеріалах виконавчого провадження оригіналу платіжного доручення №6534 від 14.02.2017 року, ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» сплачено на рахунок Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області авансовий внесок у сумі 32000,00 грн. за подання виконавчого документа.

У відповідності до ч.3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті чи вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при відкритті виконавчого провадження ВП №53586797 територіальним органом виконавчої служби не допущено будь-яких порушень прав ОСОБА_1, а оскаржувані постанови головного державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 17.03.2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП №53586797 та накладення арешту на майно боржника винесені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», на підставі усіх необхідних документів, передбачених вказаним законом.

Доводи ОСОБА_1, про те, що судом самостійно змінено предмет оскарження, колегія суддів вважає безпідставними. Як видно із змісту ухвали від 07.06.2017 р., суд розглянув скаргу ОСОБА_1 на підставі ст. 383 ЦПК України, вказавши, що дії державного виконавця територіального органу ДВС під час виконання рішення суду не порушують прав чи свобод заявниці.

Не можуть також бути підставою для скасування ухвали суду посилання ОСОБА_1 на порушення судом, який розглянув скаргу без її участі, вимог цивільно - процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Як видно з матеріалів справи, після подання 05.04.2017 р. скарги на дії державного виконавця, заявниця 20.04.2017 р. не з'явилась в судове засідання, а згодом просила відкласти розгляд справи, призначеної на 18.05.2017 р., посилаючись на те, що вона перебуває за межами Тернополя. Будь яких доказів про неможливість з поважних причин взяти участь в судових засіданнях ОСОБА_1 не подала (а.с. 35,40).

Із змісту довідки поштового відділення вбачається, що судова повістка, про розгляд справи 07.06.2017 р. повернута без вручення ОСОБА_1 за закінченням терміну зберігання (а.с. 54).

В судовому засіданні в апеляційному суді ОСОБА_1 пояснила, що перебувала на відпочинку, тому не отримала судову повістку. Заявниця та її представник - адвокат Семененко Л.М. вказали також, що суд першої інстанції порушив право ОСОБА_1, яка хотіла в суді першої інстанції доповнити свою скаргу і оскаржити інші рішення державного виконавця.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом при вирішенні скарги не порушено право ОСОБА_1, передбачене ст. 27 ЦПК України, брати участь в судових засіданнях. Крім того, ОСОБА_1, як боржник у виконавчому провадженні, має право на звернення із скаргою до суду, якщо вважає, що і іншими рішеннями, дією чи бездіяльністю державного виконавця порушено її права чи свободи.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.06.2017 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: