Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2009 р. справа № 2а-14505/09/0570
час прийняття постанови: 11:35
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі Оленьченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»
до Маріупольської митниці державної митної служби України
про відміну податкового повідомлення від 14 серпня 2009 року №13
за участю представників:
від позивача: Майська А.В. – за дов. від 2 січня 2009 року № 250-25Д
від відповідача: Пономаренко О.М. – за дов. від 21 вересня 2009 року №34 – 32/53
Свиридченко О.Ф. – за дов. від 21 вересня 2009 року №34-32/52
ВСТАНОВИВ:
Відкритим акціонерним товариством «Маріупольським заводом важкого машинобудування» заявлено позов до Маріупольської митниці державної митної служби України про відміну податкового повідомлення від 14 серпня 2009 року №13 яким до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. за неподання вантажної митної декларації у визначені законодавством строки.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно підпунктів 1.2, 1.9 пункту 1 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000року №2181- ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами. Податкове повідомлення – письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до підпункту 1.11 частини 1 статті 1 зазначеного Закону вантажно-митна декларація є податковою декларацією, тобто документом, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу). Також з посиланням на підпункт 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 позивач робить висновок, що прийняттю податкового повідомлення повинна передувати перевірка правильності чи повноти нарахування суми податкового зобов’язання платником податку чи іншого обов’язкового збору. Позивач зазначає, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення Відповідачем не була здійснена ані документальна, ані камеральна перевірка ВАТ «МЗВМ» стосовно правильності нарахування ним податкового зобов’язання, та що прийняття податкового повідомлення було передчасним. Факт нездійснення Маріупольською митницею перевірки правильності чи повноти нарахування суми податкового зобов’язання Позивачем підтверджується Актом про неподання вантажної митної декларації від 04 липня 2009 року, в якому відсутні відомості стосовно проведеної Маріупольською митницею перевірки. Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення від 14 серпня 2009 року №13, було прийняте без дотримання вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим підлягає відміні.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив суд скасувати повністю податкове повідомлення від 14 липня 2009 року № 13.
Відповідач у своїх запереченнях від 21 вересня 2009 року № 11-15/34/4452 (арк. справи 17) проти позову заперечує з тих підстав, що статтею 85 Митного Кодексу України визначено, що митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставки товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Актом про неподання ВМД у визначені строки від 04 липня 2009 року № 70303/0/008 встановлено, що ВАТ «МЗВМ» не подано до оформлення ВМД на вантаж «рама бокова», чим порушено визначений строк подання ВМД, що є підставою для нарахування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181. Крім того, підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 Закону №2181 передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків, у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію. Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону передбачено штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне не подання декларації у строки, визначені законодавством, або її затримку. Відповідач зазначає, що це податкове повідомлення виставлено на підставі підпункту «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, якими не передбачено проведення будь – яких видів перевірок. Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дошок податкових повідомлень, затверджених наказом Держмитслужби від 11 травня 2006 року №370, митні органи самостійно визначають суми податкових зобов’язань платників податків на підставі положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону та штрафних санкцій, за їх наявності, щодо податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 цього Закону. Пунктом 2.2 розділу 2 зазначеного Порядку передбачено, що у випадку, зазначеному в пункті 2.1 цього Порядку, митний орган складає та надсилає платнику податків податкові повідомлення за формою згідно з додатком 1 цього Порядку (форма «Р») – при здійсненні розрахунку сум податкових зобов’язань та штрафних санкцій, нарахованих відповідно до підпунктів 17.1.1 – 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону, за їх наявності. Посилаючись на пункти 1.2, 1.5 статті 1 Закону №2181 та підпункт 2.2 п.2 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 17 березня 2001 року №110, відповідач робить з зазначених вище норм висновок, що сума штрафних санкцій за змістом Закону № 2181 є складовою податкового зобов’язання. За цих підстав вважає, що податкові повідомлення виставленні з дотриманням вимог діючого законодавства.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство Маріупольський «Завод важкого машинобудування» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 20355550, є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва №06520003.
Судом встановлено, що 5 травня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Маріупольський завод важкого машинобудування» (Покупець) та відкритим акціонерним товариством «Армавірський завод важкого машинобудування» (Постачальник) було укладено контракт № 2РСБ – 01020 (арк.. справи 40) (далі Контракт), відповідно до якого Постачальник зобов’язується поставить, а покупець прийняти та оплатити Продукцію виробничо-технічного призначення, номенклатура и кількість якого зазначені в Специфікації №1(арк.. справи 42), яка є невід’ємною частиною контракту, та на зазначених у ньому умовах. Підпунктом 1.2. пункту 1 контракту зазначено, що зміна номенклатури, кількості, ціни товару оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод. 16 червня 2009 року, між цими сторонами, була укладена додаткова угода № 5 (арк.. справи 43). Відповідно до додаткової угоди Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець оплатити залізничний критий вагон моделі 11-1807-01 ТУ У 35.2 -32258888-560:2005.
Як свідчать матеріали справи, 24 червня 2009 року на митний пост «Сартана» Маріупольської митниці від відправника ВАТ «Армавірський завод важкого машинобудування» (Росія) для отримувача ВАТ «МЗВМ» (Україна), на виконання Контракту надійшов залізничний критий вагон моделі 11-1807-01 ТУ У 35.2 – 32258888-560:2005 №00908003, за документом контролю доставки ТР ЗТ №7010330005/9/401190 від 22 липня 2009 року (арк.. справи 27) (залізнична накладна №АИ905548) (арк.. справи 25).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.
В ході перевірки можливого факту оформлення даного вантажу за документом контролю доставки ТР ЗТ № №7010330005/9/401190 від 22 липня 2009 року з’ясовано, що митне оформлення не здійснювалось і вантажна митна декларація з комплектом документів до митного посту «Сартана» не надавались.
Відповідно до положень статті 1 Митного кодексу України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Відповідно до статті 85 Митного кодексу України визначено, що митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Тобто, декларанту позивача, який здійснює операції та надає послуги необхідні для митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, необхідно було подати до оформлення вантажно – митну декларацію до 3 липня 2009 року включно. Проте у вищезазначений термін ВМД та необхідні документи не були надані.
Всі ці обставини були викладені відповідачем в акті про неподання вантажної митної декларації у визначені законодавством строки від 4 липня 2009 року № 70303/9/008 (арк. справи 7), та прийняте податкове повідомлення форми «Р» від 14 серпня 2009 року №13 (арк. справи 6). Спірне податкове повідомлення форми «Р» від 14 серпня 2009 року №13 (арк. справи 6) прийнято на підставі підпункту «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон) та згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону.
Суд не погоджується з позицією позивача стосовного того, що штрафні санкції за неподання вантажної митної декларації можуть бути накладені на нього після проведення контролюючим органом перевірки та визначення розміру податкового зобов’язання з огляду на наступне.
Підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181 передбачає штраф за кожне неподання податкової декларації, тобто ця норма містить у собі як диспозицію норми так і санкцію за її порушення. Крім того, зазначена норма передбачає чітко визначений розмір штрафу, який застосовується саме за неподання декларації. Визначення у цьому випадку, контролюючим органом суми податкового зобов’язання законодавець не пов’язує з розміром штрафних санкцій за дане порушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати. Таким чином, витрати на сплату судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до Маріупольської митниці про скасування повністю податкового повідомлення від 14 серпня 2009 року №13, прийнятого Маріупольською митницею у відношенні Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» відмовити повністю.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 вересня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 5 жовтня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шинкарьова І.В.
Судове рішення № 6825935, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14505/09/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: