Вирок № 68258613, 14.08.2017, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5131/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю прокурора - Бойко Д.В.,

підсудного - ОСОБА_1,

захисника - Арзуманяна О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Барабой Овідіопольського району Одеської області, громадянина України, українця, освіта вища, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2010 р.н., не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Барабойської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №3-VI від 15.11.2010 року ОСОБА_1 обрано головою Барабойської сільської ради.

Розпорядженням Барабойської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №16/2010 від 15.11.2010 року ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування та четверту категорію посад.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова:

забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

веде особистий прийом громадян;

видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно зі частиною 5 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Крім цього, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОСОБА_1, як службова особа, на яку поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачених статтею 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» №93-IV від 11 липня 2002 року, повинен дотримуватись правил етики, керуватись загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади, керуватись у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі здійсненням ним повноважень.

Таким чином, згідно з приміткою до статті 364 КК України ОСОБА_1, здійснюючи функції представника місцевого самоврядування, є службовою особою.

Відповідно до примітки до ст.368 КК України, виконуючи функції Барабойської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_1 є керівником органу місцевого самоврядування, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Однак, він порушив зазначені принципи і положення законодавства, став на шлях скоєння злочину, використавши свої службове становище в особистих корисливих цілях.

19 серпня 2015 року директор благодійної організації «Благодійний фонд «Благе діяння» ОСОБА_3 звернувся до голови Барабойської сільської ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 із заявою про надання в оренду частини приміщення Будинку Культури за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Барабой, для проведення благодійних заходів.

У свою чергу, службова особа, яка займає відповідальне становище, ОСОБА_1 з корисливих мотивів повідомив ОСОБА_3 про те, що за укладання вказаного договору останній повинен передати йому сто літрів бензину марки «А92», в якості неправомірної вигоди.

Розуміючи, що без передачі неправомірної вигоди договір між Барабойською сільською радою та ОСОБА_3 укладено не буде, що унеможливить здійснення діяльності благодійного фонду, ОСОБА_3 вимушено погодився з незаконними вимогами ОСОБА_1

22 вересня 2015 року з метою виконання дій в інтересах ОСОБА_3 ОСОБА_1 з використанням свого службового становища, видав на руки ОСОБА_3 договір оренди майна, підписаний і завірений ним від імені Барабойської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

В цей ж день, близько 12 години 30 хвилин, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Барабой, вул.Леніна,100, ОСОБА_1 у приміщенні службового кабінету голови Барабойської сільської ради, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді талонів на бензин марки «А92», кількістю 100 літрів автозаправки «ОККО», вартістю 2049 грн., за укладення договору оренди майна, що належить до спеціальної власності територіальних громад Барабойської сільської ради, площею 173,4 кв.м., розміщеного в Будинку культури за адресою: с.Барабой, вул.Леніна,57, для благодійних заходів.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України, який виразився в тому, що він, будучи особою, яка займає відповідальне становище, отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді талонів на бензин марки «А92» кількістю 100 літрів автозаправки «ОККО», вартістю 2049 грн., за укладення договору оренди майна площею 173,4 кв.м., розміщеного в Будинку Культури за адресою: с.Барабой, вул.Леніна,57.

В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненому злочині прокурор надав наступні докази:

протокол аудіо-відео контролю за особою та протокол про контроль за вчиненням злочину від 19.10.2015 року та відеозаписами доданими до них, на яких видно як ОСОБА_1 отримує від ОСОБА_3 талони на пальне;

протокол огляду місця події від 22.09.2015 року, в ході якого виявлено та вилучено вказані талони;

протокол освідування ОСОБА_1 від 22.09.2015 року, згідно якого на руках виявлено речовину зеленого кольору, якою було помічено талони на пальне;

висновок криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин №5640/17 від 09.11.2015 року, згідно якої речовина виявлена на руках ОСОБА_1 співпадає з речовиною якою було помічено талони на пальне.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що ніяких талонів у ОСОБА_3 не вимагав, договір оренди від імені сільської ради укладав, оскільки це був його обов'язок. Також пояснив, що дійсно ОСОБА_3 приходив до нього з проханням надати приміщення клубу у оренду. Він пояснив ОСОБА_3, що дане питання вирішується на сесії ради. Після того як ОСОБА_3 написав заяву про надання йому у оренду приміщення, він наклав резолюцію та передав до розгляду на сесію ради. Рада в інтересах громади прийняла рішення про передачу частини приміщення Клубу ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_3 прийшов до нього подякував, і виходячи з приміщення надав йому талони на бензин марки «ОККО», з якої причини йому не відомо. Він одразу віддав ці талони до бухгалтерії сільради.

Допитані депутати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судовому засіданні, пояснювали, що питання про передачу частини Клубу у оренду ОСОБА_3 приймали в інтересах громади, ні яким чином голова ОСОБА_1 на них не впливав. Тому сесія прийняла рішення передати у оренду та зобов'язати голову ОСОБА_1 укласти договір оренди від імені сільської ради з ОСОБА_3.

Суд дослідив у якості доказу відеозапис (відеоконтроль за особою), з якого вбачається, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 талони «ОККО», факту вимагання, або прохання ОСОБА_1, щоб ОСОБА_3 передав данні талони не вбачається.

З обвинувачення вбачається, що ОСОБА_1 отримав вищевказані талони за укладення договору оренди приміщення, однак даний договір прокурор у якості доказу суду не надав і суд таке рішення у судовому засіданні не досліджував.

Суд приходить до висновку проте, що в даному випадку відносно ОСОБА_1 відбулась провокація хабара виходячи з наступного.

Після затримання ОСОБА_1, ОСОБА_3 більше до сільради не приходив, орендну плату за приміщення не вносив, орендованим приміщенням жодного разу не користувався.

Усі зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбувались за ініціативою ОСОБА_3, та він же прискорював процедуру оформлення оренди приміщення.

Судом не зміг з'ясувати звідки з'явились талони на пальне і законність їх появи у справі у якості предмету неправомірної вигоди. Будь-яких документів, які б підтверджували фінансування придбання даних талонів за рахунок коштів ГУМВС України в Одеській області суду не надані. ОСОБА_3 у судовому засіданні стверджував, що дані талони він особисто придбав на автозаправці «ОККО» у м.Одесі та надав квитанцію, яка залучена до матеріалів справи. Однак при огляді квитанції встановлено, що її оплатив ОСОБА_8. Також прокурором не надано доказів того, що дані талони на пальне були дійсні на час їх вручення ОСОБА_1, тобто не сплинув строк їх використання. Більш того, на запит суду з фірми «ОККО», відповідь щодо талонів на пальне, так і не отримана.

За заявою ОСОБА_3 прокурором було прийнято рішення про проведення НСРД - контролю за скоєнням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту. Суду надана постанова про це від 01.09.2015 року. Кінцевий строк проведення вказаної НСРД встановлено 20 жовтня 2015 року. В порушенні вимог статей 271 ч.4, 252 ч.3 КПК України та строків, встановлених прокурором, вказаний протокол складений лише 19.11.2015 року, в день, коли ОСОБА_1 було пред'явлено про закінчення слідства.

Крім того, в даній постанові прокурора про проведення контролю за злочином у вигляді спеціального слідчого експерименту не зазначено головне: як саме цей спеціальний експеримент повинен бути організований. Не вказані способи, умови, обставини, завдання та результати його проведення.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що постанова про проведення НСРД -- контролю за скоєнням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, а також протокол про проведення контролю за злочином є недопустимим доказом. Разом з тим, суд визнає недопустимим докази, отримані як похідні від вказаних доказів: протокол огляду міста події від 22.09.2015 року, висновок криміналістичної експертизи №5640/17 від 19.11.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбаченого ст.368 КК України, а тому його слід виправдати.

Відповідно до ст.100 ч.9 КПК України речові докази підлягають зберіганню при матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.369,373-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Речові докази підлягають зберіганню при матеріалах справи.

Повернути заставодавцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, заставу у розмірі 36540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) гривень внесену ним на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Одеській області (р/р 37310014000123, ЄДРПОУ 26302945, МФО 828011, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Одеській області).

Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.К.Кочко