Постанова № 6825611, 03.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-12515/09/0570

час прийняття постанови: 11.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретарі                                                  Пітель В.М.

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002651540/0 від 08.07.2009р.

за участі представника позивача Лисак Т.Г. за довіреністю                              

           представника відповідача Наумової О.С.

ВСТАНОВИВ

Позивач - Державне підприємство «Добропіллявугілля»звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002651540/0 від 08.07.2009р. про застосування штрафу у розмірі 164066,44 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на прибуток.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним були самостійно сплачені податкові зобов’язання з податку на прибуток із зазначенням у платіжних документах призначення платежу. Позивач зазначає, що він вправі вільно розпоряджатися належними йому коштами, тому висновки відповідача щодо сплати підприємством іншого податкового боргу, є неправомірними. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобов’язання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми, тому з посиланням на Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Господарський кодекс України позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на прибуток. Крім того, позивач посилається на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008р. по справі 2-в-64/08 (2а-10114/08) про розстрочення погашення податкового зобов’язання за деклараціями та перенесення граничних строків їх сплати. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх з підстав, наведених у позовній заяві.

          Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує за тих підстав, що твердження позивача про наявність у нього права самостійно визначати черговість погашення податкового боргу не відповідає чинному законодавству. З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач зазначає, що податковий борг погашається пропорційно погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. У відповідності з цим приписом відповідач визначив, які податкові зобов’язання сплачені позивачем, та встановив факт порушення строків сплати узгодженої суми податкових зобов’язань більш, ніж на 90 днів. У зв’язку з цим, відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 164066,44 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях без номеру та дати, наданих у судовому засідання 17.08.2009р.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

          Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля»є суб’єктом підприємницької діяльності –юридичною особою, ідентифікаційний код 32186934, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №352408.

          Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період з 30.12.2006р. по 19.02.2009р. Результати перевірки відображені у акті №373/15-1/32186934 від 26.06.2009р. (надалі –акт перевірки). За змістом цього акту відповідач встановив, що у порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.п. п.16.4 ст.16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»згідно з платіжними дорученнями за квітень-травень 2008, лютий 2009 року позивач сплатив податкові зобов’язання з податку на прибуток, які виникли на підставі декларацій за 11 місяців 2006р. та 1 півріччя 2007р.:

·          За декларацією № 18936 від 20.12.2006р. по строку до 30.12.2006р. позивачем сплачено 67005,94 грн. по платіжному дорученню № 2829 від 15.04.2008р., кількість днів затримки складає 473;

·          За декларацією № 18936 від 20.12.2006р. по строку до 30.12.2006р. позивачем сплачено 4780,32 грн. по платіжному дорученню № 3735 від 20.05.2008р., кількість днів затримки складає 508;

·          За декларацією № 18936 від 20.12.2006р. по строку до 30.12.2006р. позивачем сплачено 19118,62 грн. по платіжному дорученню № 3956 від 28.05.2008р., кількість днів затримки складає 516;

·          За декларацією № 11663 від 09.08.2007р. по строку до 21.08.2007р. позивачем сплачено 237228,00 грн. 19.02.2009р. ( декларація з податку на прибуток за 2008р. №25463 від 09.02.2009р.)., кількість днів затримки складає 549;

Відповідачем у акті перевірки та додатку до нього зазначене, що загальна сума платежів за вказаний період склала 328132,88 грн.

          На підставі акту перевірки 26 червня 2009 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення –рішення № 0002651540/0 відповідно до якого на підставі п.17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (надалі –Закон «Про порядок погашення…») за затримку на 473-549 календарних днів узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток до позивача застосований штраф у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, що складає 164066,44 грн.

          На вимогу суду позивач надав оригінали платіжних доручень, за якими відбулася сплата податкових зобов’язань з податку на прибуток за період з 15 квітня 2008р. по 28 травня 2009 року:

·          Платіжне доручення № 2529 від 15.04.2009р. на суму 70000 грн.(призначення платежу: податок на прибуток згідно акту ревізії Добропольської ОДПІ з 08.02.2008р. по 05.03.2008р.);

·          Платіжне доручення № 3735 від 20.05.2008р. на суму 5000грн. (призначення платежу: податок на прибуток згідно акту ревізії Добропольської ОДПІ з 08.02.2008р. по 05.03.2008р.);

·          Платіжне доручення № 3956 від 28.05.2008р. на суму 20000грн.(призначення платежу: податок на прибуток згідно акту ревізії Добропольської ОДПІ з 08.02.2008р. по 05.03.2008р.);

Усі надані платіжні доручення за зазначений період були враховані відповідачем у картці особового рахунку позивача з податку на прибуток.

          Крім того, позивачем була надана декларація з податку на прибуток за 2008р. (уточнена) від 09.02.2009р. Згідно з цією декларацією була уточнена сума податку на прибуток за декларацією від 09.08.2007р. (рядок 12) у розмірі 237288грн.

          Позивачем також наданий акт перевірки №158/23-2/32186934 від 13.03.2008р. (термін проведення перевірки згідно п. 2.2 акту –з 08.02.2008р. по 05.03.2008р.) та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення №0000152340/0 від 20.03.2008р. За цим податковим повідомлення-рішення позивачеві визнано податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 188850грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 94425грн.

З урахуванням наданих сторонами документів суд виходить з відсутності між ними спору щодо обставин оплати позивачем податкових зобов’язань з податку на прибуток за наданими у матеріали справи платіжними дорученнями, у графі «призначення платежу»в яких зазначене цільове призначення платежу (податок на прибуток згідно акту ревізії Добропольської ОДПІ з 08.02.2008р. по 05.03.2008р.), що відрізняються від зазначених у акті перевірки.

Суд враховує, що причиною виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами податкового боргу, який позивач погашав протягом 2008-2009 років. Суд дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону «Про порядок погашення…». Згідно із зазначеною нормою у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає більш 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З цієї норми Закону випливає, що для її застосування обов’язковим є встановлення боргу, який був погашений.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення…»може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу»цього документу.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень на перерахування податку на прибуток, у реквізиті «Призначення платежу»ним вказано «податок на прибуток згідно акту проведеної ревізії Добропольської ОДПІ з 08.02.2008р. по 05.03.2008р.», що відрізняє від призначення платежу, з яких виходив відповідач при застосуванні штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Крім того, не можна вважати використання позивачем наданого йому п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення…» права на подачу уточнюючої декларації погашенням податкового боргу за певний період, оскільки таким чином відбувається зміна сум податкових зобов’язань, а не погашення сум податкового боргу.

Зважаючи на це, висновки акту перевірки зроблені відповідачем без урахування приписів Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення…»та інших наведених вище нормативно-правових актів. У зв’язку з цим прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним.

Посилання позивача на те, що податкові зобов’язання визначені в декларації з податку на прибуток № 18936 від 20.12.2006р. та № 11663 від 09.08.2007р. погашаються в межах граничних строків, що визначені ухвалою Донецького окружного адміністративного суду про розстрочення від 15.07.2008р.в рамках справи 2-в-64/08 (2а-10114/08), судом до уваги не приймаються, оскільки платіжні доручення № 2829, 3735, 3956 датовані 15.04.2008р., 20.05.2008р. та 28.05.2008р. відповідно, тобто до набрання чинності ухвалою розстрочення боргу. Отже, відповідач у період сплати позивачем боргу –з 15.04.2008р. по 28.05.2008р. не міг порушити вимоги вказаної ухвали суду від 15.07.2008р. № 2-в-64/08(2а-10114/08).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обов’язковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля»до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002651540/0 від 08.07.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 164066,44грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на прибуток задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції №0002651540/0 від 08.07.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 164066,44грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на прибуток .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32186934) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні Постанова виготовлена у повному обсязі 08 вересня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Бєломєстнов О. Ю.