Вирок № 68255954, 14.08.2017, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/613/16-к

Провадження №1-кп/319/1/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2017 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Хамзіна Т.Р.,

за участю секретаря Фінько Ю.В.,

за участю прокурора Вінницького В.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Гришка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Куйбишевського районного суду Запорізької області кримінальне провадження, внесене 18 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080270000202,

відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Куйбишево Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1, не працюючого, неодруженого, освіта середня, несудимого, інваліда ІІ групи,

за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2015 року близько 21 години 00 хвилин біля кафе-бару «Людмила», розташованого по вул. Центральній в смт. Більмак Запорізької області, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застрибнув на капот автомобіля Ауді-80, який належав ОСОБА_4 В результаті чого між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виникла словесна перепалка, яка переросла у бійку. Бійку було припинено за допомогою сторонніх осіб.

Після бійки ОСОБА_4 поїхав додому в с. Червоне озеро Більмацького району Запорізької області.

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими того вечора відпочивав у кафе-барі «Людмила» та вживав алкогольні напої, за попередньою змовою з метою помсти ОСОБА_4 та з хуліганських мотивів 09.12.2015 року приблизно о 23 годині 30 хвилин на автомобілі ОСОБА_7 ВАЗ 21099, який керував цим транспортним засобом, прибули до домоволодіння АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_4 По дорозі від кафе-бару «Людмила» до с. Червоне озеро в смт. Більмак до автомобілю підсів ОСОБА_8, якого запросив ОСОБА_6 по телефону.

Після прибуття до домоволодіння ОСОБА_4 з багажнику автомобіля ВАЗ 21099 ОСОБА_6 достав биту та пішов у двір першим. Після того, як з дому вийшли ОСОБА_4, його брат ОСОБА_1 та їх батько ОСОБА_9 ОСОБА_6 декілька разів вдарив битою по задньому склу автомобіля Ауді 80, який належав ОСОБА_4 та стояв у дворі біля будинку, та розбив скло автомобіля. Потім почалась масова бійка.

При цьому ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, висловлюючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила і норми поведінки в суспільстві, безпідставно, з хуліганських спонукань дерев'яною битою, яку приніс з собою, наніс один удар по лівій руці ОСОБА_1, в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на верхній лівій кінцівці, які згідно висновку експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» №292 від 11.12.2015 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Продовжуючи хуліганські дії ОСОБА_2 повалив ОСОБА_1 на землю. Під час боротьби ОСОБА_4, побачивши, що ОСОБА_2 знаходиться на браті, вдарив два рази ОСОБА_2 вилами по спині, а саме держаком, та побачивши, що ОСОБА_2 відірвався від ОСОБА_1, кинув вили на землю. В результаті подальшої боротьби з ОСОБА_1 ОСОБА_2 опинився на землі, після чого було виявлено, що вилами в нього пробита кість лівої руки .

ОСОБА_2 було надано першу медичну допомогу. Після чого ОСОБА_2 продовжував вживати нецензурну лексику, погрожував присутнім та працівникам поліції, які прибули на місце події.

Своїми умисними діями, вираженими в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Під час допиту пояснив, що того вечора дійсно був у кафе-барі «Людмила» разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, де відпочивали та вживали пиво. Був вже випивши, коли за ініціативою ОСОБА_6 вийшли у двір, де побачили автомобіль Ауді. ОСОБА_2 застрибнув на капот автомобіля. Йому щось cказав водій авто. ОСОБА_2 його вдарив, водій його, виникла бійка. Хтось розборонив цю бійку та все. Нікуди їхати не збирався. Хотів їхати додому. Всі утрьох сіли в машину ОСОБА_7 Там обвинувачений дрімав. Почув, як в машину сів ОСОБА_8 В нього з куртки щось сторчало. Показував биту. Коли машина зупинилась, він навіть не зрозумів, куди приїхали, закурив біля машини. В цей час ОСОБА_6 із битою пішов у двір, постукав у вікно, потім почав бити дерев'яною битою по машині, було чутно звуки розбитого скла. З дому в цей час вибігли троє чоловіків. ОСОБА_2 забіг у двір, щоб розборонити бійку. Когось відтягував. Потім його ударили вилами по спині. Чимось вдарили по голові. Потім якось прокололи руку вилами. Батько ОСОБА_1 витяг вили, перемотали чимось. Де був ОСОБА_8, не пам'ятає. Здається, що він також заходив у двір. Проте чи з битою, чи без неї, не пам'ятає. Для обробки рани їздив до районної лікарні.

Потерпілий ОСОБА_4 дав під час допиту суду наступні показання: «Того вечора з друзями під'їхали до кафе-бару «Людмила», щоб скупитися. З бару вийшов ОСОБА_2, раніше його не знав, в одних штанах та почав стрибати по капоту мого автомобіля. Стрибнув разів 4-5. Я вийшов з машини, просив його злізти. ОСОБА_2 був у нетверезому стані, кинувся дратись, я почав відбиватися. Бійку розтягнули інші особи. Потім сів в автомобіль та поїхав додому. Додому приїхав десь в 23 годині. Ліг спати. Потім брат сказав, що хтось під'їхав на автомобілі. Швидко одягнувся та вийшли на ганок з братом та батьком. Там стояли на різній відстані ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Прізвища узнав вже після цих подій. Був ще четвертий, але той в бійці участі не брав. ОСОБА_2 впізнав одразу. ОСОБА_6 битою розбив скло. Я кинувся до нього, щоб забрати биту. Почалася бійка, яка тривала десь хвилин 10-15. Я відштовхнув ОСОБА_6 від автомобілю, Відкинув биту. Вдарив четвертого, той одразу утік, сів в авто та уїхав. До ОСОБА_2 був спиною. Потім побачив, що ОСОБА_2 знаходиться на браті зверху, та наносив удари, взяв вили металевою частиною до себе, держаком вдарив два рази ОСОБА_2 по спині. Потім вили відкинув у бік. ОСОБА_2 повернувся до мене, брат вдарив його табуреткою. Вони знов почали дратися. Я переключився на ОСОБА_5 Той ударив мене головою в ніс. Я покликав на допомогу. Разом з батьком завалили ОСОБА_5 на землю. Той закричав, щоб не били. Та заспокоївся. Потім почав кричати ОСОБА_2, що проколов руку. Бійка втихла. Продовжувалася словесна перепалка. ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 усі ругалися матом, зокрема на працівників поліції. Після бійки на дворі біля арки на землі лежало дві бити. Вони були вилучені працівниками поліції».

Потерпілий ОСОБА_1 дав під час допиту суду наступні показання: «В грудні 2015 року брат ОСОБА_4 приїхав біля 23 годин. Було побите обличчя. Сказав, що була в Куйбишеві потасовка. Брат вмився та ліг спати. Пізніше почув звук машини біля двору. У вікно побачив, що біля двору стала машина ВАЗ 2109 або ВАЗ 21099. Модель зміг визначити по заднім габаритам автомобілю. Із машини вийшли люди та достали щось з багажника автомобілю - палки або труби. Підняв брата, сказав батьку. Накинули верхній одяг та вийшли на двір. Почув удар та звуки розбитого скла. Почалася бійка. Одразу ж невідомий замахнувся на мене якоюсь палкою та наніс удар у напрямку голови. Я закрився рукою та удар прийшовся в ліву руку біля ліктя. Предмет, яким нанесений удар, був довгий та круглий. Я залишився на ногах, почали штовхатися, я впав на землю. ОСОБА_2 вліз на мене, був зверху. Він намагався вдарити, я тримав його руки. Він намагався придавити, придушити. Я крикнув про допомогу. Потім почув два удари по ОСОБА_2 та той встав. Я також встав, вдарив ОСОБА_2 табуреткою по спині. Знов між нами почалася боротьба. Ми впали на землю, я опинився зверху. ОСОБА_2 якось затих, потім почав кричати, що його накололи. ОСОБА_2 був в нетверезому стані. Вів себе неадекватно. Лаявся матом. Ображав присутніх. Раніше ОСОБА_2 ніколи не бачив».

Допитаний в якості свідка батько потерпілих ОСОБА_9 пояснив суду наступне: «Перед новим роком у грудні 2015 року син приїхав біля 22 або 23 годині. Сказав, що біля кафе подралися. З ким була бійка не знав і не сказав. Пізніше, між 23 та 24 годиною почув, як мимо двора проїхала машина декілька разів. Глянув у вікно та побачив, що машина зупинилася біля двору. Марка Жигулі, модель та колір визначити не зміг. Автомобіль зупинився в неосвітленому місці. Відкрили багажник, загорілася підсвітка. В салоні також було освітлення. Декілька осіб брали палки. Бачив, що несли палки дві особи. Вийшли з будинку утрьох з синами. Дружина була у коридорі. У дворі стояло троє чоловіків. ОСОБА_6 почав бити машину. Я завалив його на землю та забрав биту, відкинув її у полісадник. У кого була ще бита, не пам'ятаю. ОСОБА_1 боровся з ОСОБА_2 під верандою, ОСОБА_4 - з ОСОБА_5. Пізніше ОСОБА_1 сказав, що у ОСОБА_2 пробита рука. Я витягнув вили з руки, руку перев'язав. Бійки більше не було. ОСОБА_2 був п'яний, мова млява, рухи невпевнені. Одягнутий ОСОБА_2 був не по сезону - у футболці та спортивних штанях. Другу биту побачив, коли її оглядали працівники поліції».

Допитана в якості свідка мати потерпілих ОСОБА_13 пояснила суду, що у ночі, біля 24 години хтось постукав у вікно. Сини та чоловік вибігли на вулицю. Біля машини стояв маленький з битою, почав бити по машині. ОСОБА_2 побачила потім. Він стояв з битою, грався з нею. Замахувався на ОСОБА_1 та провокував. Крикнула, щоб не бив ОСОБА_1 по голові. Потім побігла до хати дзвонити племінницям. Коли виглянула з коридору бачила, що ОСОБА_2 був на ОСОБА_1 зверху. Всього було дві бити - одна у того, хто бив машину, інша - у ОСОБА_2.

Допитана в якості свідка двоюрідна сестра потерпілих ОСОБА_14 пояснила суду, що восени пізно ввечері подзвонила ОСОБА_13, повідомила, що хтось приїхав та вбивають. Разом з чоловіком пішли до ОСОБА_9. Хвилин через 10 були вже там. У дворі було багато людей. У ОСОБА_2 була поранена рука. Він був нетверезий, в нього заплітався язик, був характерних запах. Одягнутий був у футболку. ОСОБА_2 нецензурно висловлювався відносно всіх. Погрожував, що всі за це поплатяться. Після приїзду поліції ОСОБА_2 вгамувався. Було вилучено дві або три бити.

Допитана в якості свідка ОСОБА_15 пояснила, що їй вночі подзвонила сестра, щоб визвала поліцію. ОСОБА_15 визвала поліцію та пішла до ОСОБА_9. Коли прийшла туди, бійки вже не було. Але до того на вулиці було чутно, як б'ються. Дві бити лежали у палісаднику. Поліція забрала дві бити.

Допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_3., пояснив суду, що 10.12.2015 він перебував у складі слідчо-оперативної групи та за викликом прибув у с. Червоне озеро до домоволодіння ОСОБА_9. Ним складено протокол огляду місця події від 10.12.2015. На території домоволодіння перебували ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_1, їх батьки та інші особи. Він запропонував двом жінкам, які перебували на території домоволодіння, бути понятими. Про те, що вони є родичами потерпілих, вони не повідомили. Під час огляду було вилучено дві бити. Ці бити лежали у дворі. І хтось з потерпілих підняв їх та надав працівникам поліції.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 пояснив суду, що разом із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 поїхав у с. Червоне озеро в машині ОСОБА_7. Його запросили хлопці покататися. Коли приїхали в Червоне озеро, до якогось двору, у двір не заходив, після того, як почалась бійка, звуки розбитого скла, крики, сів до машини та поїхали додому. Хлопці щось брали в багажнику. Хто і що брав не бачив.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що відвіз ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у с. Червоне Озеро. З багажника ОСОБА_6 взяв биту. Бита була також у ОСОБА_8 ОСОБА_6 пішов у двір. Після дзвону розбитого скла у двір побігли ОСОБА_5 та ОСОБА_2. ОСОБА_7 відїхав від двору. Потім позвонив ОСОБА_8. Зачекав того та поїхали додому. Всі були п'яні. ОСОБА_8 був тверезий.

Факт конфлікту біля кафе-бару «Людмила» також підтверджений показаннями допитаних під час судового розгляду свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Під час судового розгляду кримінального провадження було досліджено:

-протокол огляду місця події від 10.12.2015 року (т. 1 а.с. 76), згідно з яким на місці події вилучено два предмети, схожі на бити;

-висновок експерта №292 (т. 1 а.с. 79) від 11.12.2015, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені крововиливи на лівій верхній кінцівці. Ці ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою ушкоджуючою поверхнею та могли виникнути в строк та при обставинах, зазначених особою, яка оглядається;

-висновок експерта №19 від 19.01.2016 (т. 1 а.с. 81-83), відповідно до якого надані предмети, вилучені 03.12.2015 під час огляду місця події є бітами бейсбольними та до холодної зброї не відносяться;

-постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.04.2016 (з квитанцією про отримання на зберігання речових доказів) (т. 1 а.с. 141-142), відповідно до якої дві бейсбольні бити, вилучені під час огляду місця події від 10.12.2015, визнано речовими доказами та здано в камеру зберігання речових доказів Куйбишевського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області;

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2016 (т. 1 а.с. 143-145), відповідно до якого ОСОБА_1 було пред'явлено для впізнання чотири фотографії, серед яких потерпілий вказав на фотографію ОСОБА_2 як особу, яка нанесла йому тілесне ушкодження дерев'яною битою;

-висновок спеціаліста №15-Д від 15.03.2016, підготовлений ОСОБА_18, лікарем-спеціалістом в області судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені рани та припухлість м'яких тканей на лівій верхній кінцівці. Дані ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я та могли утворитися у строк та при обставинах, зазначених оглянутою особою;

-вирок Куйбишевського районного суду Запорізької області від 09.08.2016 року (т.2 а.с. 131-133), яким було засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_5, визнано їх винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Вироком суду встановлені обставини щодо конфлікту біля кафе-бару «Людмила», прибуття ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на автомобілі ОСОБА_7 до с. Червоне озеро та бійки у дворі будинку ОСОБА_1. Показання потерпілих, зафіксовані у вироку, відповідають показанням, наданим під час судового розгляду цього кримінального провадження.

Також було досліджено документи, які характеризують обвинуваченого.

Під час оцінки досліджених доказів судом враховано наступне.

Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Під час огляду місця події 10.12.2015 та оформленні протоколу огляду місця події понятими були залучені ОСОБА_15 та ОСОБА_19, які є двоюрідними сестрами потерпілих. Таким чином, протокол огляду місця події не є допустимим доказом та не враховується судом при оцінці доказів.

Внаслідок цього не є допустимими доказами й висновок експерта №19 від 19.01.2016 та постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.04.2016, квитанція про отримання на зберігання речових доказів.

В той же час, інші досліджені судом докази у їх сукупності дають суду підстави для висновку, що ОСОБА_2 за зазначених обставин дійсно вчинив посягання на громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм, моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінки в побуті. Зазначене посягання було здійснене в активній формі з ініціативи обвинуваченого, супроводжувалося ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей бейсбольної бити. При цьому дії ОСОБА_2 були позбавлені будь-якої необхідності, постають із самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів та правил поведінки.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України підтверджена дослідженими у ході судового провадження доказами.

Невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 визнається судом як метод його захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене і спростовується вищенаведеними доказами, послідовними показаннями потерпілих та свідків в судовому засіданні.

При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 296 КК України судом враховане наступне.

Ч. 4 ст. 296 КК України передбачає відповідальність за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику про хуліганство» «спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети…..

Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст. 296 КК України».

До заздалегідь заготовлених предметів, які хоч і не зазнали попереднього оброблення, але ще до початку хуліганства були заготовлені винним для заподіяння тілесних ушкоджень, можна віднести будь-які предмети (господарський, садовий або складальний ніж, молоток, шило, ножиці, гумовий кийок тощо), якими реально можна заподіяти тілесні ушкодження і які умисно й цілеспрямовано приховані чи принесені на місце вчинення злочину і були застосовані при вчиненні хуліганства. Предмети, заздалегідь заготовлені для заподіяння тілесних ушкоджень, - це такі, які за своїми об'єктивними фізичними властивостями не піддавалися будь-якому попередньому обробленню і залишаються у первісному вигляді, придатні для заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.

Бейсбольна бита хоча і призначена для проведення спортивних ігор і тренувань, має ударно-дроблющі властивості і може бути використана у тому числі для заподіяння шкоди здоров'ю громадян шляхом завдання ударів.

Бита, використана обвинуваченим, не зазнала будь-якої попередньої обробки.

Факт наявності у ОСОБА_2 бейсбольної бити під час самого початку бійки, нанесення удару потерпілому першим на початку бійки, дозволяють суду дійти до висновку про те, що бита не була підібрана на місці злочину.

Тому суд вважає, що в даному випадку бейсбольна бита є предметом, який заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень.

Судом було досліджено матеріали, які характеризують обвинуваченого.

Так згідно довідки-характеристики №1530 від 06.03.2016 (т.2 а.с. 130), виданої виконавчим комітетом Куйбишевської селищної ради ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, ст. 173 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративні стягнення у вигляді 30 годин та 44 годин громадських робіт. За даними Центральної районної лікарні ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. На обліку в КВІ обвинувачений не перебуває.

За даними з бази даних Армор щодо ОСОБА_2 мали місце багаторазові звернення щодо нанесення ним тілесних ушкоджень, насильницьких дій, порушення громадського порядку.

Будь-які позитивні характеристики щодо ОСОБА_2 сторонами кримінального провадження не надавались, судом не досліджувались.

Також судом було досліджено індивідуальну програму реабілітації інваліда №32 (т.2 а.с. 135-137), відповідно до якої обвинувачений є інвалідом 2 групи внаслідок загального захворювання.

Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання суд також враховує пояснення потерпілих про те, що вони не мають претензій до обвинуваченого. Потерпілий ОСОБА_1 під час судових дебатів утримався від висловлення думки щодо суворості покарання обвинуваченому та залишив це питання на розсуд суду.

За таких обставин суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Враховуючи те, що обвинувачений є раніше несудимим та є інвалідом другої групи, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

У зв'язку із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за недоцільним обирання стосовно нього запобіжного заходу.

Процесуальні витрати за проведення експертизи №19 від 19.01.2016, які згідно з довідкою Запорізького НДЕКЦ МВС України складають 306,9 гривень, на підставі ч.2 ст.124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.100, 124, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком два роки вісім місяців.

Відповідно до ст.76 КК України у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи в кримінальному провадженні 306,9 (триста шість 0-09) гривень на рахунок №31116115700009, одержувач УК у Шевченківському району м. Запоріжжя (24060300), МФО 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази:

дві бейсбольні бити, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізької області, - знищити.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя : Т.Р.Хамзін