Рішення № 68253384, 09.12.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17281/15-ц

Провадження № 2/761/49/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Кривошиї Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач), в особі свого представника, 18 червня 2015 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 березня 2014 року, під час перевірки електропостачання до належної Відповідачу квартири АДРЕСА_1, представниками Позивача було виявлено порушення Відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року за № 1357 (далі - ПКЕЕН), зокрема, виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку, яке виконано приховано та яке при контрольному огляді виявити неможливо. Представник Позивача зауважив, що у зв'язку із виявленим порушенням було оформлено відповідний акт, який підписали три представники Позивача та Відповідач. Зазначив, що 25 березня 2014 року за результатами розгляду акту про порушення було прийнято рішення про розрахунок акту про порушення згідно чинного законодавства та запропоновано Відповідачу сплатити на користь Позивача майнову шкоду в розмірі 23 195 грн. 45 коп. Однак Відповідач своє зобов'язання не виконала. Таким чином, просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на користь Позивача борг за спожиту не обліковану електроенергію в розмірі 23 195 грн. 45 коп., а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

У судовому засіданні представник Позивача позов, з підстав зазначених у позовній заяві, підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, у задоволенні позовних вимог просила суд відмовити повністю. Пояснила суду, що у квартирі АДРЕСА_1 не проживає, Договір про користування електричною енергією із Позивачем було укладено 21 лютого 2005 року її сином ОСОБА_3, який помер.

Заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 21 лютого 2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та ОСОБА_3 було укладено Договір про користування електричною енергією (а.с. 48).

Згідно Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві 07 травня 2013 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 47).

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 31 жовтня 2013 року, за р. № 17-267 (а.с. 79).

З матеріалів справи вбачається, що за адресою АДРЕСА_1, Публічним акціонерним товариством «Київенерго» відкрито особовий рахунок НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1, за яким Публічне акціонерне товариство «Київенерго» здійснює постачання електроенергії до вказаної квартири (а.с. 10-12).

Порядок складення актів про порушення ПКЕЕН визначено пунктом 53 ПКЕЕН та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562.

Відповідно до абзацу першого пункту 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем. Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

За змістом пункту 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122, встановлено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

Судом встановлено, що 11 березня 2014 року, представниками РЕМ «Західний» СВП «Київські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» складено Акт про порушення № 30139 (далі - Акт про порушення), згідно з яким, ОСОБА_1, як споживачем електричної енергії, порушено статті 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пункти 9, 18, 32 ПКЕЕН - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку (а.с. 15).

В Акті про порушення зазначено, що самовільне підключення виконано дротом від магістралі, тобто відгалуження від магістралі, з метою без облікового споживання. Виявити порушення при контрольному огляді можливості не було. Самовільне підключення виконано приховано (а.с. 15).

За змістом абзацу 3 пункту 53 ПКЕЕН, акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається Методикою, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 (далі - Методика).

Судом встановлено, що 25 березня 2014 року відбулося засідання комісії по розгляду акту № 30139 від 11 березня 2015 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача.

Згідно з Протоколом № 2065 від 25 березня 2014 року, комісією вирішено, що вказаний Акт про порушення підлягає розрахунку згідно з пунктом 3.5. за формулою № 2.7 Методики за період із 12 березня 2011 року до 11 березня 2014 року. Комісією визначено, що за недораховану електроенергію ОСОБА_1 зобов'язана сплатити на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 23 195 грн. 45 коп. (а.с. 30).

Проте, суд не приймає та критично оцінює зазначену позицію Позивача з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1-3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 2 статті 59 Цивільного процесуального кодексу України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом довідки № 886 від 18 грудня 2015 року, виданої Виконавчим комітетом Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області, ОСОБА_1 відповідно до акту обстеження з 2010 року по даний час проживає без реєстрації в належному їй на праві власності житловому будинку АДРЕСА_2 (а.с. 81).

Відповідно до пункту 1.2. ПКЕЕН в редакції чинній на момент складення Акту про порушення, прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення, тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

З копії особової картки споживача НОМЕР_2, вбачається, що останній контрольний огляд засобу обліку, перед складенням Акта про порушення, був проведений енергопостачальним 11 лютого 2014 року (а.с. 10-12).

В Акті про порушення не зазначено, що для виявлення самовільного підключення представники енергопостачальника використовували спеціальні технічні засоби, їх спосіб використання та/або здійснювали частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів. Таким чином, суд приходить до висновку, що представники енергопостачальника мали можливість виявити вказане в Акті порушення під час проведення контрольного огляду засобу обліку (контрольного зняття показів засобу обліку).

З матеріалів справи вбачається, що на звернення ОСОБА_1 від 12 лютого 2016 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) листом від 08 квітня 2016 року № 1603/20.1/9-16, посилаючись на зміст пункту 1.2 ПКЕЕН щодо визначення терміну «прихована електропроводка», а також відомості, зазначені в Акті про порушення, повідомила ОСОБА_1 про те, що розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії по Акту про порушення № 30139 від 11 березня 2014 року, здійснено ПАТ «Київенерго» з недотриманням вимог Методики в частині обґрунтування даних Акта, зокрема, визначення періоду, за який час має здійснюватися розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оскільки відповідно до абзацу 3 пункту 3.3. Методики, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення (а.с. 75-77).

Крім того, у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо відповідності дій представників ПАТ «Київенерго» в частині складення акта про порушення ПКЕЕН вимогам нормативних документів в галузі електроенергетики, Департаментом електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в межах компетенції, листом № 32.4-вих. /1327-16 від 26 жовтня 2016 року, було повідомлено ОСОБА_1, що дії енергопостачальника щодо розрахунку обсягу та вартості недорахованої електричної енергії за Актом про порушення суперечили вимогам ПКЕЕН і Методики та були неправомірними. У зазначеному випадку розрахунок збитків за Актом має бути проведений з 11 лютого 2014 року - дати контрольного огляду електролічильника до 11 березня 2014 року - дати оформлення Акта про порушення з урахуванням сили струму 20 А, що може протікати через два одножильних алюмінієвих проводи, площею поперечного перерізу 2,5 мм2 .

Відповідно до пункту 4.7. Методики, текст акта про порушення повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Зі змісту листа Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 32.4-вих./1327-16 від 26 жовтня 2016 року, адресованого на ім`я ОСОБА_1, вбачається, що на схемі не зазначена межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за технічний стан та обслуговування електричних мереж та не зазначено власника мереж, до яких було здійснено «самовільне підключення», що є порушенням вимог пункту 4.6 Методики.

Згідно з вимогами пункту 3.1. Методики, у разі виявлення у споживача факту самовільного підключення електроустановок до електричних мереж поза приладом обліку, Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Зазначена в описовій частині Акта інформація щодо місця підключення «безоблікового проводу» (відгалуження від магістральних внутрішньобудинкових електричних мереж) суперечить інформації, зазначеній на схемі електропостачання об'єкта, а саме: самовільне підключення виконано шляхом підключення фазного та нульового проводів від внутрішньо будинкових мереж, від яких здійснюється живлення помешкання споживача.

Таким чином, представники Позивача допустили двозначність трактування точки самовільного підключення в описовій частині Акта про порушення, що є порушенням вимог пункту 4.7. та 3.1. Методики.

Отже, оскільки Акт про порушення складено не у відповідності до вимог чинного законодавства, відомості, що зазначені у ньому не можуть достовірно свідчити про факт порушення Відповідачем ПКЕЕН, тому вина Відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого статтями 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та пунктами 9, 18, 32 ПКЕЕ є не доведена, у зв'язку з чим, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до цивільно-правової відповідальності та стягнення із Відповідача на користь Позивача майнової шкоди в розмірі 23 195 грн. 45 коп.

Беручи до уваги вищевикладене, аналізуючи фактичні обставини справи, оцінюючи доводи сторін в обґрунтування своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що Позивачем не надано суду достатньо належних доказів в обґрунтування позовних вимог.

З огляду на викладене суд вважає позов недоведеним та необґрунтованим, а позовні вимоги - такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, на підставі Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року за № 1357, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію - в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :