Постанова № 68249369, 14.08.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.08.2017 Справа № 554/6088/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Микитенка В.М.,

за участю: секретаря Різник А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Ропавки А.В.,

прокурора - Вороненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області, Головного управління державного казначейства України в Житомирській області, Державного казначейства України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

27.07.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту Народицької райдержадміністрації Житомирської області, Головного управління державного казначейства України в Житомирській області, Державного казначейства України, у якому, з урахуванням уточнених та змінених вимог просила:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області щодо відмови у здійсненні індексації вартості втраченого домоволодіння по АДРЕСА_1;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області, що полягають у віднесення її до не передбаченої діючим законодавством черги за рішеннями суду в УПСЗН Народицької РДА Житомирської області на отримання нарахованої компенсації за спадкове майно в смт. Народичі Житомирської області по вулиці Полякова, 48 а не в виплаті нарахованої компенсації за рахунок коштів за бюджетною програмою КПКВК 25012000 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

- визнати матеріальну шкоду, заподіяну протиправними діями чи бездіяльністю Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області в сумі 205800 грн.;

- відшкодувати за рахунок Державного бюджету України через Державне казначейство України 205800 грн. заподіяної матеріальної шкоди, 10000 грн. моральної шкоди, 2058 грн. судового збору шляхом безспірного списання коштів з державного бюджету.

В обґрунтування своїх позовних вимог послалась на те, що 11.11.2008 року нею, як спадкоємицею, яка не проживала на території радіоактивного забруднення, але отримала у власність в порядку спадкування після померлого брата нерухоме майно в смт. Народичі Житомирської області по вулиці Полякова, 48 було надано до першого відповідача УПСЗН Народицької РДА заяву з усіма необхідними документами щодо отримання компенсації за вказане майно, яке віднесене до 2 зони обов'язкового відселення внаслідок аварії на ЧАЕС. Однак вона отримала безпідставну відмову у проведенні таких виплат, незважаючи на те, що 31.10.2008 року зазначене домоволодіння було прийнято на баланс Народицької селищної ради. До цього часу компенсація їй не виплачена та на неї не нарахована відповідна індексація її вартості, в тому числі ця вартість не приведена до ринкової, у зв'язку з чим вона зазнає матеріальних збитків та їй спричиняється моральна шкода, викликаних необхідністю тривалий час вживати додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, у виді погіршення стану здоров'я, душевних стражданнях, стану невизначеності. Вказує, що її неправомірно включили до спису громадян на отримання відповідної компенсації, який не передбачений діючим законодавством, ведеться хаотично, не забезпечений державним бюджетним фінансуванням. Вважає, що для спадкоємців, які втратили своє майно та не проживали на території радіоактивного забруднення черговість отримання компенсації не передбачена.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала з підстав у ньому зазначених та просила його задовольнити.

Представник відповідачів Державної казначейської служби України та прокурор заперечили проти позову, вважаючи його безпідставним.

Представник відповідача управління праці і соціального захисту Народицької райдержадміністрації Житомирської області в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, надавши заперечення проти позову, згідно яких просив відмовити у його задоволенні, вважаючи свої дії законними.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Судом установлено, що позивачка жителька міста Полтави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Народицького районного суду Житомирської області від 20.08.2008 року набула права власності в порядку спадкування після померлого брата ОСОБА_3 на будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, Житомирської області, що зареєстровано в Коростенському міжміському БТІ в реєстровій книзі №11 за реєстровим №1476 (а. с. 8,13, 242-243).

Із загальнодоступних джерел установлено, що аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року вкрай негативно позначилась на усіх сферах життєдіяльності селища Народичі, значна частина населення селища залишила його. Це призвело до припинення роботи усіх промислових підприємств; одну з двох середніх шкіл було закрито. На вулицях Народичів впадає у вічі велика кількість залишених напризволяще житлових будинків, напівзруйновані корпуси навчальних, медичних установ тощо.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 1991 року №106 Народичі було віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.

В'їзд у зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення для постійного проживання забороняється (ч.2 ст.3 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ).

Рішенням виконавчого комітету Народицької селищної ради Житомирської області від 31.10.2008 року №239 вирішено прийняти на баланс Народицької селищної ради житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1 вартістю 60227 грн., які належали ОСОБА_1 (а.с.9).

За актом прийому-передачі від 31.10.2008 року та довідкою №2113 від 11.11.2008 року, які судом безпосередньо досліджені в оригіналі, вказаний будинок з надвірними спорудами, вартістю 60227 грн. фактично прийнято на баланс Народицької селищної ради в задовільному стані (а.с. 10,11).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 було зобов'язано УПСЗН Народицької РДА Житомирської області нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію відповідно до ст.35 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та п.5 Постанови КМУ від 15.07.1997 року №755 «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме мано у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій в сумі 60227 грн. Поставлено ОСОБА_1 для отримання грошової компенсації в чергу станом на 11.11.2008 року (а.с. 72-73).

Цією постановою, виходячи з меж позовних вимог, не вирішувалось питання протиправності дій (бездіяльності) відповідача, однак судом було констатовано необґрунтованість відмови позивачці у виплаті компенсації за втрачене нерухоме майно, оскільки виплата такої компенсації проводиться як переселенцям так і спадкоємцям.

Зі звіту про оцінку майна вбачається, що ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по вулиці Полякова, 48 смт. Народичі, Житомирської області станом на 18.04.2017 року складає 205800 грн. (а.с. 230-255).

Підстав вважати вказану суму завищеною та не відповідаючою положенням ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не вбачається з огляду на первинну вартість вказаного домоволодіння 60227 грн. та рівень інфляції в Україні з 2008 по 2017 рік, а також на те, що звіт виконаний ПП «Оцінювач», що має сертифікат, виданий Фондом державного майна України за №789/15 від 16.10.2015 року, який надає право на оцінку нерухомого майна (а.с.250).

Частина 2 ст.1 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах: соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.35 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням майно включає грошову компенсацію у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, громадянам, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки,гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.

Виключення цього пункту на підставі Закону № 107-VI від 28.12.2007- визнано неконституційним, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, тому ця норма діє у вищеназваній редакції.

Згідно ч.5 ст.35 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок виплати компенсацій, передбачений п.п.1 і 6 ч.1 цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Надаючи офіційне тлумачення указаної норми Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року № 1-7/99 констатував, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

П. 5 Постанови КМУ від 15.07.1990 №755 «Про затвердження положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та підлягає застосуванню, спадкоємець, нерухоме майно якого знаходиться на території зони радіоактивного забруднення на підставі оцінки вартості втраченого майна має право на отримання за нього грошової компенсації, сума якої перераховується відділенням Державного казначейства за місцем знаходження майна на рахунок відкритий спадкоємцем у будь-якому банку України.

Виходячи з вимог ч.2 ст.71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перший відповідач УПСЗН Народицької райдержадміністрації, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили про правомірність не виплати належної позивачці компенсації за втрачене нерухоме майно не надав.

Зокрема, вочевидь не надано доказів забезпечення ефективної організації роботи з бюджетного планування та залучення бюджетних коштів по КПКВК 2501200 за напрямом «Компенсація за втрачене майно» по Народицькому району, Житомирської області протягом 2008-2017 років.

Водночас, суд приймає до уваги таке.

Стаття 1 ЗУ «Про рахункову палату» передбачає, що контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням від імені Верховної Ради України здійснює рахункова палата.

Повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів. Фінансовий аудит полягає у перевірці, аналізі та оцінці правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, встановлення фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами. Аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів (частини 1,3,4 ст.4 вказаного Закону).

У відповідності до п.5, п.5.1. звіту, затвердженого постановою Колегії Рахункової палати України від 09.06.2015року №10-2 про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету у 2014 році на виконання ст.6,7 ЗУ «Про рахункову палату», Мінсоцполітики як головний розпорядник коштів не забезпечило обґрунтованого планування видатків на виплату грошової допомоги і компенсації та належного контролю за виконанням бюджетної програми, що в умовах обмежених фінансових ресурсів, виділених для виконання законодавчо встановлених гарантій постраждалим громадянам, призвело до утворення наприкінці 2014 року невикористаного залишку бюджетних коштів у сумі 3240,3 тис. грн. за наявності 23457,6 тис. грн. простроченої кредиторської заборгованості. Планування видатків на відповідні виплати здійснювалось не з фактичної потреби щодо осіб, які мають право на отримання грошової допомоги та компенсації, а виходячи з фактично виділеного обсягу фінансування на 2014 рік для проведення цих виплат. Чисельність отримувачів грошової допомоги і компенсації протягом року коригувалась Мінсоцполітики залежно від обсягів фінансування для проведення зазначених виплат.

Крім того, згідно рішення Рахункової палати України від 11.07.2017 року №14-3 про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету встановлено, що Мінсоцполітики не забезпечило належного контролю та ефективної організації роботи з бюджетного планування та управління бюджетними коштами за КПКВК 2501200.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд, обираючи спосіб захисту порушеного права, звертає увагу на таке.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, а рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» суд визнав незаконним та непропорційним втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип «належного урядування» покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дій чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

Суд переконаний, що оскаржувана відмова та позиція відповідача у спірних правовідносинах вказаним критеріям не відповідає, є протиправною та дискримінаційною.

При цьому, суд зважає, що відповідно до 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна особа має право мирно володіти майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України визначає, що ніхто не може бути позбавлений права власності та право власності є непорушним.

Статтею 56 Конституція України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України та Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента від 13 квітня 2011 року № 460/2011 Державна казначейська служба України та її територіальні органи є окремими юридичними особами, які здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників державного бюджету, тобто фактично виконують функції банку. Державна казначейська служба України є урядовим органом, кошти для якої виділяються з державного бюджету України лише на цілі, які передбачені бюджетною програмою. На рахунках Державної казначейської служби України обліковуються кошти, які закладені для його функціонування, як юридичної особи, тобто на виплату заробітної плати працівникам, на закупівлю товарів, технічне обслуговування тощо. Погашення зобов'язань, які виникли у державних органів в тому числі і у зв'язку із завданням шкоди (збитків), здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів заподіювача шкоди, у випадку її доведення.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведено заподіяння матеріальної шкоди позивачці внаслідок невиплати відповідної компенсації за втрачене нерухоме майно, то Державне Казначейство України слід зобов'язати відшкодувати на користь ОСОБА_1 205800 грн. заподіяної матеріальної шкоди із Державного бюджету України за рахунок коштів за бюджетною програмою КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за напрямом «Компенсація за втрачене майно» по Народицькому району, Житомирської області.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведено тривале (близько 9 років) позбавлення позивачки права на компенсацію вартості її власного нерухомого майна, у зв'язку з чим вона зазнала суттєвого погіршення стану здоров'я, внаслідок стресу, що підтверджується відповідною довідкою №246 від 22.07.2016 року (а.с. 19), душевних страждань, викликаних необхідністю тривалий час доводити та відстоювати своє законне право, захищене Першим протоколом Конвенції та необхідністю додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, виходячи з засад розумності, добросовісності та справедливості заявлена позивачкою моральна шкода в сумі 10000 грн. підлягає задоволенню повністю та підлягає відшкодуванню із Державного бюджету України за рахунок коштів, призначених на утримання Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 21, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 256 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області щодо відшкодування відповідної компенсації вартості втраченого домоволодіння по вул. Полякова, №48 в смт. Народичі, Житомирської області.

Зобов'язати Державне Казначейство України відшкодувати на користь ОСОБА_1 205800 (двісті п'ять тисяч вісімсот) грн. заподіяної матеріальної шкоди із Державного бюджету України за рахунок коштів за бюджетною програмою КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за напрямом «Компенсація за втрачене майно» по Народицькому району, Житомирської області.

Зобов'язати Державне Казначейство України відшкодувати на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди із Державного бюджету України за рахунок коштів, призначених на утримання Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області судовий збір в сумі 2058 грн.

В решті вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів.

Суддя В.М.Микитенко