Постанова № 68249298, 07.08.2017, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1598/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2017 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого - судді Ю. А. Іващенка

при секретарі - Карпенко Т.П.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Кока Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірними та скасування його та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лубенського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення неправомірними та скасування його та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонером та учасником ЛНА на ЧАЕС І- категорії, та інвалідом II групи. Пенсію отримує через Лубенське об"єднане УПФУ Полтавської області. Працюючи на Оріхівському цегельному заводі Лубенського комбінату будівельних матеріалів тресту "Промбудматеріали" Полтавського облміжколгоспбуду, зараз Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріхівський цегельний завод", був відряджений на проведення робіт на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08.06.1986 по 23.07.1986 року. Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС знову повернувся до попереднього місця роботи.

Отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності 11.04.2006 року, що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримував пенсію через Лубенське об"єднане управління ПФУ України Полтавської області.

23.11.2011 року було прийнято постанову КМУ №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На даний час йому стало відомо, що грошове забезпечення було йому нараховане та виплачене без врахування документів, які на той час були під грифом таємно та для службового користування і діяли на той час та є чинними тепер:

- Постанова від 10 червня 1986 року №207-7 Ради міністрів УРСР та Української республіканської ради професіональних спілок ;

- Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» п.1 ст.54 ЗУ №796-ХП;

- Постанова від 07.05.1986 р. № 524-156 ЦК КПРС Президії верховної ради СРСР Ради міністрів СРСР всесоюзна центральна рада професіональних спілок;

- Розпорядження №1031 рс від 23 травня 1986 року РМ СРСР Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- Розпорядження №964 рс від 17 травня 1986 року РМ СРСР Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати;

- Постанова № 665-195 від 05 червня 1986 року РМ СРСР всесоюзна центральна рада професіоналних спілок ;

- Постанова № 168-5 від 08 травня 1986 року РМ УРСР Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств організацій зони ЧАЕС;

- Лист Держкомпраці УРСР від 23 вересня 1986 року №136-с;

- Лист №03-3/1652-018-213 від 13 квітня 2001 року Міністерства праці та соціальної політики України від 29 жовтня 1992 року №09-3751;

- Постанова №1210 від 23 листопада 2011 року КМ України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.

Заробітна плата (грошове забезпечення) за час перебування на роботах по ліквідації наслідив аварії на ЧАЕС було перераховане з врахуванням нормативних документів, які діяли на час його перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріхівський цегельний завод" була видана довідка № 13 від 20.03.2017 року, з перерахованою заробітною платою (грошовим забезпеченням) для подачі її до Лубенського об"єднаного УПФУ Полтавської області для нарахування пенсії у відповідності до постанови КМУ №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отримавши дану довідку з перерахованою заробітною платою (грошовим забезпеченням), він звернувся до Управління з приводу перерахунку та виплати пенсії згідно довідки, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріхівський цегельний завод" № 13 від 20.03.2017 року.

Рішенням Лубенського об"єднаного УПФУ Полтавської області № 132 від 14.04.2017 року йому було відмовлено в перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до довідки № 13 від 20.03.2017 року виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріхівський цегельний завод".

Вважав, що йому було безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії.

На підставі викладеного, позивач ОСОБА_1 прохав суд : визнати рішення № 132 від 14.04.2017 року Лубенського об"єднаного УПФУ Полтавської області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірними та скасувати його. Зобов"язати Лубенське об"єднане УПФУ Полтавської області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі фактичної заробітної платив розмірі 2756, 65 крб. за період роботи за 1 неповний місяць з 01.07.1986 року по 23.07.1986 року по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі довідки № 13 від 20.03.2017 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріхівський цегельний завод", починаючи з 24 березня 2017 року, із врахуванням виплачених сум.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов прохали задовольнити.

Представник відповідача Кока Т.В. проти задоволення позову заперечувала, вважала, що по справі відсутні підстави для задоволення позову, оскільки дії управління є правомірними.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.

Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через Лубенське об"єднане УПФУ Полтавської області.

Позивач ОСОБА_1 працював на Оріхівському цегельному заводі Лубенського комбінату будівельних матеріалів тресту "Промбудматеріали" Полтавського облміжколгоспбуду, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріхівський цегельний завод", звідки був відряджений на проведення робіт на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно довідки в/ч 61511 від 19.05.1992 року та архівної довідки Міністерства оборони України № 65434 від 21.08.2012 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 08.06.1986 р. по 23.07.1986 р.

Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 повернувся до попереднього місця роботи, де після повернення йому і було нараховано та виплачено заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності, що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію через Лубенське об"єднане УПФУ Полтавської області.

Згідно з довідкою, виданою за №13 від 20.03.2017 року ТОВ "Оріхівський цегельний завод», підприємством перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 року по 23.07.1986 року в сумі 2756,65 крб.

24.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського об"єднаного УПФУ Полтавської області із заявою з приводу перерахунку та виплати йому пенсії згідно довідки за №13 від 20.03.2017 року, виданої ТОВ "Оріхівський цегельний завод", однак рішенням Лубенського Об"єднаного УПФУ Полтавської області №132 від 14.04.2017 року ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки, виданої ТОВ "Оріхівський цегельний завод", за № 13 від 20.03.2017 року було відмовлено.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII. (далі - Закон № 796).

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до п.2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08.06.1986 року по 23.07.1986 року, що підтверджується наданими довідками та не оспорюється сторонами.

Згідно п.3 ч.3 Порядку у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Враховуючи, що позивач пропрацював у зоні відчуження менше 12 місяців підряд, пенсія йому має обраховуватися згідно довідки за №13 від 20.03.2017 року ТОВ "Оріхівський цегельний завод", виходячи із заробітної плати з 01.07.1986 року по 23.07.1986 року, виходячи із неповного календарного місяця роботи у зоні відчуження, а саме липня 1986 року.

Відповідно до ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Таким чином Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області визначена кратність із врахуванням розсекреченої постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N207-7.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати (грошового забезпечення) проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР 10 червня 1986 року № 207-7 та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210.

Разом із тим, згідно 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, постановою Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2015 року та постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 січня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

З довідки № 13 від 20.03.2017 року вбачається, що за період роботи позивача з 08.06.1986 р. по 23.07.1986 р. проведено нарахування одноразової премії в розмірі 400 крб., однак матеріали справи не містять доказів виділення Мінфіном СРСР, Держпланом СРСР та Міненерго СРСР коштів для виплати такої премії працівнику, який брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим перерахунок пенсії має проводитися також без врахування одноразової премії в розмірі 400 крб.

Тому, суд вважає за необхідне рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 132 від 14.04.2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки, виданої ТОВ «Оріхівський цегельний завод» № 13 від 20.03.2017 року визнати неправомірним та скасувати та зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки № 13 від 20.03.2017 року, яка видана ТОВ «Оріхівський цегельний завод», згідно якої перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 року по 23.07.1986 року в сумі 2356,65 крб. /без врахування 400 крб. одноразової премії, 2756,65 крб. - 400 крб. = 2356,65 крб./, виходячи із неповного календарного місяця роботи у зоні відчуження, а саме липня 1986 року, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища», починаючи з 24.03.2017 року з урахуванням сплачених сум.

Суд враховує при цьому, що відповідач не надав суду письмові докази, які б свідчили про незаконність довідки, виданої ТОВ «Оріхівський цегельний завод» № 13 від 20.03.2017 року.

Викладене також підтверджується правовими висновками Верховного Суду України викладеними у постанові від 24.11.2015 р. справа №539/3949/14-а та постанові від 24.11.2015 р. справа №539/339/14-а.

Керуючись ст.ст. 5, 9-12, 122, 128, 158 -163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірними та скасування його та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 132 від 14.04.2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки, виданої ТОВ «Оріхівський цегельний завод» № 13 від 20.03.2017 року визнати неправомірним та скасувати.

Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки № 13 від 20.03.2017 року, яка видана ТОВ «Оріхівський цегельний завод», згідно якої перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 року по 23.07.1986 року в сумі 2356,65 крб., виходячи із неповного календарного місяця роботи у зоні відчуження, а саме липня 1986 року, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища», починаючи з 24.03.2017 року з урахуванням сплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Іващенко Ю. А.