Постанова № 68248790, 14.08.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7882/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі судді Бароніна Д.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач вказує, що у листопаді 2014 року у зв'язку із проведенням антитерористичної операції у Луганській області вона разом з неповнолітнім сином була вимушена переміститися з м. Луганська спочатку до м. Черкаси, потім до м. Києва, а у вересні 2015 року до м. Сєвєродонецька Луганської області, де вони були зареєстровані Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради як особи, що перемістилися з тимчасово окупованої території або районів проведення АТО. У м. Черкаси та у м. Києві вони з сином були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи та з 28 жовтня 2014 року їй та сину була призначена адресна допомога. У зв'язку з переїздом у м. Київ позивача та її сина було взято на облік як ВПО у м. Києві і там також була продовжена виплата адресної допомоги. 05.05.2015 року позивач звільнилась з роботи у м. Києві та переїхала до м. Сєвєродонецька Луганської області, де з 10.09.2015 року перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради. 29.10.2015 року позивач звернулась за продовженням виплати адресної допомоги, але оскільки вона протягом 6 місяців з дня звільнення не змогла влаштуватись на роботу, адресна допомога була призначена лише її сину. З 29 квітня 2016 року позивач офіційно працевлаштувалась спочатку в департамент екології, природних ресурсів та агропромислового розвитку Луганської обласної адміністрації, а з 01.07.2016 року у загальному відділі апарату облдержадміністрації. 29 квітня 2016 року позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради для оформлення виплати адресної допомоги на наступний шестимісячний строк, проте їй було відмовлено у оформленні цієї допомоги, а допомога була надана лише її сину. 26 травня 2017 року УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради листом повідомило позивача про причину відмови у призначенні виплат щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін керуючись пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Позивач вважає відмову УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради у призначенні їй щомісячної адресної допомоги на шестимісячний строк та наступний шестимісячний строк протиправною, та такою, що порушує її права та законні інтереси. У вказаному позові позивач просить про наступне:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови їй у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг - неправомірними;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити їй виплату щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 29.04.2016 року по 29.10.2016 року;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити їй виплату щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 01.06.2017 року по 01.12.2017 року.

В судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 4, 6 ст. 128 КАС України судом було вирішено розглянути справу в письмовому провадженні без проведення судового засідання та, відповідно, без складання журналу судового засідання.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

У вересні 2015 року у зв'язку із проведенням антитерористичної операції у Луганській області ОСОБА_2 була вимушена переміститися до м. Сєвєродонецька Луганської області, де вона була зареєстрована Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради як особа, що перемістилася з тимчасово окупованої території або районів проведення АТО. Також її сину з 29.10.2015 року по 28.10.2016 року була надана адресна допомога на покриття виплат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Виплати позивачу були припинені, оскільки позивач не змогла протягом зазначеного періоду влаштуватися на роботу, в тому числі за допомогою Центру зайнятості.

Вказані обставини не заперечувалися сторонами по справі та підтверджуються письмовими доказами, які були надані відповідачем на виконання ухвали суду.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до довідки № 168 від 30.05.2017 року, виданої Луганською обласною державною адміністрацією, а також згідно із завіреною належним чином копією трудової книжки НОМЕР_2, ОСОБА_1 з 29.04.2016 року до теперішнього часу працює на різних посадах в апараті та департаментах Луганської обласної державної адміністрації.

29.10.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. До вказаної заяви позивач додала всі необхідні документи, що впливають на призначення грошової допомоги.

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 18.03.2016 року відповідач призначив відповідну допомогу на період з 29.10.2015 року по 28.04.2016 року на 1 особу, тобто на дитину позивача ОСОБА_3 Позивачу допомога призначена не була із посиланням на постанову КМУ № 212 від 31.03.2015 року.

29.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У вказаній заяві позивач повідомила про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також позивач додала до заяви копію наказу про своє працевлаштування.

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 06.05.2016 року відповідач призначив відповідну допомогу на період з 29.04.2016 року по 16.09.2016 року на 1 особу, тобто на дитину позивача ОСОБА_3 Позивачу допомога призначена не була із посиланням на постанову КМУ № 212 від 31.03.2015 року.

25.05.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із письмовим зверненням з приводу надання їй роз'яснення щодо затримки виплати щомісячної адресної допомоги.

01.06.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявами для призначення та продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно із повідомленнями Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 26.05.2017 року та від 07.06.2017 позивачу було відмовлено у призначенні вищевказаної допомоги у зв'язку із тим, що допомога їй була раніше призначена відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Із змісту рішень відповідача про призначення та продовження виплати вищевказаної допомоги вбачається, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 вирішено не включати її до розрахунку відповідно до постанови КМУ № 212 від 31.03.2015 року, проте вирішено призначити допомогу іншим членам сім'ї позивача.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступні правові норми.

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 із змінами та доповненнями (далі - Порядок надання щомісячної адресної допомоги) визначено процедуру та підстави надання вказаної щомісячної адресної допомоги.

Згідно із пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, Грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно із пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, до заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї.

Згідно із пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі, будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Таким чином, для продовження отримання особою щомісячної адресної внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов:

- особа повинна постійно проживати на території України;

- особа повинна бути внутрішньо переміщеною;

- особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад;

- уповноважений представник сім'ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, письмові згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому в заяві має бути повідомлено про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги;

- особа не повинна бути власником або мати членів сім'ї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім'ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Виходячи з норм пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена позивачу на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, проте суд не може погодитися із тим, що позивач після працевлаштування не має права на призначення щомісячної адресної допомоги.

Згідно із абзацом 8 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Із змісту вказаного абзацу 8 пункту 3, а також із змісту вищенаведених пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає духу та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом послідових шестимісячних періодів надається всім внутрішньо переміщеним особам або сім'ям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Суд враховує, що позивач зверталася до відповідача із заявами про призначення (продовження виплати) щомісячної допомоги від 29.04.2016 року та від 01.06.2017 року, які містили всі необхідні дані для призначення такої допомоги, при цьому станом на дату прийняття рішення про призначення допомоги у відповідача в розпорядженні були наявні письмові докази щодо працевлаштування позивача. Отже, із урахуванням змісту та обсягу позовних вимог, вищевказана допомога повинна була бути двічі призначена позивачу з дня звернення за її призначенням (продовженням виплати), тобто з 29.04.2016 року та з 01.06.2017 року, але максимум на строк 6 місяців і не довше місяця зняття з обліку в уповноваженому органі включно.

Додатково суд враховує, що із змісту рішень відповідача про призначення вищевказаної допомоги вбачається, що за результатами розгляду звернення позивача вирішено не включати її до розрахунку допомоги, проте вирішено призначити допомогу іншим членам сім'ї позивача.

При цьому згідно із пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у зв'язку із чим слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 29 квітня 2016 року по 28 жовтня 2016 року та з 01 червня 2017 року по 30 листопада 2017 року із урахуванням виплат допомоги іншим членам сім'ї ОСОБА_1 протягом вказаного періоду, тобто в межах суми 2400 гривень на сім'ю.

Вказівка судом саме на періоди з «29 квітня 2016 року по 28 жовтня 2016 року» та з «01 червня 2017 року по 30 листопада 2017 року» є правильною, адже відповідний шестимісячний строк завершується саме у вказані дні.

Стосовно додержання позивачем шестимісячного строку звернення до суду слід враховувати, що згідно із п. 8 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Отже, про порушення своїх прав на виплату допомоги, в тому числі за відповідний період 2016 року, позивач могла дізнатися тільки з відповідного повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради. З матеріалів справи вбачається, що жодних належних доказів вручення такого повідомлення позивачу немає, як немає і доказів вручення позивачу рішень про призначення допомоги її дитині, в яких вказано про не включення самого позивача до розрахунку допомоги. Виходячи з викладеного, позивачем не було порушено шестимісячний строк звернення до суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі згідно із статтею 94 КАС України суд враховує, що позов задоволено, а отже наявні підстави для присудження на користь позивача всіх понесених нею судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 640 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно з її заявами від 29.04.2016 року та від 01.06.2017 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 29 квітня 2016 року по 28 жовтня 2016 року та з 01 червня 2017 року по 30 листопада 2017 року із урахуванням виплат допомоги іншим членам сім'ї ОСОБА_1 протягом вказаного періоду, тобто в межах суми 2400 гривень на сім'ю.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, код 24179564, суму судових витрат в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.Б. Баронін