Ухвала суду № 68242578, 09.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 серпня 2017 року м. Київ К/800/27159/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня2017 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість зі сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2015 рік у сумі 4728034,47 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності вини публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» у невиконанні ним нормативу з працевлаштування інвалідів у 2015 році, оскільки відповідачем здійснено всі передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів згідно з нормативом та заходи щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, а саме пошук підходящої роботи та скерування на підприємство для працевлаштування інвалідів - це є обов'язок державної служби зайнятості, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2015 рік.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності вини відповідача щодо не працевлаштування інвалідів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки позивач - Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не надав доказів, які б підтверджували, що вони зверталися до відповідача із вимогою працевлаштування, а відповідач безпідставно відмовив їм в укладенні трудового договору та працевлаштуванні.

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів посилається на те, що згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним, а тому в разі не працевлаштування інвалідів згідно статті 20 Закону підлягають нарахуванню та сплаті адміністративно - господарських санкцій.

З урахуванням норм цієї статті позивач посилається на невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів на 2015 рік у кількості 46 осіб, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 4242291,12 грн та пеню в сумі 485743,35 грн.

Крім того, позивач посилається на невідповідність дійсності тверджень відповідача про те, що особи з інвалідністю не надавали документи, потрібні для працевлаштування, оскільки на корінцях направлення та за інформацією центру зайнятості документи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відправлені до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на погодження.

Також позивач посилається на те, що законом не передбачено звільнення від відповідальності у разі відсутності вини роботодавця чи вжиття всіх залежних від роботодавця заходів щодо створення робочих місць для інвалідів. В свою чергу, закон встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення та не ставить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві.

Проте із вказаними доводами Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів погодитись не можна з огляду на те, що судами встановлено, що публічним акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» на відокремлених підрозділах, «Добротвірська ТЕС» «Ладижинська ТЕС», «Бурштинська ТЕС», «Галременерго» норматив робочих місць виконано, фактично створені робочі місця для інвалідів, про що регулярно після відкриття вакансій, повідомлялося відповідні центри зайнятості. Відповідач неодноразово протягом 2015 року подавав до Львівського та Ладижинського міських центрів зайнятості, Кам'янка-Бузького та Галицького районних центрів зайнятості звіти про попит на робочу силу (за формою 3-ПН) про створені на підприємстві робочі місця для інвалідів та наявність вільних робочих місць, що підтверджується відповідними звітами.

Крім того, судами встановлено, що протягом 2015 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» зверталося з оголошеннями про запрошення інвалідів на роботу до газет «Життя і слово» та «Галицьке слово», а також відповідачем скеровано листи з метою сприяння у працевлаштуванні інвалідів до Ладижинського міського центру зайнятості, Галицького управління праці та соціального захисту населення, Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, Галицького районного центру зайнятості населення Івано-Франківської області, Кам'янка-Бузького районного центру зайнятості, Львівського міського центру зайнятості, Львівському обласному фонду соціального захисту інвалідів.

Також судами встановлено, що загальна кількість створених вакантних робочих місць для інвалідів протягом 2015 року складала 80, що з урахуванням працевлаштованих інвалідів, навіть перевищує норматив, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач належним чином виконав свій обов'язок, покладений на нього законом з працевлаштування інвалідів, а саме - створив робочі місця та надав відповідну інформацію службі зайнятості населення, а тому не повинен сплачувати адміністративно-господарські санкції є правильним.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня2017 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець