Ухвала суду № 68242556, 26.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 липня 2017 року м. Київ К/800/25462/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Проте, приєднана до касаційної скарги копія рішення суду першої інстанції, що оскаржується, є роздрукованою електронною копією знеособленого судового рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, що не дає можливості ідентифікувати осіб, які беруть участь у справі (зокрема особу позивача по справі), та не є прийнятними у розумінні вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, до касаційної скарги потрібно додати копію рішення суду першої інстанції у даній справі, засвідченої відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №174 від 17 грудня 2013 року.

Крім того, в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 213 КАСУ до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати такого збору та копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Водночас Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Одеській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду тривалість процедури виділення коштів з Державного бюджету України.

Так, приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан особи.

Втім, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими він обґрунтовується. Якщо залежно від рівня майнового стану особа позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) за подання до адміністративного суду позову фізичною особою, розмір судового збору за вимоги немайнового характеру складають 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII у 2017 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня становить 1600 грн.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно ж до частини третьої статті 6 цього Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із змісту судових рішень вбачається, що предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за вимогами майнового та немайнового характеру складає 1536 (768,00+768,00) грн.

За таких обставин, у відповідності з частиною третьою статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно з якими вона підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

1. Відмовити Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України в Одеській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області залишити без руху.

3. Надати Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України в Одеській області строк до 14 серпня 2017 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

4. Повідомити Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України в Одеській області про необхідність сплати судового збору в розмірі 1536,00 грн за реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)», та надання до суду оригіналу документу про його сплату.

5. Попередити Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Одеській області, що в разі не усунення недоліків скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук