Постанова № 68241347, 07.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа№ 910/6716/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорногуза М.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Кокошко В.А.;

Сідєльніков А.В.

від відповідача: Мицько Р.М.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 р.

у справі № 910/6716/17 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 507015,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2017р. у справі 910/6716/17 у позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що кошти, отримані відповідачем на виконання рішення суду про стягнення штрафних санкцій за договором №06/10-1992 від 20.12.2010 не є безпідставно отриманими, оскільки були перераховані за наявності правової підстави у вигляді договору та судового рішення. Уклавши договір іпотеки в забезпечення зобов'язань за договором №06/10-1992 від 20.12.2010 на суму 34922782,00 грн., яка присуджена до стягнення за рішеннями Господарського суду Одеської області від 10.06.2014 №916/1146/14, від 22.10.2012 №5017/2643/2012, сторони в позасудовому не процесуальному порядку змінили спосіб виконання рішення суду (змінивши стягнення на визнання права власності на нерухоме майно).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що підстава для перерахування Державною виконавчою службою коштів у розмірі 499 030,77 грн. не була в установленому законом порядку скасована. ПАТ «Одесагаз» вважає, що підстава для набуття майна була, але згодом відпала, а саме була припинена, оскільки підставою перерахування коштів був наказ №916/1146/14 від 27.06.2014 року про стягнення з ПАТ «Одесагаз» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» суми коштів у розмірі 1 530 737,91 грн. та вищезазначений наказ не був повністю виконаний, а відповідач повідомив Державну виконавчу службу про погашення заборгованості, то наказ №916/1146/14 від 27.06.2014 року є за доцільне вважати припиненим. Тобто, як зазначає скаржник, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2012 № 5017/2643/2012 у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" про стягнення 111029341,03 грн., а також за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" про визнання договору недійсним, яке набрало законної сили, встановлено, що 20.12.2010р. між ДК "Газ України" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" (покупець), найменування якого було змінено на ПАТ „Одесагаз" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1992, у відповідності до п.п.1.1-1.3 якого постачальник зобов'язується передати покупцеві в 2011 році природний газ власного видобутку, виключно для подальшої реалізації населенню, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. Постачальник передає покупцеві в 2011 році газ в обсязі до 790486,560 тис. куб.м. (сімсот дев'яносто мільйонів чотириста вісімдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят куб.м., із визначенням обсягу поставок газу протягом дванадцяти місяців року. За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб.м.), приведений до стандартних умов (t-20 град. за Цельсієм, Р = 760 мм ртутного стовпчика). Обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Господарським судом міста Києва встановлено, що у справі № 5017/2643/2012, на виконання умов вищезазначеного договору ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" передала за актами прийому-передачі від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.2011р., від 31.05.2011р., від 30.06.2011р., від 31.07.2011р., від 31.08.2011р., від 30.09.2011р., підписаними сторонами, а ПАТ "Одесагаз" прийняло протягом з січня 2011р. по вересень 2011р. природний газ загальною вартістю 228 122 413, 78 грн. Отриманий газ був оплачений ПАТ "Одесагаз" в сумі 132 384 382, 47 грн. Також з огляду списання з ПАТ "Одесагаз" в порядку Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості за природний газ в сумі 63574138,38грн. та з урахуванням часткових оплат, суд дійшов висновку про стягнення з ПАТ "Одесагаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" лише частини боргу за отриманий природний газ у розмірі 32163 892,93грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2012 р. у справі № 5017/2643/2012, яке набрало законної чинності, первісний позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволений частково та на його користь стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" 32163892,93 грн. основного боргу, 1938473,77 грн.- 3% річних, 3731380,04 грн. - інфляційних втрат, 700000 грн. - пені та 24929,81 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено; в задоволенні зустрічного позову по визнання договору недійсним відмовлено.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2014 № 916/1146/14 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" про стягнення 1501667,83грн., яке набрало законної сили, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних в сумі 1276520,58грн., інфляційні нарахування в сумі 224202,86 грн., судовий збір в сумі 30014,47грн. в зв'язку з не належним виконанням зобов'язань за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010.

Отже судовими рішеннями встановлено факт укладення між позивачем та відповідачем договору поставки природного газу Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в зв'язку з неналежним виконанням умов якого, з ПАТ "Одесагаз" в судовому порядку суми боргу у розмірі 32163892,93 грн. основного боргу, 1938473,77 грн. - 3% річних, 3731380,04 грн. - інфляційних втрат, 700000 грн. - пені (рішення № 5017/2643/2012 від 22.10.2012) та 3% річних в сумі 1276520,58 грн., інфляційні нарахування в сумі 224202,86 грн. (рішення від 10.06.2014 № 916/1146/14). Вказані обставини не доводяться при розгляді даної справи відповідно ст. 35 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як іпотекодержателем, та Публічним акціонерним товариством "Одесагаз", як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки від 9.08.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 530. Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливає з договору № 06/10-1992 від 20.12.2010 про закупівлю природного газу за державні кошти (з додатковими угодами), надалі - договір купівлі-продажу, за умовами якого іпотекодержатель постачає газ, а іпотекодавець зобов'язується сплатити заборгованість за поставлений газ на умовах, визначених договором купівлі-продажу (п. 1.1 договору іпотеки).

Згідно п. 1.2, 1.3 договору іпотеки (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 02.09.2015) іпотекодавець зобов'язаний у строки, визначені договором купівлі-продажу сплатити іпотекодержателю заборгованість у вигляді основного боргу у розмірі 28248892,93 грн., штрафних санкцій та зборів у розмірі 7925521,53 грн., що складає у цілому суму заборгованості у розмірі 36174414,46 грн., відповідно до умов договору купівлі-продажу, яка утворилась станом на 26.08.2015, а також суму заборгованості, яка буде підтверджена актами звірки взаємних розрахунків між іпотекодавцем та іпотекодержателем станом на дату звернення стягнення на предмет іпотеки або його частину. Предметом іпотеки за цим договором є квартири (50 штук) всі разом або у певній кількості (предмет іпотеки) у житловому будинку за адресою: Україна, Полтавська область, місто Комсомольськ, вулиця Молодіжна, будинок 1.

У відповідності до висновку про ринкову вартість предмету іпотеки складеного ПП "Аргумент", загальна ринкова вартість предмету іпотеки становить 34922782,00 грн., яка складається з ринкової вартості кожної квартири в складі предмета іпотеки. За домовленістю сторін станом на дату укладення цього договору вартість предмету іпотеки складає 34922782,00 грн. На строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця. (п. 1.4, 1.5 договору іпотеки (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 02.09.2015)).

Іпотекодержатель має право у випадку повного або часткового невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором купівлі-продажу звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу. Порядок такого способу визначається розділом 5 цього договору. Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем будь-яких умов договору купівлі-продажу або умов цього договору, а також в інших випадках передбачених цим договором та/або договором купівлі-продажу та/або законодавством України. У цьому випадку Іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у зв'язку з яким іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки. В цій вимозі визначається стислий зміст порушених зобов'язань. Вимога про виконання/виправлення порушеного зобов'язання у не менш як 30-ти денний строк від дня направлення вимоги на адресу іпотекодавця, вказану в цьому договорі та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки уразі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель з наступного після закінчення зазначеного терміну дня набуває право власності на предмет іпотеки. Вказана вимога не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права на звернення стягнення на предмет іпотеки без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити пошкодження чи втрату предмета іпотеки. Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання зобов'язань, якщо зобов'язання за договором купівлі-продажу щодо повного або часткового повернення суми заборгованості не виконані іпотекодавцем (п. 3.1.2, 5.1, 5.2 договору іпотеки).

Вартість предмета іпотеки, на який здійснюється стягнення, у вигляді задоволення вимог іпотекодержателя, встановлена у п. 1.4 цього договору та визначатиметься на момент звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення експертної оцінки СОД (п. 5.5.1 договору іпотеки).

Відповідно до п. 3.2.1 договору іпотеки у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний повернути іпотекодацю різницю між сумою вартості предмету іпотеки та сумою вимог іпотекодержателя, з урахуванням заборгованості зі сплати комунальних послуг та інших витрат щодо предмету іпотеки, податку, тощо.

Відповідно до п.6.1 договору іпотеки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2020.

18.09.2015 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової І.В. з проханням передати Публічному акціонерному товариству "Одесагаз" повідомлення про заборгованість, яка підлягає сплаті за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010 у розмірі 34922782,00 грн. та необхідність її погашення протягом 30 календарних днів. У разі не погашення заборгованості у встановлений строк іпотекодержатель має право набути право власності на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29.08.2015 № 530. Повідомлення отримано приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за № 601.

До матеріалів справи додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої суд встановив, що відповідач зареєстрував право власності на предмет іпотеки (50 квартир) в період з 14.01.2016 по 21.01.2016.

Отже заборгованість позивача за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010, забезпечена договором іпотеки від 29.08.2015 № 530, погашена за рахунок предмета іпотеки.

До матеріалів справи додано постанову державного виконавця від 09.10.2014 ВП № 45028842 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 916/1146/14 від 27.06.2014 про стягнення 1530737,91 грн. Згідно розпорядження № 44651695/В-3, затвердженого В.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, 26.08.2015 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення грошових коштів з ПАТ "Одесагаз" необхідно розподілити наступним чином: ВП № 45028842 - 499030,77 грн. як борг на корись ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" згідно наказу № 916/1146/14, виданого 27.06.2014 Господарським судом Одеської області перерахувати на рахунок ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Факт перерахуванням вказаних вище коштів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" також підтверджується листом Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.02.2017 № 09.1-768/В-8 та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно листа від 08.10.2015 № 31/13-3808 відповідач повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про погашення заборгованості ПАТ "Одесагаз" у справі № 916/1146/14 та просив закінчити виконавче провадження.

25.12.2015 закінчено виконавче провадження № 45028842 за заявою стягувача, в зв'язку з відсутністю заборгованості, що підтверджується відповідно постановою державного виконавця.

Листом від 10.01.2016 № 21-17-40 ПАТ "Одесагаз" повідомило ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про отриману відповідачем переплату на суму 499030,77 грн. та просило її повернути у строк до 20.01.2017.

Господарським судом міста Києва встановлено, що заборгованість позивача перед відповідачем за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010 у розмірі 34922782,00 грн. була погашена за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки від 29.08.2015 № 530. Крім того, на виконання рішення суду у справі № 916/1146/14 щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції за порушення грошових зобов'язань за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010, виконавчою службою на рахунок відповідача перераховано грошові кошти у розмірі 499030,77 грн.

Не можуть бути покладені в основу рішення доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що підстава для набуття майна була, але згодом відпала, а саме була припинена. Так як підставою перерахування коштів був наказ №916/1146/14 від 27.06.2014 року про стягнення з ПАТ «Одесагаз» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» суми коштів у розмірі 1530737,91грн. та вищезазначений наказ не був повністю виконаний, а відповідач повідомив Державну виконавчу службу про погашення заборгованості, то наказ №916/1146/14 від 27.06.2014 року є за доцільне вважати припиненим.

Отже, як встановлено, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 499030,77 грн.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Судовим рішенням у справі № 916/1146/14 була встановлено наявність підстав для нарахування та стягнення 3% річних та втрат від інфляції за невиконання грошових зобов'язань за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010 з боку ПАТ "Одесагаз".

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Підставою для виконання суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є примірник такого рішення, ухвали, постанови господарського суду в електронній формі, надісланий суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку обміну інформацією між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

На виконання рішення суду був виданий 27.06.2014 наказ та відкрито виконавче провадження ВП № 45028842.

Керуючись нормами Закону України "Про виконавче провадження", виконуючи обов'язкове до виконання рішення суду, яке є чинним, у встановленому законом порядку не скасовано, державною виконавчою службою перераховано на рахунок ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" грошові кошти у розмірі 499030,77 грн.

Тобто кошти, як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд, отримані відповідачем на виконання рішення суду про стягнення штрафних санкції за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010, не є безпідставно отриманими, оскільки були перераховані за наявності правової підстави у вигляді договору та судового рішення.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що уклавши договір іпотеки в забезпечення зобов'язань за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010 на суму 34922782,00 грн., яка (за твердженням сторін у справі) присуджена до стягнення за рішеннями Господарського суду Одеської області від 10.06.2014 № 916/1146/14, від 22.10.2012 № 5017/2643/2012, сторони в позасудовому не процесуальному порядку змінили спосіб виконання рішення суду (змінивши стягнення на визнання права власності на нерухоме майно чи без затвердження мирової угоди судом тощо), у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 499030,77 грн., оскільки вони не є безпідставно набутими.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2994,18 грн. та втрат від інфляції у розмірі 4990,31 грн.

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.2 Постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення безпідставно набутого.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Судом встановлена безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу, оскільки кошти не є безпідставно набутими, а тому судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 р. у справі №910/6716/17 залишити без змін .

3. Справу №910/6716/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Смірнова

М.Г. Чорногуз