Постанова № 68241163, 08.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа№ 910/2488/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Зеленіна В.О.

Пашкіної С.А.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник Е.О. довіреність № 51 від 19.06.17

від відповідача: Гайдар С.А. довіреність № б/н від 29.06.16

від третьої особи: не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017

у справі № 910/2488/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення 99 935 грн. 87 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 99935,87 грн. (вартість теплової енергії для потреб опалення та на потреби ГВП у загальному розмірі 96360,61 грн. та вартість питної води, використаної позивачем для виробництва послуг з гарячого водопостачання, у розмірі 3575,26 грн.) (т.І, а.с. 5-9, 104-105).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як власник нежитлових приміщень з № 1 по № 8, № 30 (групи приміщень № 117) (в літ. А), загальною площею 126,6 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 1, у період 01.07.2014-15.03.2016 за відсутності укладеного договору був споживачем послуг з опалення та гарячого водопостачання, з огляду на що на підставі ст.ст 1212, 1213 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутого майна (теплової енергії на потреби опалення, теплової енергії на виготовлення гарячої води та питної води, використаної позивачем для виробництва послуг з гарячого водопостачання).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі № 910/2488/17, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" грошові кошти у розмірі 99 514, 43 грн. та судовий збір у розмірі 1 953, 25 грн. В іншій частині позову відмовлено (т.ІІ, а.с. 9-30).

19 червня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі №910/2488/17 повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України (т.ІІ, а.с.36-38).

05 липня 2017 року ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі №910/2488/17, в якій просить зазначене рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі №910/2488/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Зеленіна В.О., Пашкіної С.А.

24 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі №910/2488/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Зеленіна В.О., Пашкіної С.А. та призначено до розгляду на 08 серпня 2017 року.

03 серпня 2017 року від представника відповідача надійшло клопотання щодо залучення пояснень у справі. У прохальній частині вказаного клопотання міститься прохання витребувати у ТОВ "Євро-Реконструкція" Технічний паспорт (будівельний об'єм) житлового будинку розташованого за адресою: м.Київ, пр-т соборності (колишній Воз'єднання), 1.

У судовому засіданні 08 серпня 2017 року представник ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" підтримав клопотання про витребування у відповідача доказу. Представник ТОВ "Євро-Реконструкція" у задоволенні вказаного клопотання заперечував.

Розглянувши клопотання відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Вказане клопотання мотивоване тим, що згідно з положеннями п.п. 2.2.5 КТМ 204, при неможливості визначення погодинних витрат теплоти на опалення житлових та громадських будов за фактичними даними річну потребу в теплоті визначають розрахунково, спираючиь на будівельний об'єм будинку.

Відповідно до ч. ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Колегія суддів наголошує на тому, що з аналізу наведеної статті слідує, що витребування доказу є правом, а не обов'язком суду. Суд вправі відхилити клопотання про витребування доказу, якщо цей доказ не стосується справи або недопустимий, а також якщо певні обставини підтверджено іншими доказами, які є в матеріалах справи.

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні достатні для встановлення обставини справи докази, а представником відповідача не зазначено обставин, які унеможливлюють отримання цього доказу самостійно, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказу.

Крім того у судовому засіданні 08 серпня 2017 року представник ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник ТОВ "Євро-Реконструкція" у судовому засіданні 08 серпня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0411618418995 (т.ІІ, а.с. 98).

З огляду на викладене та ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і оскільки така неявка не перешкоджає представника третьої особи повному, всебічному та об'єктивному розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника третьої особи.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

01 жовтня 2012 року між ТОВ "Євро-Реконструкція", як енергопостачальною організацією та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, як покупцем укладено Договір № 420005 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір № 420005), відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення (16,206 Гкал/год) та гарячого водопостачання (13,222 Гкал/год) (т.І, а.с. 182-189).

Відповідно до п. 4.1.1 Договору в Додатку № 3 до договору вказуються всі субабоненти та орендарі, які підключені до теплових мереж покупця (найменування, адреса, максимальне годинне навантаження, група споживання та інші дані).

З Додатку № 3 до Договору вбачається, що до Переліку абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-403, та є підключеними до теплових мереж ТОВ "Євро-Реконструкція", входить абонент (компанія "ДІ СІ"), який займає приміщення, площею 126,6 кв.м., м. Києві просп. Возз'єднання 1; загальна опалювальна площа будинку - 5371,5 кв.м, теплове навантаження (опалення) на будинок - 0,394 Гкал/год, теплове навантаження (гаряче водопостачання) на будинок - 0,318 Гкал/год; теплове навантаження (опалення) окремо на приміщення 126,60 кв.м. - 0,0092861 Гкал/год; теплове навантаження (гаряче водопостачання) окремо на приміщення 126,60 кв.м. - 0,077 Гкал/доб (т.І, а.с. 192-204).

Відповідно до п. 10.1 Договору він укладений на термін з 01.07.2012 до 01.10.2013 р. та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 р. у справі № 910/24703/15, що набрало законної сили 13.11.2015 р., розірвано укладений між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва та ТОВ "Євро-реконструкція" Договір № 420005 від 01.10.2012 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Зазначене рішення мотивовано тим, що у зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконання зобов'язань за договором №42005 стало неможливим у зв'язку тим, що позивач не є виконавцем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води та не є споживачем відповідних послуг.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" (№ 1198-18 від 10.04.2014), що набув чинності 26.04.2014 р. внесено зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема, статтю 19 було доповнено частиною 4, відповідно до якої виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Так само, статтю 29 цього закону було доповнено частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Отже з 26.04.2014 р. виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація), та споживач вказаних послуг повинен здійснювати оплату за спожиті ним вказані комунальні послуги саме на користь теплопостачальної організації.

З 01.07.2014 р. виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої види у будинок № 1 за адресою проспект Возз'єднання у місті Києві є ТОВ "Євро-Реконструкція", що підтверджується затвердженим Головою Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.08.2015 Переліком житлових будинків (т.І, а.с. 25-26).

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і визначена саме як обов'язок, а не право сторін, тому сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не є підставою звільнення від відповідача від обов'язку оплатити за спожиті послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на нежитлові приміщення № 1 по № 8, № 30 (групи приміщень № 117) (в літ. А), загальною площею 126,6 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 1) у ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" виникло на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення шляхом викупу від 08.06.2005, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В.П., дата державної реєстрації - 17.06.2013, що підтверджується Інформаційною довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т.І, а.с. 32-39).

Державна реєстрація припинення права власності відповідача на зазначені приміщення відбулась 15.03.2016, що вбачається Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.04.2017(т.І, а.с. 215-222).

Таким чином, оскільки у спірний період з 01.09.2014 р. до 15.03.2016 р. власником нежитлових приміщень з № 1 по № 8, № 30 (групи приміщень № 117) (в літ. А), загальною площею 126,6 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 1 (далі - нежиле приміщення), був відповідач, саме він повинен здійснити оплату спожитої ним у вказаний період теплової енергії на потреби опалення, теплової енергії на виготовлення гарячої води та питної води, використаної позивачем для виробництва послуг з гарячого водопостачання.

Звертаючись з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача в т.ч. вартість поставленої у період з листопада 2014 по квітень 2015 року та у період з жовтня 2015 року до 15.03.2016 р. теплової енергії для потреб опалення у розмірі 25,401500 Гкал на суму 43027,85 грн.

Наявні у матеріалах справи копії наряду № 28134 від 21.10.2014 про включення опалення та наряду № 35176 від 06.04.2015 про відключення / копії наряду № 41073 від 06.10.2015 про включення опалення та наряду № 46999 від 01.04.2016 про відключення опалення від будинку № 1 по проспекту Возз'єднання у м. Києві, свідчить про постачання теплової енергії для потреб опалення до вказаного будинку у спірному періоді (т.І, а.с. 49-52).

Відповідно до Додатку № 3 (Перелік абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-403 станом на 01.09.2014) до Договору № 420005 від 01.10.2012 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, будинок № 1 по проспекту Возз'єднання у м. Києві у спірний період (з 01.09.2014 до 15.03.2016) не був обладнаний приладами обліку теплової енергії (т.І, а.с. 42-44).

З Довідки від 03.04.2017 р. Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" вбачається, що прилад обліку теплової енергії у зазначеному будинку був встановлений 18.10.2016 р.; груповий прилад обліку гарячого водопостачання встановлено у вбудованому бойлері вказаного будинку, бойлер знаходиться на балансі та оперативному обслуговуванні ПАТ "Київенерго" (т.І, а.с. 175).

Відповідно до п. 20 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Порядку), облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Урахування середньомісячної температури зовнішнього повітря та температури теплоносія в мережах позивача враховано в знижуючому коефіцієнту, що розрахований на підставі КТМ 204-96.

При цьому, оскільки між сторонами відсутній договір на постачання теплової енергії, теплове навантаження у приміщеннях з № 1 по № 8, № 30 (групи приміщень № 117) (в літ. А), загальною площею 126,6 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 1, показники теплового навантаження було взято позивачем з останнього укладеного договору, яким було передбачено постачання теплової енергії до спірних приміщень і таким договором був Договір № 420005.

Відповідно до Додатку № 3 (Переліку абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-403 станом на 01.09.2014) до Договору 420005 вбачається, що до теплових мереж ТОВ "Євро-Реконструкція", входить абонент (компанія ДІ СІ), який займає приміщення, площею 126,6 кв.м., теплове навантаження (опалення) окремо на приміщення 126,60 кв.м. по проспекту Возз'єднання 1 у м. Києві становить 0,0092861 Гкал/год; теплове навантаження (гаряче водопостачання) окремо на приміщення 126,60 кв.м. - 0,077 Гкал/доб.

При цьому, з огляду на положення п. 20 Порядку те, що показник теплового навантаження (0,009 Гкал/год) та опалювальна площа будинку були взятий позивачем із Додатку №3 до Договору № 420005, яким у попередніх періодах регулювались відносини щодо постачання тепла у відповідне приміщення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача щодо використання завищеного коефіцієнту теплового навантаження.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку обсягів теплової енергії для потреб опалення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у вказаному розрахунку невірно визначені занижуючи температурні коефіцієнти за грудень 2014 року та жовтень 2015 року, тому враховуючи що такими коефіцієнтами за грудень 2014 року є 0,466300, а за жовтень 2015 року - 0,239100, обґрунтованим обсягом теплової енергії для потреб опалення, спожитої відповідачем у грудні 2014 року є 3,1223 Гкал у жовтні 2015 року - 0,9576 Гкал, і в цілому у період з листопада 2014 року по квітень 2015 року та у період з жовтня 2015 року до 15.03.2016, позивачем було поставлено теплову енергію для потреб опалення, обсягом 25,1527 Гкал.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення вартість поставленої теплової енергії на виготовлення гарячої води у сумі 53332,76 грн. (обсягом 31,485 Гкал.).

Відповідно до Додатку № 3 до Договору № 420005 теплове навантаження (гаряче водопостачання) окремо на належне відповідачу приміщення 126,60 кв.м. складає 0,077 Гкал/доб.

При цьому, колегія суддів зазначає про безпідставність доводів відповідача (з посиланням на Акт про відключення нежитлового приміщення від мережі ГВП (гарячого водопостачання) від 08.08.2005 (т.І, а.с. 135) про не споживання ним гарячої води з огляду на наступне.

У вказаному акті зазначено, що він складений на підтвердження відключення від мережі ГВП нежитлових приміщення з № 1 по № 8, № 30 (групи приміщень № 117) (в літ. А), загальною площею 126,6 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 1; відключення виконано шляхом встановлення заглушки і опломбування уводу ГВП.

При цьому, факт відсутності пломби на заглушці на трубі ГВП свідчить про доступ до користування гарячою водою та потенційну можливість такого користування.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва 04.08.2015 у справі № 910/14345/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015, позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва задоволено; стягнуто з ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" основний борг у розмірі 34471,51 грн. (за послуги з централізованого опалення 17320,54 грн., холодного водопостачання 5437,95 грн., гарячого водопостачання 6772,65 грн., холодної води на підігрів 494037 грн.), інфляційні втрати у розмірі 19509,75 грн., 3% річних у розмірі 1743,88 грн. та судові витрати у розмірі 1827,00 грн.

Предметом розгляду у справі № 910/14345/15 була заборгованість з оплати теплової енергії, поставленої з 01.11.2012 по 31.05.2014 та з оплати гарячої води, поставленої з 01.11.2012 по 31.08.2014, який не входить до періоду, заявленого у даній справі № 910/2488/17 (опалення з 01.11.2014 до 15.03.2016; з 01.09.2014 до 15.03.2016 - гаряче водопостачання (теплова енергія на виготовлення гарячої води та холодна питна вода для гарячого водопостачання).

При цьому у постанові апеляційного суду у справі № 910/14345/15 зазначено, що: "відповідачем не надано доказів відключення його від центрального опалення та гарячого водопостачання".

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи./…/ По закінченні робіт складається акт/…/ (п.п. 2.5, 2.6 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 р. № 169).

Належних доказів відключення від мереж гарячого водопостачання відповідного приміщення у спірний період матеріали справи не містять, а тому твердження відповідача про неможливість споживати ним гарячу воду у спірних приміщеннях є необґрунтованими.

Крім того, листом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровської району м. Києва" від 25.05.2016 р. та п. 93 Довідки підтверджується інформація про підключення відповідного приміщення до мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. При цьому, у вказаній довідці зазначено, що відключення вказаних приміщень від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання після 01.07.2014 р. не відбулось (т.І, а.с. 45, 46-48).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку обсягів теплової енергії на виготовлення гарячої води, спожитої відповідачем у період з 01.09.2014 до 15.03.2016 у відповідних нежитлових приміщеннях колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість такого розрахунку, а відповідно обсяг спожитої відповідачем гарячої води у спірний період становить 31,4850 Гкал.

Щодо нарахованих позивачем обсягів питної води (583,05 куб.м.), використаної на надання послуг з гарячого водопостачання за період з 01.09.2014 до 15.03.2016, у розмірі 3575,26 грн. слід зазначити наступне.

04 серпня 2015 року між ТОВ "Євро-Реконструкція" та ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", як постачальником укладено Договір № 14163/06ГВ про надання послуг з централізованого постачання питної холодної води, що призначена для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води (т.І, а.с. 16-21).

Позивач зазначив, що кількість теплової енергії для підігріву питної води до нормативної температури визначається відповідно до формули 2.25 КТМ 204-244-94: Q = 1.2VCв [(55-tхз)По + в (350-По)(55-tхл) / 350], де 1,2 - коефіцієнт, що враховує тепловіддачу в приміщеннях від трубопроводів гарячого водопостачання у будинку; V - об'єм води для підігріву (1 куб.м.); Св - теплоємність води; tхз - температура холодної води зимою; tхл - температура холодної води влітку; в - коефіцієнт, що враховує зміни середньої витрати води на гаряче водопостачання в неопалювальний період до опалювального періоду; По - тривалість опалювального періоду.

Тому за розрахунком позивача (Q = 1,2*1*1*10-3*(55-5)*187 + 1(350-187)(55-15) / 350 = 0,054 Гкал) саме 0,054 Гкал теплової енергії нагрівають для потрібної температури 1 куб.м. води, а відповідно 0,066 Гкал на годину (навантаження на ГВП) нагрівають 1,22 куб.м. холодної води на годину. Відповідно, розрахункове значення споживання гарячої води становить 1,22 куб.м. і для отримання загального обсягу спожитої гарячої води множиться позивачем на кількість годин у відповідному місяці.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок обсягів поставленої відповідачу питної води, використаної на надання послуг з гарячого водопостачання, за період з вересня 2014 року до 15.03.2016, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розрахунок позивача є вірним та становить 583,05 куб.м.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи викладене, за відсутності договірних відносин, у період з листопада 2014 року по квітень 2015 року та у період з жовтня 2015 року до 15.03.2016 відповідачем було спожито 25,1527 Гкал теплової енергії для потреб опалення, у період з вересня 2014 року до 15.03.2016 - 31,4850 Гкал теплової енергії для потреб гарячого водопостачання та 583,05 куб.м. питної води, використаної для надання послуг з гарячого водопостачання, а тому безпідставно набутим майном у даному випадку є саме теплова енергія для опалення і гаряче водопостачання, а відповідач об'єктивно не може повернути позивачу вказане майно, а тому колегія суддів зазначає що відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість вказаного безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 12.01.2011 у справі № 15/147/10 (3-38гс11) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію (за відсутності укладеного між сторонами договору) викладено висновок обґрунтованість посилання позивачем як на підстави позову на статті 1212, 1213 ЦК України за відсутності укладеного між постачальником та споживачем електроенергії договору.

Вказаним спростовуються твердження відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Так, у спірному періоді відповідачем було спожито 25,1527 Гкал теплової енергії для потреб опалення, 31,4850 Гкал теплової енергії для потреб гарячого водопостачання та 583,05 куб.м. питної води, використаної позивачем для виробництва послуг з гарячого водопостачання.

Враховуючи тарифи, встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 151 від 01.02.2017 (чинної станом на момент прийняття рішення у справі), вартість теплової енергії для потреб опалення обсягом 25,1527 Гкал, становить 42606,41 грн.; вартість теплової енергії на виготовлення гарячої води обсягом 31,4850 Гкал, становить 53332,76 грн.

При цьому, враховуючи тарифи, встановлені постановою НКРЕКП від 16.06.2016 № 1141 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" (5,11 грн. за 1 куб.м. без ПДВ, разом з ПДВ - 6,132 грн. за 1 куб.м.), вартість та питної води об'ємом 583,05 куб.м., використаної позивачем для виробництва послуг з гарячого водопостачання, становить 3575,26 грн.

У Додатку № 3 зазначено, що особовий рахунок для будинку у якому знаходилось приміщення відповідача є 430012 (т.І, а.с. 23-24).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 р. у справі № 910/21938/15 за позовом ТОВ "Євро-Реконструкція" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення заборгованості за Договором № 420005, стягнуто заборгованість з оплати поставленої теплової енергії за період 01.12.2013 по 01.05.2015.

Поряд з цим, у рішенні Господарського суду міста Києва справі № 910/21938/15 відсутня інформація щодо стягнення заборгованості щодо поставленої теплоенергії по особовому рахунку 430012, який присвоєно будинку у якому знаходились приміщення позивача.

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 р. у справі № 910/21938/15, якою відмовлено ТОВ "Євро-Реконструкція" у задоволенні заяви про роз'яснення рішення зазначено, що судом не досліджувалося питання щодо стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва вартості теплової енергії на підставі Договору № 420005 по особовому рахунку № 430012.

Викладене свідчить про відсутність доказів стягнення вартості теплової енергії, поставленої до будинку № 1 по проспекту Возз'єднання у м. Києві (рахунок 430012), в межах справи № 910/21938/15, в тому числі у період, який входить до періоду стягнення заборгованості, заявленого в даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 99935,87 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 99514,43 грн.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі №910/2488/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі №910/2488/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДІ СІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі №910/2488/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі №910/2488/17 залишити без змін.

3. Справу №910/2488/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді В.О. Зеленін

С.А. Пашкіна