Постанова № 68241147, 01.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа№ 910/1957/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися.

від відповідача-1: не з'явилися.

від відповідача-2: не з'явилися.

від відповідача-3: не з'явилися.

від відповідача-4: Федорова С.В. - довіреність б/н від 07.04.2017.

від третьої особи: Штогріна С.В. - довіреність № 27-10073/17 від 15.05.2017.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „СЕТАМ" на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року

у справі № 910/1957/17 (суддя Балац С.В.)

за позовом Державного підприємства „СЕТАМ"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ВИДАВНИЧИЙ ДІМ „УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА"

3. Всеукраїнської громадської організації „УКРАЇНСЬКА ПАЛАТА АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю „КАБІНЕТ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про захист ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ДП „СЕТАМ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ „ВИДАВНИЧИЙ ДІМ „УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ", ТОВ „УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА", ВГО „УКРАЇНСЬКА ПАЛАТА АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ" та ТОВ „КАБІНЕТ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ" про захист ділової репутації.

Позов мотивовано тим, що інформація про ДП „СЕТАМ", розміщена в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Forbes.net.ua є недостовірною та такою, що принижує ділову його репутацію, дискредитує підприємство, формує недовіру суспільства як до підприємства, так і до держави в цілому, а також необґрунтовано ставить під сумнів дотримання ДП „СЕТАМ" вимог діючого законодавства України.

Ухвалою суду від 10.04.2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку з відсутністю сукупності обставин, що входять до юридичного складу правопорушення, та які є підставою для задоволення позову в даній справі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ДП „СЕТАМ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП „СЕТАМ" у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, вище вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 10.07.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу у справі № 910/1957/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.08.2017 року за участю повноважних представників сторін та третьої особи.

У поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційну скаргу представники відповідача-1 та відповідача-4 просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв'язку з перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017 року для розгляду справи № 910/1957/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 01.08.2017 року апеляційну скаргу ДП „СЕТАМ" прийнято до провадження у визначеному складі суду.

До початку судового засідання представником третьої особи подано письмові пояснення по справі, які колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Представники позивача, відповідвача-1, відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі зворотніми поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду апеляційної інстанції від 10.07.2017 року про прийняття апеляційної скарги до провадження. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За викладених обставин, оскільки явка учасників сторін обов'язковою не визнавалась і матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, враховуючи належне повідомлення представника позивача та представників відповідача-1, 2, 3 про судове засідання, за відсутності клопотань з боку сторін, які не з'явились, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників позивача та інших учасників провадження у справі.

Представники відповідача-4 та третьої особи в судовому засіданні проти вимог позивача, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року - без змін.

01.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників відповідача-4 та третьої особи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Як зазначено у статті 5 названого Закону, кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації та право на недоторканість ділової репутації.

Згідно з ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті Forbes.net.ua (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1) було розміщено статтю під заголовком „ІНФОРМАЦІЯ_3", автором якої є ОСОБА_7.

На думку позивача, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, інформація, яка міститься в статті, є недостовірною та принижує ділову репутацію позивача, а саме:

- поширена ТОВ „УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА" (відповідач-2) в абзаці п'ятому: „неоднозначні ситуації виникали влітку в ході торгів Рокитнянським цукровим заводом. Так, у системі представлена неповна інформація про об'єкт, а до торгів не було допущено більше половини гравців, які виявили бажання взяти в них участь. Та й сама процедура проведення аукціону, як і метод визначення переможця, викликав масу питань".

- поширена ТОВ „УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА" (відповідач-2) в абзаці восьмому: „До торгів було допущено троє учасників, які внесли свої гарантійні внески. Але в процесі проведення торгів одному з них не дали технічної можливості зробити ставку, що було зафіксовано на відео".

- поширена ТОВ „КАБІНЕТ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ" (відповідач-4) в абзаці десятому: „На конкретну прикладі продажу нежитлового приміщення на Златоустівській добре видно, що було зловживання з боку співробітників організатора торгів. Мою заявку зареєстрували після численних дзвінків зі скаргами в колл-центр, хоча гарантійний внесок я заплатила наперед. І як можна сприймати всерйоз торги, на яких ставку в $ 1 млн. (понад 26 млн. гривень) перебивають сумою в 22 000 (!) гривень? - дивується керуюча ТОВ "КАБІНЕТ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ" ОСОБА_9".

- поширена ВГО УКРАЇНСЬКА ПАЛАТА АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ" (відповідач-3) в абзаці п'ятнадцятому - сімнадцятому: "Продаж майна банків-банкрутів на СЕТАМ мало чим відрізняється від продажу Державною виконавчою службою майна боржників на цьому ж торговому майданчику", - каже голова саморегулівної організації арбітражних керуючих УКРАЇНСЬКА ПАЛАТА АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ" ОСОБА_8. За його словами, основні проблеми теж однакові. По-перше, неможливо отримати додаткові відомості про те, що саме продається, а інформація, розміщена в оголошенні про продаж на СЕТАМ, недостатня для прийняття рішення про купівлю майна. По-друге, часто доводиться мати справу з відмовою в реєстрації на торги з надуманих причин і з блокуванням ставок від небажаних учасників у процесі самих торгів. Також має місце проведення торгів не „за правилами" - можливе припинення торгів, наприклад під приводом DDOS-атаки, а потім їх продовження вже без повідомлення небажаного учасника. Крім того, розкривається інформація про так звані "особливі" ставки небажаних учасників аукціонів і створюються штучні труднощі при оформленні права власності на майно за небажаним учасником у разі його перемоги на аукціоні".

Позивач просить зобов'язати відповідача-2 спростувати оспорювану інформацію, поширену відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4, що розміщена в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Forbes.net.ua, шляхом розміщення на головній (домашній) сторінці веб-сайту Forbes.net.ua повідомлення про визнання недостовірною інформації, що міститься у статті під заголовком „ІНФОРМАЦІЯ_3".

Перевіряючи в апеляційному порядку законність рішення місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 2 статті 34 ГК України визначено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Разом тим, в матеріалах справи відсутні докази так званих репутаційних втрат, чи інших доказів того, що поширені відомості перешкоджатимуть позивачу повно і своєчасно здійснювати немайнове право. Факти, підтверджені належними та допустимими доказами, які б доводили, що згадана вище публікація мотивована цілеспрямованими діями з метою принизити ділову репутацію позивача, судом також не встановлені.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002 зазначено, що преса відіграє важливу роль у демократичному суспільстві. Хоча вона не повинна переступати певну межу, зокрема, що стосується репутації та прав інших осіб, її обов'язок, тим не менше, полягає у розповсюдженні інформації та ідей - у спосіб, сумісний з її обов'язками та відповідальністю - стосовно всіх питань, що становлять публічний інтерес.

Судова колегія погоджується з твердженнями відповідача-1, що на момент публікації інформація викладена в статті мала високий публічний інтерес.

Після появи у розпорядженні журналіста однієї із скарг та розмов з учасниками торгів журналіст звернувся до позивача з листом у якому повідомив про те, що готується відповідний журналістський матеріал і попросив позивача надати відповіді на поставлені питання.

В свою чергу, позивач надіслав журналісту лист, в якому відкидав усі звинувачення.

Аналіз статті свідчить про те, що журналістом висвітлено проблеми та конфліктну ситуацію навколо продажу одного з лотів на аукціоні із цитуванням джерел інформації та вказівкою на ці джерела. У статті також повністю відображений згаданий вище лист позивача на адресу журналіста.

Таким чином, журналістом дотримано паритетні засади та рівний баланс у висвітленні позицій та точок зору усіх сторін конфлікту, що відповідає принципам журналістської етики, стаття не містить образливих чи таких, що принижують честь та гідність чи/та ділову репутацію висловів та по суті є нічим іншим як висвітленням оціночних суджень учасників подій.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що: кожна людина має право на свободу виявлення поглядів; це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів; ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіо-, теле- або кіно підприємств (пункт 1); здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або покарання, які встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням або злочинам, для захисту здоров'я і моралі, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (пункт 2).

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини в справі Лінгенса (12/1984/84/131) зазначено, що: свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 (Конвенції про захист прав і основних свобод людини), становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи; за умови додержання пункту 2 (статті 10 цієї Конвенції) свобода вираження стосується не лише тієї „інформації" чи тих „ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій; такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких „демократичне суспільство" неможливе.

Як зазначено у пункті 15 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо), і, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

В абзаці 1 пункту 15 цієї постанови пленуму також зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку саме позивач мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами. Разом з тим, всупереч ст. 33, 34 ГПК України, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач вчинив дії щодо поширення недостовірної (в розумінні вищезазначених приписів законодавства) інформації стосовно ДП „СЕТАМ". Також скаржником не було доведено причинно-наслідкового зв'язку між зазначеною відповідачем на веб-сайті інформацією та будь-якими негативними наслідками, які настали для позивача (зокрема, завдання матеріальної або нематеріальної шкоди, перешкоджання особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право), що також унеможливлює задоволення позовних вимог.

Таким чином, на підставі аналізу наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність сукупності обставин, що входять до юридичного складу правопорушення, та які є підставою для задоволення позову в даній справі, а також про відсутність фактичного та стверджувального характеру спірних окремих обставин (тверджень), які викладені на веб-сайті Forbes.net.ua за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Водночас, доводи скаржника про порушення господарським судом міста Києва норм процесуального права щодо прийняття рішення про права та обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, колегією суддів відхиляться, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За наведених вище обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року у даній справі прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „СЕТАМ" на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року у справі № 910/1957/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року у справі № 910/1957/17 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати сторонам.

4. Справу № 910/1957/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

А.А. Верховець