Постанова № 6824105, 06.10.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 р. Справа № 2а-18497/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Кузику Р.Р.,

з участю представника позивача ОСОБА_3,

з участю представника відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські будівельні системи» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000172301/3 від 15.07.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські будівельні системи» звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000172301/2 від 30.04.2009 року.

В ході розгляду справи позивачем було змінено позовні вимоги і він просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000172301/3 від 17.07.2009 року.

Вказаний позов мотивовано тим, що відповідачем проведено виїзну перевірку на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року.

Перевіркою виявлено порушення з боку товариства пп. 5.5.1 п.5.5 ст. 5, пп. 7.9.3 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 258904 гривні, у тому числі за 4 квартал 2007 року на суму 258904 гривні, що відображено в акті перевірки №3/2301/32964027 від 08.01.2009 року.

Зокрема, зазначено в акті, що товариством в порушення норм чинного законодавства завищено валові витрати за 4 квартал 2007 року на суму 1035616,44 гривень, тобто, на суму відсотків, нарахованих за період з 27.08.2007 року по 07.10.2008 року на випущені, але нерозміщені в цьому періоді боргові цінні папери.

За наслідками розгляду матеріалів Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 20.01.2009 року, яким товариству визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 388356 гривень, в тому числі штрафна санкція в розмірі 129452 гривні.

За наслідками адміністративного оскарження пізніше було винесено податкові повідомлення-рішення №0000172301/1 та №0000172301/2 від 30.04.2009 року.

Вважають вказані податкові повідомлення такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Зокрема, підпунктом 5.5.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, повязані з виплатою та нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у звязку з веденням господарської діяльності платника податку.

Для відсотків по облігаціях наявна спеціальна норма, яка міститься в пп. 7.9. п. 7.9 ст.7 названого Закону, відповідно до якої за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів.

Наведені норми даного закону вказують на те, що емітент має право віднести до складу валових витрат суми процентів, обіцяних власникам процентних цінних паперів в якості доходу по таким цінним паперам; проценти відносяться до валових витрат у звітному періоді їх нарахування; до складу валових витрат відноситься сума процентів нарахованих на номінал випущених облігацій; проценти відносяться до складу валових витрат, якщо їх нарахування повязане з веденням господарської діяльності підприємства.

Таким чином Закон дозволяє включати до валових витрат емітента проценти, які він зобовязаний виплатити власникам облігацій.

Статтею 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» наведено визначення облігації це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігацій, підтверджує зобовязання емітента повернути власникові облігацій її номінальну вартість у передбачені умовами розміщення облігацій строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше непередбачено умовами розміщення.

Пунктом 8 розділу 1 «Положення про порядок випуску облігацій, підприємств», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 332 від 17.07.2003 року (далі Положення) визначено, що відсотковий дохід за облігаціями повинен виплачуватися в розмірі та в строк, що встановлені рішенням про відкрите (публічне) розміщення та проспектом емісії облігацій або рішенням про закрите (приватне) розміщення облігацій.

Тобто, строки виплати відсоткового доходу по облігаціях визначається рішенням уповноваженого органу емітента про розміщення облігацій, а не Законом України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Відповідно до протоколу № 10/04/07 зборів учасників ТзОВ «Українські будівельні системи» від 10.04.2009 року перший відсотковий період становить 123 дні з 27.08.2008 року по 27.12.2007 року, тому відсотковий дохід за облігаціями нараховується та виплачується власникам облігацій за повний відсотковий період, в незалежності від того, коли надійшли кошти за розміщення облігацій.

Емітент облігацій виконав встановлені нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку вимоги щодо нарахування і сплати відсоткового доходу.

Просять позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав повністю із підстав у ньому викладених. Суду пояснив, що товариство вірно віднесло нараховані та виплачені проценти за облігаціями до валових витрат підприємства за 4 квартал 2007 року, виходячи із рішення зборів учасників товариства від 10.04.2007 року і вірно визначили відсотковий період із 27.08.2007 року.

Представники відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що п.1.10 ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» проценти дохід, який сплачується (нараховується) позичальниками на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на невизначений строк коштів або у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу. Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено поняття емісії та розміщення цінних паперів.

Статтею 7 п. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що облігація цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігацій та емітентом, підтверджує зобовязання емітента повернути власникові облігацій її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення.

Пунктом 1 розділу 1 Положення визначено, що власник облігацій фізична або юридична особа, якій облігація належить на праві власності. Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» право власності на цінні папери, випущені в бездокументній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника зберігача.

Відчуження цінних паперів першому власнику (розміщення) здійснено згідно договору № В-1 від 04.10.2007 року.

Згідно умов даного договору цінні папери в кількості 12000 штук перераховані 08.10.2007 року, що відображено у виписці про обіг на рахунку в цінних паперах № 302390 за період з 01.10.2007 року по 31.10.2007 року.

Згідно п. 12.8.4 Протоколу № 10/04/07 року від 10.04.2007 року право власності на придбані облігації виникає з моменту їх зарахування на особовий рахунок власника у зберігача та підтверджується випискою з цього рахунку.

У п.12.12. даного Протоколу зазначено, що на підставі зведеного облікового реєстру емітент розраховує суми виплати відсотків для кожного власника та за власний рахунок виплачує власникам облігацій належний їм відсотковий дохід згідно з вимогами діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене відсотковий період за 4 квартал 2007 року починається з 08.10.2007 року (набуття права власності на облігації) по 27.12.2007 року.

ТзОВ «Українські будівельні системи» згідно відомостей по нарахуванню відсоткового доходу по облігаціях з 27.08.2007 року по 27.12.2007 року нараховано ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» та включено до валових витрат відсотковий дохід в сумі 3032876,71 гривень.

Таким чином за період, в якому право власності на облігації не належало «Нафто-Кредит Інвест» (з 27.08.2007 року по 07.10.2007 року), позивачем зайво включено до валових витрат за 4 квартал 2007 року відсотковий дохід в сумі 1035616,44 гривень.

Враховуючи вищевикладене, в порушення пп. 5.5.1 п.5 ст.5, пп.7.9.3 п. 7.9 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» позивач завищив валові витрати за 4 квартал 2007 року на 1035616,4 гривень за період з 27.08.2007 року по 07.10.2007 року на випущені, але не розміщені цінні папери.

Тому вважають, що Луцькою ОДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення та визначено податкове зобовязання позивачу. Просять в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлений позов не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 п. 1.10 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Згідно ст.5 п.5.5 п.п. 5.5.1. Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.9.3 п.7.9 ст.7 цього ж Закону визначено, що за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів. За дисконтними цінними паперами, емітованими платником податку, балансові збитки від їх розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних паперів.

Як вбачається із абз. 3 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емісія - установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Статтею 7 ч. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Відповідно до ст. 5 ч. 3 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Згідно п. 8 розділу 1 «Положення про порядок випуску облігацій підприємств», затвердженого рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 липня 2003 року N 322, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2003 р. за N 706/8027, відсотковий дохід за облігаціями повинен виплачуватися в розмірі та в строк, що встановлені рішенням про відкрите (публічне) розміщення та проспектом емісії облігацій (у разі відкритого розміщення) або рішенням про закрите (приватне) розміщення облігацій (у разі закритого розміщення). Як вбачається із ст. 4 п. 4.2 пп 4.2.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті. В судовому засіданні встановлено, що Луцькою ОДПІ проведено перевірку ТзОВ «Українські будівельні системи» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року та іншого законодавства за цей же період, про що складено акт перевірки № 3/23-10/32964027 від 08.01.2009 року, яким виявлено порушення пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, пп.7.3.9 п. 7.9. ст. 7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» щодо віднесення до валових витрат виплати процентів по облігаціях, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 258904 гривень.

Із описової частини акту перевірки вбачається, що позивачем згідно відомостей по нарахуванню відсоткового доходу по облігаціях з 27.08.2007 року по 27.12.2007 року нараховано та виплачено «Нафто-Кредит Інвест» та включено до валових витрат відсотковий дохід в сумі 3032876,71 гривень.

На підставі цього акту Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 20.01.2009 року, яким визначено товариству суму податкового зобовязання на суму 388356 гривень, в тому числі штрафна (фінансова) санкція 129452 гривень.

Пізніше виносились податкові повідомлення-рішення зі значками 1, 2 і останнє податкове повідомлення-рішення № 0000172301/3 від 15.07.2009 року.

Відповідно до протоколу № 10/04/07 зборів учасників ТзОВ «Українські будівельні системи» від 10.04.2007 року прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій.

Відповідно до п. 12.8.4 Протоколу право власності на придбані облігації виникає з моменту їх зарахування на особовий рахунок власника у зберігача та підтверджується випискою з цього рахунку.

Згідно п. 12.10 даного Протоколу визначено початок відсоткового періоду з 27.08.2007 року по 27.12.2007 року.

Як вбачається із п. 12.10.2 Протоколу емітент розраховує відсотки по сумах виплати відсотків для кожного власника та за власний рахунок виплачує власникам облігацій належний їм відсотковий дохід згідно з вимогами діючого законодавства та за умовами випуску.

Відповідно до договору № В-1 купівлі-продажу цінних паперів від 04.10.2007 року ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» придбало у ТзОВ «Українські будівельні системи» облігацій на загальну суму 60000000 гривень.

Згідно п. 2.5 даного договору покупець набуває прав власника іменних цінних паперів з моменту зарахування, зазначених в п. 1.1 цінних паперів, на його рахунок у цінних паперах зберігача.

Відповідно до акту прийомки-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.10.2007 року, від 10.10.2007 року покупцю передано цінні папери.

Згідно платіжних доручень від 05.10.2007 року покупець повністю перерахував суму коштів продавцю за придбані акції.

Директором ТзОВ «Українські будівельні системи» 10.10.2007 року видано наказ №10 про дострокове розміщення облігацій.

Згідно звіту про результати розміщення облігацій фактичне розміщення облігацій відбулося 04.10.2007 року.

Цінні папери на рахунки покупця зараховано 08.10.2007 року, що не заперечується учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій, Луцька ОДПІ діяла в межах наданих їй повноважень та із дотриманням вимог чинного законодавства.

Луцька ОДПІ в акті перевірки зазначає, що ТзОВ «Українські будівельні системи» завищили валові витрати за 4 квартал 2007 року на суму 1035616,44 гривень відсотків, нарахованих за період з 27.08.2007 року по 07.10.2007 року на випущені, але нерозміщені в цьому періоді боргові цінні папери (облігації).

Підставою для такого висновку стало те, що фактичне розміщення облігацій, набуття права власності у покупця на них відбулося після 08.10.2007 року і відсотковий період слід рахувати саме з цього періоду, а не з 27.08.2009 року як це зробив позивач.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що Луцькою ОДПІ вірно визначено час набуття права власності покупцем на випущені цінні папери, а саме 08.10.2007 року і що саме з цього часу виникає право у покупця отримати відсотки по облігаціях, а в продавця нарахувати проценти по відсотках.

Тому суд погоджується із висновком відповідача про те, що в даному випадку позивач невірно вніс до валових витрат нараховані відсотки по випущених, але нерозміщених цінних паперах (облігаціях) за період з 27.08.2007 по 27.12.2007 року, чим відповідно допустив порушення п.п.5.5.1 п.5.5. ст.5 та п.п.7.9.3 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».

Суд вважає, що в даному випадку відсотковий період по виплаті відсотків повинен наступати (рахуватися) не з моменту прийняття рішення зборами товариства про випуск цінних паперів, на що посилається представник позивача і як це визначено у протоколі зборів учасників товариства від 10.04.2007 року, тобто із 27.08.2007 року, а з моменту фактичного набуття права власності покупцем ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» на цінні папери, як це визначено у договорі купівлі цінних паперів від 04.10.2007 року, протоколі зборів учасників товариства.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що не можна нараховувати та виплачувати відсотки та відносити ці витрати на валові до того часу, поки покупець не набув права власності на ці цінні папери. Тобто, виплативши відсотки та віднісши їх на валові витрати, починаючи із 27.08.2007 року, позивач це зробив по відношенню до особи, яка не була фактичним власником цінних паперів, та по відношенню з якою не здійснював господарської діяльності, що і встановлено в судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про те, що строк обрахування відсоткового періоду повинен вираховуватися з моменту прийняття рішення зборами про випуск цінних паперів незалежно від того, коли надійшли кошти за придбані цінні папери, і що відносячи такі нарахування та виплати до валових витрат, слід виходити із строків, визначених у рішенні уповноваженого органу про випуск цінних паперів, оскільки вказане твердження повністю спростоване в судовому засіданні.

Як встановлено в судовому засіданні фактично цінні папери випущені позивачем перейшли у власність покупця ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» після 04.10.2007 року. В даному випадку чинним нормами Законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про національну депозитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні» визначено поняття емісії, розміщення цінних паперів та порядку набуття права власності на них, чого позивачем при нарахуванні та виплаті відсоткового доходу по облігаціях та віднесені цих витрат до валових дотримано не було.

Крім цього, виходячи із визначення поняття облігація, право на нарахування та отримання відсотків по облігаціях може виникати лише після набуття права власності на них покупцем, чого вданому випадку не було.

Тому, виходячи із вищевикладеного, Луцькою ОДПІ вірно визначено, що відсотковий період за 4 квартал 2007 року по виплаті доходу за облігаціями повинен починатися із 08.10.2007 року, тобто, після набуття права власності у покупця на цінні папери, і таким чином ТзОВ «Українські будівельні системи» зайво включили до валових витрат за 4 квартал 2007 року нарахований та виплачений відсотковий дохід ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» в сумі 1035616,44 гривень за період із 27.08.2007 року по 07.10.2007 року.

Також, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що чинним законодавством чітко не врегульовано питання нарахування процентного доходу та строків їх віднесення на валові витрати, оскільки вказане суперечить ст.ст. 1, 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», п. 1 розділу 1 Положення та положенням, визначеним у Протоколі від 10.04.2007 року, договору купівлі-продажу цінних паперів, які визначають порядок емісії цінних паперів, їх розміщення, набуття права власності на цінні папери та суперечить фактичним обставинам по справі, встановленим в судовому засіданні.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, підстав для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000172301/3 від 15.07.2009 року про застосування штрафних санкцій до позивача немає, а тому в заявленому позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Українські будівельні системи» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000172301/3 від 15.07.2009 року відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 12 жовтня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Р.С.Денисюк