Ухвала суду № 68239964, 08.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.08.2017 Справа № 904/9386/14

Розглядається скарга № 1 Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро, яка надійшла до суду 31.05.2017 за вх. № 30962/17,

на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІВЕР", м. Херсон, Херсонська область

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпро

про стягнення 142 195,00 доларів США та 509 148,81 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 7 від 03.01.2017

від відповідача (скаржника): ОСОБА_3, представник за довіреністю № 5999-К-О від

26.04.2017

від відповідача (скаржника): ОСОБА_4, представник за довіреністю № 8431-К-О від 29.12.2016

від ВДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду від 05.02.2015 у справі № 904/9386/14 позов задоволено частково, вирішено:

- розірвати договори укладені між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПРИВАТБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "БРІВЕР" валютного рахунку № 26009054910255, що був укладений 10.05.2012, згідно анкети - заяви від 10.05.2012 та гривневого рахунку № 26003060920912, що був укладений 10.05.2012, згідно анкети - заяви від 10.05.2012;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БРІВЕР" (73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Декабристів, будинок 49, офіс 7, код ЄДРПОУ 38207273) грошові кошти у розмірі 137 000,00 доларів США (сто тридцять сім тисяч доларів США), що еквівалентно 2 465 967,53 грн. (два мільйони чотириста шістдесят пять тисяч девятсот шістдесят сім гривень 53 копійок) (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); грошові кошти у розмірі 490 549,81 грн. (чотириста девяносто тисяч пятсот сорок дев'ять гривень 81 копійка); пеню в сумі 4 795 доларів США (чотири тисячі сімсот девяносто пять доларів США), що еквівалентно 86 308,86 грн. (вісімдесят шість тисяч триста вісім гривень 86 копійок) (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); пеню в сумі 17169,00 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 00 копійок); 63 635,90 грн. (шістдесят три тисячі шістсот тридцять п'ять гривні 90 копійок) судового збору.

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БРІВЕР" (73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Декабристів, будинок 49, офіс 7, код ЄДРПОУ 38207273) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 8 256,50 грн. (вісім тисяч двісті п'ятдесят шість гривень 50 копійок) судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 у справі №904/9386/14 залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015, господарським судом Дніпропетровської області видано накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2015 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 по справі №904/9386/14 залишено без змін.

31.05.2017 до суду від Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надійшла скарга, в якій скаржник просить:

- визнати дії старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 в частині винесення постанови про арешт майна боржника від 21.04.2017 в межах ВП № 53812423 незаконними;

- скасувати постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника від 21.04.2017по ВП № 53812423.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2017, у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Соловйової А.Є., матеріали справи № 904/9386/14 передано судді Петренко Н.Е. для розгляду поданої скарги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017 прийнято вищевказану скаргу до розгляду та призначено її розгляд у засідання на 18.07.2017.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017 продовжено строк розгляду скарги до 16.08.2017 включно, відкладено судове засідання на 08.08.2017.

08.08.2017 повноважний представник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у судове засідання не з'явився, витребувані документи суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду скарги останній повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-13, а.с. 90).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві за наявними в справі матеріалами.

Повноважні представники відповідача (скаржника) у судовому засіданні наполягали на задоволенні скарги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідач (скаржник) вказує на те, що Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" № 2864-ІІІ від 29.11.2001 встановлено мораторій на примусове відчуження майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Зазначена заборона поширюється також на випадки відчуження майна шляхом стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Згідно з п. 1.7 Статуту ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.2017, єдиним акціонером банку, якому належить 100% акцій банку є Держава в особі Міністерства фінансів України.

Як зазначає відповідач (скаржник), ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" є державним підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 100%, що унеможливлює накладення арешту на майно відповідача (скаржника) органами Державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, відповідач (скаржник) вважає, що Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві своєю постановою від 21.04.2017 по ВП № 53812423 було порушено порядок та черговість звернення стягнення на майно, а також накладено арешт на майно, що суперечить Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" №2864-ІІІ від 29.11.2001 та Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, відповідач (скаржник) посилаючись на ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" вказує про те, що з моменту відкриття виконавчого провадження боржник потрапляє до Єдиного реєстру боржників та жодної дії з майном вчинити не може, а тому винесена постанова про арешт майна боржника від 21.04.2017 по ВП № 53812423 є неправомірною та направлена на дестабілізацію банку та порушення прав третіх осіб.

Повноважний представник позивача вважає, що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначає позивач, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві діяв з дотриманням усіх норм матеріального та процесуального права, факти наведені у скарзі не відповідають дійсності та спростовуються нижченаведеними доказами та фактами.

За приписами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" право вибору місця відкриття виконавчого провадження належить стягувачу. Враховуючи приписи зазначеної норми, позивач подав заяву про відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження майна боржника.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Заходами примусового виконання рішень є заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем (п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" №2864-ІІІ від 29.11.2001 не встановлюється мораторій на накладення арешту на майно підприємства, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Відповідачем (скаржником) не доведено та не надано суду доказів, яким чином накладення арешту на майно (квартиру № 161 за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, буд. 26а, загальною площею 91,4 кв.м.) направлено на дестабілізацію роботи ПАТ КБ "Приватбанк".

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників відповідача (скаржника) та позивача, господарський суд вважає, що постанова про арешт майна боржника від 21.04.2017 по ВП № 53812423 є незаконною та такою, що підлягає скасування, виходячи з наступного.

Державний виконавець, враховуючи приписи статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, що набрав чинності з 05.10.2016 (в редакції від 17.02.2017, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) мав право відкрити виконавче провадження за місцем знаходження майна боржника, але враховуючи особливості приписів статті 30 повинен був передати його для виконання до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для приєднання до ЗВП № 11355726.

Таким чином, державним виконавцем були порушені приписи статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", в якій чітко вказано про те, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Господарський суд бере до уваги той факт, що з метою обліку виконавчих проваджень, приєднаних до зведеного виконавчого провадження, державний виконавець веде облікову картку на зведене виконавче провадження та складає розрахунок про розподіл грошових коштів у міру їх стягнення, які долучаються до зведеного виконавчого провадження.

За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця (Наказ|Інструкція, Мінюст, від 02.04.2012, № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень").

Господарський суд звертає увагу на той факт, що за приписами частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (частини 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" №2864-ІІІ від 29.11.2001 встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Положеннями статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" №2864-ІІІ від 29.11.2001 передбачено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним акціонером ПАТ КБ "Приватбанк", якому належить 100% акцій банку, є Держава в особі Міністерства фінансів України.

Господарський суд вважає, що приписи статей 1 та 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" № 2864-ІІІ від 29.11.2001 унеможливлюють звернення стягнення на майно ПАТ КБ "Приватбанк" органами Державної виконавчої служби.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до статті 9 Закону України "Про виконавче провадження", Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Нотаріуси, органи, що здійснюють реєстрацію майна, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до яких з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся боржник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, у разі відсутності у них інформації про накладення арешту виконавцем на кошти або майно боржника зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційних дій та в день звернення боржника повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про майно, щодо відчуження якого звернувся боржник.

Таким чином, враховуючи приписи статті 9 Закону України "Про виконавче провадження", боржник не може вчинити будь-яких дій стосовно відчуження майна до виключення його з Єдиного реєстру боржників.

Викладене є підставою для задоволення скарги.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" №2864-ІІІ від 29.11.2001, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, яка надійшла до суду 31.05.2017 за вх. №30962/17, - задовольнити.

Визнати дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві в частині винесення постанови про арешт майна боржника від 21.04.2017 по ВП № 53812423 - незаконними.

Скасувати постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника від 21.04.2017 по ВП № 53812423.

Суддя ОСОБА_6