Ухвала суду № 68239440, 10.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року справа №812/438/16

84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Геращенко І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року про відмову у відстроченні виконання постанови суду у справі № 812/438/16 за позовом Луганської митниці ДФС до управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2017 року Державна казначейська служба України у Старобільському районі Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання постанови суду від 11 жовтня 2016 року по справі №812/438/16 за позовом Луганської митниці ДФС до управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії (а.с.91-92).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року в задоволенні заяви про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено (а.с.126-128).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що 06 липня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 447 «Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», якою передбачено проведення розрахунків саме за спожиту енергію, проте нормативний акт щодо проведення розрахунків за реактивну енергію та інші перерахування відсутній. Крім того, 21 квітня 2017 року набрали чинності зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 щодо фінансування установ, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, які підтверджують факт не визначення законодавством порядку перерахування коштів таким установам, в тому числі на користь ТОВ «ЛЕО» (окрім спожитої електроенергії) та/або виконання рішень суду про здійснення перерахування коштів з рахунків, відкритих в органах казначейства, стосовно таких установ.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, з клопотанням про особисту участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції не звертались, з клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника митного органу.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, та наданих заперечень апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 у справі № 812/438/16 адміністративний позов Луганської митниці ДФС до управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, що полягає у безпідставній відмові у проведенні платежів за зобов'язаннями Луганської митниці ДФС за платіжними дорученнями від 18 квітня 2016 № 735 на суму 4682,38 грн. за період з 18 квітня 2016 року по 11 серпня 2016 року від 22 квітня 2016 року № 780, 782, 783 за період з 22 квітня 2016 року по 11 серпня 2016 року, та неоплаті платіжного доручення від 22 квітня 2016 року № 781 на суму 420,50 грн. з 22 квітня 2016 року. Зобов'язано управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області провести оплату поданого Луганською митницею ДФС платіжного доручення на оплату рахунку за перетікання реактивної енергії від 15 квітня 2016 року № 56-МР/4/3 на суму 420,50 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 37858396) суму сплаченого судового збору у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) гривень на користь Луганської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39500819). (т. 1 а.с. 224-228).

Суд першої інстанції в задоволенні заяви відмовив, дійшовши висновку про відсутність правових підстав для її задоволення (том 1 а.с.126-128).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції вірними, такими, що відповідають норма матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, iз поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - iз заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засідання з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб i порядок виконання рішення.

Разом із цим, розстрочка/відстрочка, в розумінні зазначеної норми закону, є відкладення чи перенесення, виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочки/розстрочки можуть бути конкретні існуючи обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або встановленим судом способом.

У будь-якому випадку відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язується з об'єктивними, непереборними, іншими словами, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Вказані обставини можуть мати як суб'єктивний так і об'єктивний характер, але обов'язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Заявник просить відстрочити виконання рішення саме з підстав врегулювання порядку перерахування коштів з рахунків відкритих в органах Казначейства установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, проте вказані обставини не є підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи звертаючись до суду боржником не зазначено конкретного проміжутку часу, за спливом якого ним буде виконана постанова суду, тобто боржник намагається уникнути свого обов'язку щодо його виконання перекладаючи та ставлячи виконання рішення у справі в залежність від вчинення певних дій третьою особою.

Таким чином, звертаючись до суду заявником не визначено період на який він просить відстрочити виконання судового рішення, оскільки встановлюючи строк, на який може бути розстрочене виконання, суд повинний виходити з можливості боржника сплатити борг.

Частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у адміністративних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Разом з тим, як зазначено судом першої інстанції і з цим погоджується колегія суддів заявник фактично просить суд в порядку вирішення питання про відстрочення виконання вже прийнятого рішення суду змінити його резолютивну частину, шляхом зобов'язання третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», надати певні відомості тобто викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, можуть істотно змінити зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили.

Згідно з частини 1, 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Наведена норма КАС не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акту, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Відповідачем в ході розгляду справи не представлено доказів, які б свідчили про наявність підстав чи обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року про відмову у відстроченні виконання постанови суду у справі № 812/438/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року про відмову у відстроченні виконання постанови суду у справі № 812/438/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова