Ухвала суду № 68239247, 02.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2017 року м. Київ К/800/4901/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Маринчак Н.Є., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року

у справі № 813/5973/15 (876/9816/16)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій,

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернулась в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2015 року № 0018311701, № 0018351701; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Інспекції від 30 вересня 2015 року № 0018331701; визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції від 30 вересня 2015 року № 0018341701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Інспекція оскаржувала його в апеляційному порядку.

Так, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року апеляційну скаргу повернуто з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, які полягали у відсутності документа, що підтверджує сплату судового збору.

06 грудня 2016 року відповідач подав повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій в обгрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення вказував на те, що згідно наказу Державної фіскальної служби України від 20 квітня 2016 року відбулося об'єднання територіальних органів, у зв'язку з чим, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області увійшла до складу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, за наслідками правонаступництва рахунки податкового органу були заблоковані, на підтвердження чого надано копію службової записки та копії службових дописів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року визнано неповажними зазначені відповідачем підстави пропуску процесуального строку з підстав не надання доказів, які б засвідчили відсутність коштів за період з квітня по грудень 2016 року, апеляційну скаргу Інспекції залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

12 січня 2017 року податковим органом подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Вказане клопотання обґрунтоване тими самими підставами пропуску строку, при цьому жодних доказів неможливості сплати судового збору (як-от доказів блокування рахунків чи відсутність коштів на рахунках) за період з квітня 2016 року по грудень 2016 року Інспекцією не надано.

Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 01 лютого 2017 року виходив із того, що наведені відповідачем підстави пропуску процесуального строку не є поважними.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За змістом частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. При цьому, обов'язок підтвердження поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів покладений саме на особу, яка звернулася з клопотанням про поновлення процесуально строку.

В разі не виконання такого обов'язку причини не можуть визнаватися поважними.

З огляду на те, що матеріалами справи не підтверджуються обставини неможливості сплати судового збору відповідачем за період з квітня по грудень 2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про відсутність підстав для визнання пропуску строку апеляційного оскарження поважними та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун