Ухвала суду № 68238588, 10.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року справа №812/601/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 812/601/17 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 861026,52 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік у сумі 859994,52 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 19.04.2017 року по 21.04.2017 року у розмірі 1032,00 грн., разом 861026,52 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04липня 2017 року, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що підприємством вживалися залежні від нього заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у ТОВ «ЛЕО». Фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів судом не виявлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що нормами чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів на відповідача покладено обов'язок щодо забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тобто, на думку позивача роботодавець не звільняється від обов'язку сплачувати штрафні санкції до відділення Фонду на підставі ст. 20 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь - яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві. Посилається на статті 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідно до яких, юридичні або фізичні особи які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць, для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативу робочих місць, у разі невиконання вказаного нормативу працевлаштування інвалідів щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, обчислення суми яких проводиться роботодавцем самостійно, згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів. Вважає що відповідач не використав усіх можливих заходів, не здійснив самостійний пошук безробітних осіб з інвалідністю для працевлаштування, не звертався до центрів зайнятості населення з замовленням на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю. Просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, та прийняти нове рішення яким задовольнити.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у ЛОВ ФСЗІ 01.08.2008 року за № 44/101/1373, що підтверджено довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 01.08.2008 року № 503 (т.1 арк. спр. 13).

На виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, ТОВ «ЛЕО» 21.02.2017 року за вих. № 01-34/2/288 до ЛОВ ФСЗІ подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік, у якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 4291 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 158; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) - 172; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 263588,30; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 61428,20; сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) - 859994,52 грн (т.1 арк. спр. 14).

27.02.2017 року за вих. № 04-03/250 позивачем на адресу керівника ТОВ «ЛЕО» направлено лист з проханням своєчасно здійснити сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2016 році до 15 квітня 2017 року, не допускаючи нарахування пені за звернення до суду за примусовим стягненням боргу (т.1 арк. спр. 17).

27.02.2017 позивач направив на адресу Старобільського районного центру зайнятості населення запит № 04-03/247 про надання інформації, чи надавалися ТОВ «ЛЕО» до Старобільського міського центру зайнятості відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості, протягом 2016 року; чи здійснювалося ТОВ «ЛЕО» замовлення до Старобільського міського центру зайнятості на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю (т. 1 арк.спр.15).

10.03.2017 року Старобільським районним центром зайнятості надано ЛОВ ФСЗІ відповідь від 10.03.2017 року № 28/4-602 з інформацією про надання протягом 2016 року звітності за формою 3-ПН, зазначенням того, що випадків відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості на заявлені вакансії, не було, та що ТОВ «ЛЕО» не здійснювало до Старобільського РЦЗ замовлення на професійне навчання або підготовку осіб з інвалідністю (т.1 арк. спр. 16).

За несвоєчасну сплату ТОВ «ЛЕО» адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік ЛОВ ФСЗІ нараховано підприємству пеню в сумі 1032,00 грн, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (т. 1 арк. спр. 18).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (далі - Закон № 875).

Відповідно до статті 7 Закону № 875 законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875).

Статтею 18-1 Закону № 875 визначено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено а також та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «ЛЕО» своєчасно подало до ЛОВ ФСЗІ звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (т. 1 арк. спр. 14).

Водночас, у відповідності із Порядком подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 (в редакції, яка діяла протягом 2016 року), ТОВ «ЛЕО» протягом 2016 року подавало до Старобільського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 28.01.2016 року № 01-34/2/81 про наявність 62 вакансій (т. 2 арк. спр. 247 зв. - 260), від 16.02.2016 року № 01-34/2/181 про наявність 2 вакансій (т. 2 арк. спр. 245 зв. - 247), від 26.02.2016 року № 01-34/2/220 про наявність 58 вакансій (т.2 арк. спр. 232 зв. - 245), від 12.03.2016 року № 01-34/2/286 про наявність 1 вакансії (т.2 арк. спр. 231-232), від 28.03.2016 року № 01-34/2/379 про наявність 58 вакансій (т.2 арк. спр. 218 зв. - 230), від 08.04.2016 року № 01-34/2/488 про наявність 2 вакансій (т.2 арк. спр. 216 зв. - 218), від 20.04.2016 року № 01-34/2/552 про наявність 2 вакансій (т.2 арк. спр. 215-216), від 28.04.2016 року № 01-34/2/628 про наявність 57 вакансій (т.2 арк. спр. 202-214), від 27.05.2016 року № 01-34/2/783 про наявність 56 вакансій (т.2 арк. спр. 189-201), від 10.06.2016 року № 01-34/2/866 про наявність 3 вакансій (т.2 арк. спр. 186 зв.-188), від 24.06.2016 року № 01-34/2/944 про наявність 60 вакансій (т.2 арк. спр. 173-186), від 04.07.2016 року № 01-34/2/981 про наявність 2 вакансій (т.2 арк. спр. 171 зв.-172), від 18.07.2016 року № 01-34/2/1075 про наявність 3 вакансій (т.2 арк. спр. 169-171), від 28.07.2016 року № 01-34/2/1111 про наявність 62 вакансій (т.2 арк. спр. 145-158), від 18.08.2016 року № 01-34/2/1213 про наявність 3 вакансій (т.2 арк. спр. 144-145), від 26.08.2016 року № 01-34/2/1231 про наявність 66 вакансій (т.2 арк. спр. 131-145), від 13.09.2016 року № 01-34/2/1379 про наявність 5 вакансій (т.2 арк. спр. 127зв. - 130), від 28.09.2016 року № 01-34/2/1478 про наявність 78 вакансій (т.2 арк. спр. 106зв. - 127), від 18.10.2016 року № 01-34/2/1689 про наявність 1 вакансії (т.2 арк. спр. 105-106), від 28.10.2016 року № 01-34/2/1788 про наявність 82 вакансій (т.2 арк. спр. 84 зв.-104), від 28.11.2016 року № 01-34/2/2038 про наявність 79 вакансій (т.2 арк. спр. 65-83), від 28.12.2016 року № 01-34/2/2245 про наявність 80 вакансій (т.2 арк. спр. 43-64), у якій зазначало інформацію про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів на посади контролеру енергонагляду.

Листом від 15.05.2017 року № 2816-1026, направленим на виконання ухвали суду від 10.05.2017 року, Старобільський районний центр зайнятості надав інформацію, що звітність від ТОВ «ЛЕО» у 2016 році по формі 3ПН «Звітність про наявність вакансій» та «Інформація про попит на робочу силу» з інформацією про вільні робочі місця, на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю, надходила станом на 28.01.2016, 16.02.2016 року, 26.02.2016 року, 12.03.2016 року, 28.03.2016 року, 08.04.2016 року, 20.04.2016 року, 28.04.2016 року, 27.05.2016 року, 10.06.2016 року, 24.06.2016 року, 04.07.2016 року, 18.07.2016 року, 28.07.2016 року, 18.08.2016 року, 26.08.2016 року, 13.09.2016 року, 28.09.2016 року, 18.10.2016 року, 28.10.2016 року, 28.11.2016 року, 28.12.2016 року; повідомлення у 2016 році від ЛОВ ФСЗІ про невиконання ТОВ «ЛЕО» нормативу щодо працевлаштування інвалідів у 2015 році до Старобільського районного центру зайнятості не надходили; інформація про вакансії, що надійшли у 2016 році від ТОВ «ЛЕО» для працевлаштування осіб з інвалідністю, були розміщені у секторі самостійного пошуку роботи, у спеціальному куточку для осіб з інвалідністю для самостійного користування; на ярмарках вакансій, що проводяться у при

Крім того, центр зайнятості кожен місяць інформує Медико - соціальну експертну комісію про наявні вакансії для осіб з інвалідністю. ТОВ «ЛЕО» у 2016 році було поінформовано про професійно - кваліфікаційний склад безробітних осіб з інвалідністю під час зустрічей (як у приміщенні центру зайнятості, так і під час відвідування спеціалістами центру зайнятості підприємства) та під час проведення масових заходів у центрі зайнятості. ТОВ «ЛЕО» у 2016 році приймало участь у ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, які відбулися 25.03.2016 року, 23.06.2016 року, 23.09.2016 року та 30.11.2016 року (т .1 арк.спр.54-55).

Разом з тим, дослідженням витягу штатного розпису ТОВ «ЛЕО» станом на 31.12.2016 року (т. 1 арк. спр. 64) встановлено, що на підприємстві відповідача створені робочі місця (контролери енергонагляду), про можливість працевлаштування інвалідів на які повідомлявся Старобільський районний центр зайнятості.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ЛЕО» вживалися інші заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме:

- направлялися запити з проханням інформувати осіб з інвалідністю (ІІ, ІІІ груп), які не мають протипоказань для виконання робіт, пов'язаних з тривалою ходою і перебуванням на відкритих майданчиках при підвищених і знижених температурах, про наявність вакантних місць контролерів енергонагляду у структурних підрозділах ТОВ «ЛЕО», до управлінь соціального захисту населення Біловодської райдержадміністрації, Сєвєродонецької міської ради, Новоайдарської райдержадміністрації, Міловської райдержадміністрації, Марківської райдержадміністрації, Лисичанської міської ради, Сватівської райдержадміністрації, Станично - Луганської райдержадміністрації, Рубіжанської міської ради, Кремінської райдержадміністрації, Старобільської райдержадміністрації Луганської області (т. 1 арк. спр. 77 - 172);

- розміщувалися оголошення про наявні вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю у засобах масової інформації (т.1 арк. спр. 186 - 250, т.2 арк. спр. 1- 31);

-ТОВ «ЛЕО» брало участь у ярмарках вакансій, що влаштовувалися Старобільським районним центром зайнятості, що підтверджується листами Старобільського районного центру зайнятості від 30.11.2016 року № 28/4-2917, від 28.11.2016 року № 28/4-2792, від 27.09.2016 року № 28/4-1859, від 20.09.2016 року № 28/4-1820, від 29.06.2016 року № 28/4-1196, від 17.06.2016 року № 28/4-1168, від 05.04.2016 року № 28/4-716, від 23.03.2016 року № 28/4-589 (т.2 арк. спр. 32-39).

Відповідачем долучено до матеріалів справи листи Рубіжанського міського центру зайнятості від 19.04.2017 року № 11/04-527, Троїцького районного центру зайнятості від 06.03.2017 року № 29/2-338, Старобільського районного центру зайнятості від 13.03.2017 року № 28/3-605, Кремінського районного центру зайнятості від 10.03.2017 року № 17/2-474, Біловодського районного центру зайнятості від 14.03.2017 року № 15/6-193, Станично - Луганського районного центру зайнятості від 09.03.2017 року № 27/02-303, Сватівського районного центру зайнятості від 10.03.2017 року № 25/4-598, Новоайдарського районного центру зайнятості від 10.03.2017 року № 21/03-330, Марківського районного центру зайнятості від 20.03.2017 року № 19/02-282, Лисичанського міського центру зайнятості від 14.03.2017 року № 8/02-489, зокрема, про те, що відмови у працевлаштуванні інвалідів від ТОВ «ЛЕО» протягом 2016 року не було (т.1 арк. спр. 173-185)

Вищезазначене свідчить, що відповідачем вживалися залежні від нього заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві. Фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів при розгляді справи судом не встановлено.

На підтвердження працевлаштування осіб з інвалідністю протягом 2016 року у структурних підрозділах ТОВ «ЛЕО» відповідачем надано перелік працюючих осіб з інвалідністю - штатних працівників, які були зайняті на підприємстві в період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року (т. 1 арк. спр. 65 - 76), копії звітів за формою Д4. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів» за 2016 рік (т.2 арк. спр. 1 - 45), витяги з книг обліку трудових книжок і вкладишів до них ТОВ «ЛЕО» (т. 3 арк. спр. 46-123), копії наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу, наказів про припинення трудового договору (т. 3 арк. спр. 124 - 250, т.4 арк. спр. 1 - 168), копії виписок з актів огляду МСЕК (т.4 арк. спр. 169 - 250, т.5 арк. спр. 1- 81).

Частину документів, що стосуються працівників ТОВ «ЛЕО» у Краснодонському, Краснолуцькому, Луганському, Серговському регіоні та частково в апараті управління, відповідач не має змоги надати через знаходження зазначеної документації на тимчасово неконтрольованій українською владою території та відсутністю доступу до неї, про що надано довідку ТОВ «ЛЕО» від 24.05.2017 року № 01-19/2/137 (т.5 арк. спр. 82-83).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Тобто працевлаштування інвалідів залежить від їх волевиявлення при зверненні до підприємства чи служби зайнятості, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів, не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладений на державну службу зайнятості.

Зазначена правова позиція відображена у висновках Верховного Суду України в постанові від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11 та від 26 червня 2012 року № 21-105а12.

Верховний Суд України дійшов висновку, що на підприємство не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 812/601/17 - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова