Постанова № 68238384, 10.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Бедрій Х.П.,

представника позивача Крупника Б.М.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі № 803/561/17 за адміністративним позовом Ківерцівського міського виробничого управління житлово-комунального господарства до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівське міське виробниче управління житлово-комунального господарства (далі - Позивач, Ківерцівське ВУЖКГ) звернулося з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Відповідач, Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправними дій, що полягають у нарахуванні пені на розстрочені суми податкового боргу згідно із ухвалами Волинського окружного адміністративного суду на загальну суму 103 803 грн. 67 коп., та зобов'язання скасувати нараховану пеню.

Ухвалою від 12.06.2017 року здійснено заміну неналежного відповідача Ківерцівської ОДПІ на належного - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що матеріалами справи не підтверджений розмір пені, яку за рішенням суду Ківерцівська ОДПІ має скасувати. Судом не враховано, що чинне законодавство не передбачає зупинення нарахування пені на розстрочені за судовими рішеннями зобов'язання зі сплати узгодженого податкового боргу.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представника Позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року в справі № 803/2646/13-а стягнуто з Ківерцівського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 323 800 грн 12 коп. Ухвалою суду від 20 січня 2014 року у даній справі розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року рівними частинами протягом березня 2014 року - січня 2019 року у сумі 5 396 грн 67 коп., а в лютому 2019 року у сумі 5 396 грн 59 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року в справі № 2а-3160/10/0370 стягнуто з Ківерцівського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 384 553 грн 44 коп. Ухвалою суду від 27 лютого 2014 року у даній справі розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року рівними частинами протягом березня 2014 року - січня 2019 року у сумі 5 621 грн 35 коп., а в лютому 2019 року у сумі 5 621 грн 13 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року в справі № 2а/0370/795/12 стягнуто з Ківерцівського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 317 747 грн 81коп. Ухвалою суду від 27 лютого 2014 року у даній справі розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року рівними частинами протягом березня 2014 року - січня 2019 року у сумі 5 295 грн 80 коп., а в лютому 2019 року у сумі 5 295 грн 61 коп.

Станом на 01 січня 2017 року Ківерцівському ВУЖКГ нараховано та підприємством сплачено пеню на заборгованість по податку на додану вартість в сумі 98 903 грн 47 коп. та по податку на прибуток в сумі 4 906 грн 20 коп.

На вимогу Ківерцівського ВУЖКГ про скасування нарахованої пені (листи Ківерцівського ВУЖКГ від 04 серпня 2016 року № 86 та від 08 лютого 2017 року № 15, адресовані відповідно Ківерцівській ОДПІ та Ківерцівському відділенню Луцької ОДПІ) контролюючим органом відмовлено з посиланням на відсутність підстав для такого скасування (лист Луцької ОДПІ від 19 серпня 2016 року № 429/10/03-05-07-08 та лист Ківерцівської ОДПІ від 09 березня 2017 року № 225/10/03-05-07-09).

Оцінюючи правовідносини що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суму грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотримання яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно підпункту 129.1.3 пункту 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Абзацом другим пункту 129.4 ст. 129 ПК України передбачено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.12.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла висновку про те, що передбачені пунктом 126.1 статті 126 ПК України та абзацом другим пункту 129.4 ст. 129 ПК України штрафна санкція і пеня можуть бути застосовані до платника податку лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни.

ПК України не містить винятків для застосування штрафу та пені за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, в тому числі і у випадку розстрочення його виконання.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції встановлено, що Ківерцівське ВУЖКГ затримало сплату узгоджених податкових зобов'язань на строк, що є більшим, ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку їх сплати.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про неправомірність застосування до Підприємства пені за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ґрунтується на хибному застосуванні норм матеріального права.

Висновок колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України при вирішенні аналогічного спору у справі № 21-279а14 (Постанова від 18.09.2014 року).

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову - скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі № 803/561/17 скасувати та винести нову постанову про відмову в задоволенні позову Ківерцівського міського виробничого управління житлово-комунального господарства до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 11.08.2017