Ухвала суду № 68238172, 10.08.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2017 рокусправа № 804/851/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СР ЛТД» до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «СР ЛТД» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.03.2016 року № 0000991201, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 212 500 грн. (170 000 грн. - за основним платежем, 42 500 грн. - за штрафними санкціями).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що помилки при формуванні платником даних податкової звітності з ПДВ, які не призвели до викривлення стану розрахунків платника з бюджетом, не є підставою для позбавлення платника права на відображення у податковому обліку від'ємного значення ПДВ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 2 березня 2016 року №0000991201, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем в січні 2016 року було подано уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ:

за жовтень 2015 року, яким зменшено до сплати в бюджет суму податку на додану вартість в розмірі 3 985011 грн. та збільшено від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 24) на суму 69 157,00 грн., що відповідно переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

за листопад 2015 року, яким зменшено до сплати в бюджет суму податку на додану вартість в розмірі 5 992,00 грн. та збільшено від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 24) на суму 178 653,00 грн., що відповідно переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проте, всупереч вимог податкового законодавства судом першої інстанції не враховано, що згідно пункту 5 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке в майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Податкового кодексу України. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 20.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, а це січень 2016 року. Суми залишку від'ємного значення могли приймати участь у розрахунках з бюджетом виключно у січні 2016 року, а саме на дату подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2015 року - 19.01.2016.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СР ЛТД», зареєстровано 24 вересня 1993 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради і знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Соборному (Жовтневому) районі м. Дніпра (Дніпропетровська) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зокрема є платником ПДВ з 03.10.1997 року.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СР ЛТД» з податку на додану вартість за грудень 2015 року, за результатами якої складений акт від 19.02.2016 року №125/1200/20228099, яким зафіксовано порушення підпункту «в» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 5 Розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: платником неправомірно включено у рядок 20.1 звітної декларації з ПДВ за грудень 2015 року суму від'ємного значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

На підставі акту від 19.02.2016 року №125/1200/20228099 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2016 року №0000991201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «СР ЛТД» збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 212500 грн., у тому числі 170000 грн. за податковим зобовязанням, 42500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України)

Положеннями пункту 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі результатами електронної перевірки) виявлені.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.(пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України)

200.4. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 5 розділу VІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (далі - Порядок № 966) у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Пунктом 6 розділу VІ Порядку № 966 встановлено, що у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

Отже, у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, Порядком № 966, не визначено обов'язок платника податку враховувати відповідні виправлення тільки в декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Фірма «СР ЛТД» у січні 2016 року подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звя'зку із виправленням самостійно виявлених помилок за:

- жовтень 2015 року за реєстраційним №9002015440 від 19.01.2016 року, відповідно до якого зменшується сума до сплати в бюджет у розмірі 3985 грн. та збільшується від'ємне значення (рядок 24) на суму 69157 грн., що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Звітність направлена електронним звя'зком та згідно квитанції №2 доставлена 19.01.2016 року о 14:49:27;

- листопад 2015 року за реєстраційним №9002030526 від 19.01.2016 року, відповідно до якого зменшується сума до сплати в бюджет у розмірі 5992 грн. та збільшується від'ємне значення (рядок 24) на суму 178653 грн., що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Звітність направлена електронним зв'язком та згідно квитанції №2 доставлена 19.01.2016 року о 15:04:22.

20.01.2016 року ТОВ Фірма «СР ЛТД» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року, яка направлена електронним зв'язком та згідно квитанції №2 доставлена 20.01.2016 року о 15:39:26 та зареєстрована за №9273875179, у якій заповнений рядок 20.1 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» - «-170000».

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що при формуванні податкової звітності платником відображені показники податкової звітності у декларації з ПДВ за грудень 2015 року відображено у відповідності до вимог Податкового кодексу України і Порядку № 966, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко