Постанова № 68237663, 10.08.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року справа № 823/1047/17

08 год. 55 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого – судді Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання – Потенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Деметра-ЛК” про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі – позивач) з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю “Деметра-ЛК” (далі – відповідач), на користь бюджету через позивача податкового боргу в сумі 81051,50грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов’язання.

Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідач зареєстрований як юридична особа з 15.03.2005 (код ЄДРПОУ 33327302). Згідно з інформацією у довідці позивача (а.с.8) має відкриті рахунки у банківських установах.

Суд встановив, що відповідач самостійно задекларував зобов’язання згідно з декларацією з ПДВ від 17.02.201 №9022355934 у сумі 92114,00грн.

П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов’язання, визначені вищевказаними деклараціями, є податковим боргом відповідача.

Суд встановив, що станом на час подання вищевказаної декларації відповідач мав переплату з ПДВ у сумі 11062,50грн. Отже, його недоїмка з ПДВ згідно з підставами позову становить 81051,50грн, що відображено в даних зворотного боку облікової картки з ПДВ.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв’язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов’язання позивач прийняв податкову вимогу форми “Ю” від 16.03.2017 №1282-23 на суму 81051,50грн. Вказана вимога отримана відповідачем 22.04.2017, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11). В установленому законом порядку відповідач її не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов’язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікових карток суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

П.95.2. ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено підп.20.1.34 п.20.1. ст.20 ПК України.

Отже, суд вважає доведеним право заявника на примусове стягнення з банківських рахунків відповідача вищевказаного податкового боргу.

Оскільки відповідно до підп.9.1.3. п.9.1. ст.9 ПК України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків, суд дійшов висновку стягнути вищевказаний податковий борг до Державного бюджету України.

Суд також взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 КАС України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого ним судового збору в розмірі 1600,00грн. за подання цього позову.

Керуючись ст.ст.94, 95, 159 – 163, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю “Деметра-ЛК” (20726, Черкаська обл., Смілянський район, с.Ротмистрівка, вул.Шевченка, буд.34; код ЄДРПОУ 33327302), на користь Державного бюджету України через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 81051,50 грн (вісімдесят одна тисяча п’ятдесят одна гривня 50коп.).

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя В.П. Тимошенко