Ухвала суду № 68235683, 11.08.2017, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1574/17

Провадження № 1-кп/648/183/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2017 року Білозерський районний суд Херсонської області в складі :

головуючого судді Рибас А.В.,

при секретарі Кравченко В.Ю.,

з участю прокурора Шатунського В.В.,

представника потерпілої ОСОБА_1,

цивільного позивача ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого Дробікова Д.С.,

представника цивільного відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу Білозерського районного суду Херсонської області в смт.Білозерка Херсонської області клопотання представника потерпілої та цивільного позивача про забезпечення позову у кримінальному провадженні №12016230080001471 щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Переділ, Корюківського району, Чернігівської області, громадянина України, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Ротор НК», маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

в с т а н о в и в:

В провадженні Білозерського районного суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 21.09.2016 року за №12016230080001471, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В ході судового засідання представником цивільних позивачів подано клопотання про забезпечення цивільних позовів потерпілої ОСОБА_6 та цивільного позивача ОСОБА_7, шляхом накладення арешту на майно цивільного відповідача по справі ТОВ «Ротор НК» - спеціалізований вантажний самоскид МАЗ5549 номерний знак НОМЕР_1, та майно обвинуваченого ОСОБА_5, а саме: 13/300 частин секції №19 у гуртожитку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та складається з кімнати №129 житловою площею 14,3 кв.м., загальною площею 23,8 кв.м., шляхом заборони його відчуження. В обґрунтування клопотання представник потерпілої послався на те, що автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, а відповідачі не надавали допомоги на лікування та не вживали жодних заходів до усунення негативних наслідків ДТП, що свідчить про активне намагання відповідачів уникнути цивільно-правової відповідальності за вчинене діяння, невжиття заходів до забезпечення позову в подальшому може призвести до ускладнення виконання вироку в частині заявленого цивільного позову.

Обвинувачений та його захисник, представник цивільного відповідача заперечили проти задоволення клопотання про забезпечення позову, вважали його необґрунтованим та передчасним. Прокурор не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Ознайомившись із заявленим клопотанням та долученими до нього матеріалами, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз.2 ч.1 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. Ініціатором клопотання не надано будь яких доказів, які підтверджують наявність передбачених законом ризиків.

Крім того, відповідно до ст.151 ЦПК України заходи забезпечення позову, передбачені цим кодексом, можуть бути вжиті судом, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, за заявою осіб, які беруть учать у справі, з обгрунтуванням причин такої необхідності та виду забезпечення позову. Накладення арешту на майно є видом забезпечення позову, передбаченим ст.152 ЦПК України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен поряд з іншим пересвідчитись в тому, що існує реальна загроза невиконаня чи утруднення виконання можливого рішення суду, наявність якої повинна довести особа, яка звертається з відповідною завою.

Як вбачається із клопотання про забезпечення позовів, воно не містить будь-яких обгрунтувань такої загрози та доказів щодо вчинення віповідачами активного намагання уникнути циваільно-правової відповідальності, яке на думку суду не є підставою для застосування арешту майна. Представником позивачів не надано будь яких доказі, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на приховування майна, намагання ухилитися від виконання зобов'язань або рішень суду, не долучені такі докази і до матеріалів позовних заяв.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.131 КК України, арешт майна в порядку ст.170 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч.3 ст.315 КК України питання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження вирішуються у підготовчому судовому засіданні. Представнику позивача скористався своїм правом на подання відповідних клопотань у підготовчому засіданні 02.08.2017 року та вказані клопотання вирішено по суті.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що судовий розгляд справи по суті не розпочато, обвинувальний акт і цивільні позови у судовому засіданні не оголошувалися та відповідно суд не розпочав дослідження доказів, в тому числі речових доказів, у суду відсутні будь які матеріали кримінального провадження, суд позбавлений можливості переконатися в обґрунтованості клопотання представника позивачі, в тому числі щодо накладення арешту на автомобіль, який за її твердженням є речовим доказом у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку що клопотання представника позивачів є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 131, 170, 369- 372 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання представника цивільних позивачів про забезпечення позовів та накладення арешту на майно цивільних відповідачів по справі -ТОВ «Ротор НК» та ОСОБА_5

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рибас А.В.