Рішення № 68235156, 02.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Музичко С.Г.,

при секретарі Куркіній І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України, про захист прав споживача та стягнення коштів,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року,

встановила:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернуласьв суд з даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Європейського суду з прав людини «Барило проти України» від 16 травня 2013 року їй визначена виплата компенсації у розмірі 10 тис. євро на відшкодування моральної шкоди.

На виконання вказаного рішення державною виконавчоюслужбою України відкрито виконавче провадження та запропоновано повідомити про розрахунковий рахунок банку, на який буде переведена визначена судом компенсація.

14 жовтня 2013 року позивачем відкрито поточний рахунок у національній валюті № НОМЕР_1 у територіальному відділенні № 10011/0188 філії «Кримське республіканське управління ПАТ «Ощадбанк».

17 квітня 2014 року Міністерство юстиції України повідомило позивача, що на її поточний рахунок перераховані кошти у розмірі 108 576 грн. 91 коп. (еквівалент 10 тис. євро).

13 травня 2014 року в територіальному відділенні № 10026/0166 філії Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Державний ощадний банк України» позивачем було відкрито новий поточний рахунок № НОМЕР_2.

В цей же день нею подано заяву про перерахунок коштів із поточного рахунку № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2.

У червні 2014 року від працівників банку вона дізналась, що її заява про перерахування коштів не може бути виконана, оскільки відсутній механізм переводу коштів із рахунку, відкритого у філії Кримського відділення банку на рахунок, відкритий у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України» у м. Києві.

У зв'язку із порушенням її прав на отримання грошових коштів, просила стягнути з банку грошові кошти у розмірі 108 576 грн. 91 коп., пеню за порушення відповідачем виконання зобов'язання за договором поточного рахунку у розмірі 1 739 402 грн. 10 коп., 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 4 765 грн. 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 78 783 грн. 41 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп., а також моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. 00 коп., усього 2 041 527 грн. 91 коп. Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення суми 108 576 грн. 91 коп.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 108 576 грн. 91 коп., пеню у сумі 1 739 402 грн. 10 коп., 3 % річних у розмірі 4 765 грн. 49 коп., інфляційні втрати у сумі 78 783 грн. 41 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Проведено розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 3 лютого 2016 року змінено у частині стягнення із ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 пені, 3 % річних та інфляційних втрат, зменшено розмір пені із 1 739 402 грн. 10 коп. до 94 грн. 89 коп., 3 % річних із 4 765 грн. 49 коп. до 2 846 грн. 80 коп., розмір інфляційних втрат із 78 783 грн. 41 коп. до 52 659 грн. 80 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року рішення апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить рішення суду в частині стягнення суми вкладу, пені, 3% річних, індексу інфляції та суми судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині залишити без змін.

В судовому засіданні представник ПАТ «Державний ощадний банк України» вимоги апеляційної скарги підтримав.

ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила.

Представник Міністерства юстиції України просив вирішити спір відповідно до закону.

Інші учасники в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Державний ощадний банк України» неналежним чином виконав зобов'язання перед позивачем з приводу виплати їй грошових коштів.

При цьому суд на користь позивача стягнув пеню, 3% річних, інфляційні втрати, з розміром яких повністю погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Європейського суду з прав людини «Барило проти України» від 16 травня 2013 року позивачу визначена виплата компенсації у розмірі 10 тис. євро на відшкодування моральної шкоди.

На виконання вказаного рішення державною виконавчоюслужбою України відкрито виконавче провадження та запропоновано позивачу повідомити про розрахунковий рахунок банку, на який буде переведена визначена судом компенсація.

14 жовтня 2013 року позивачем відкрито поточний рахунок у національній валюті № НОМЕР_1 у територіальному відділенні № 10011/0188 філії «Кримське республіканське управління ПАТ «Ощадбанк».

17 квітня 2014 року Міністерство юстиції України повідомило позивача, що на її поточний рахунок перераховані кошти у розмірі 108 576 грн. 91 коп. (еквівалент 10 тис. євро).

13 травня 2014 року в територіальному відділенні № 10026/0166 філії Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Державний ощадний банк України» позивачем було відкрито новий поточний рахунок № НОМЕР_2.

В цей же день нею подано заяву про перерахунок коштів із поточного рахунку № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2.

У червні 2014 року від працівників банку вона дізналась, що її заява про перерахування коштів не може бути виконана, оскільки відсутній механізм переводу коштів із рахунку, відкритого у філії Кримського відділення банку на рахунок, відкритий у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України» у м. Києві.

27 червня 2014 pоку позивач змінила прізвище з «Барило» на «Луначевська» у зв'язку з укладенням шлюбу.

13 жовтня 2014 року ОСОБА_1 у ПАТ «Державний ощадний банк України» відкрила поточний рахунок № НОМЕР_3 та отримала платіжну картку VISA Elektron.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що нею вчинені усі можливі дії з метою отримання грошових коштів, проте банк свої зобов'язання за договором банківського рахунка не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Оскільки позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - виконавцем цих послуг, то у випадку належного виконання своїх зобов'язань банк несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вбачається, що 13 травня 2014 року позивач звернулась до банку із заявою про перевід коштів із рахунку, відкритого у філії Кримського відділення банку на рахунок, відкритий у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України» у м. Києві.

Проте їй фактично в цьому було відмовлено. Відтак порушення права позивача на вільне володіння та розпорядження грошовими коштами слід рахувати саме з цієї дати і до дати звернення до суду (28 серпня 2015 року).

Цей період становить 472 дні.

Сума заборгованості - 108 576 грн. 91 коп.

Індекс інфляції - 1,562 (101,0 % : 100) х (100,34 % : 100) х (100,8% : 100) х (102,9 % : 100) х (102,4 % : 100) х (101,9 % : 100) х (103,0 % : 100) х (103,1 % : 100) х (105,3 % : 100) х (110,8 % : 100) х (114,0 % : 100) х (102,2 % : 100) х (100,4 % : 100) х (99,0 % : 100) х (99,2 % : 100).

Отже, 3% річних складатимуть 4 212 грн. 20 коп. (108 576 грн. 91 коп. х 0,03 х 472: 365).

Інфляційні втрати становитимуть 61 020 грн. 22 коп. (108 576 грн. 91 коп. х 1,562 - 108 576 грн. 91 коп.).

Розмір пені становить 1 537 449 грн. 05 коп. (108 576 грн. 91 коп. х 3% х 472).

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки розмір пені значно перевищує розмір збитків, він підлягає зменшенню з 1 537 449 грн. 05 коп. до 200 000 грн. 00 коп.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що судове рішення в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід змінити, зменшивши розмір пені з 1 739 402 грн. 10 коп. до 200 000 грн. 00 коп., 3% річних з 4 765 грн. 49 коп. до 4 212 грн. 20 коп., розмір інфляційних втрат з 78 783 грн. 41 коп. до 61 020 грн. 22 коп.

В решті заочне рішення суду від 03 лютого 2016 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак за доводами апеляційної скарги підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 303, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат змінити, зменшивши розмір пені з 1 739 402 грн. 10 коп. до 200 000 грн. 00 коп., 3% річних з 4 765 грн. 49 коп. до 4 212 грн. 20 коп., розмір інфляційних втрат з 78 783 грн. 41 коп. до 61 020 грн. 22 коп.

В решті заочне рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

С.Г. Музичко