Постанова № 6823476, 27.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.10.09Справа №2а-8820/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун групп"

до Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим

про визнання недійсними та скасування рішень

за участю представників:

позивача – Іванцова Н.В., довіреність від 26.08.2009;

відповідача – Воропай О.В., доручення від 26.10.2009 №15934/10/10-0;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання недійсним рішення Керченської ДПІ від 22.04.2009 №0000832301 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2542,00 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.04.2009 №0000832303/0 на суму 2542,00 грн. на підставі абз.5 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

          Відповідач проти позову заперечує по підставах, що викладені у запереченнях на позов від 07.08.2009 та від 18.08.2009.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши позивача та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах свої повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

У відповідності до положень статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено судом, відповідно до плану-графіку планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання 06.03.2009 на адресу ТОВ ВКФ «Нептун Групп» було спрямовано повідомлення про проведення планової виїзної перевірки, що отримано позивачем.

16.03.2009 були видані направлення на перевірку №145/23-1, та від 30.03.2009 №175/23-1, які були вручені під розписку директору позивача.

Зважаючи на вищенаведене, суд не вбачає порушень збоку податкового органу щодо проведення перевірки та вважає, що перевірку було проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі результатів проведеної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ «Нептун Груп» 09.04.2009 був складений акт №697/23-1/31579022 за яким встановлено порушення п.2.3. Положення про ведення касових операцій у національної валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 №637, у частині перевищення граничної суми готівкого розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня.

На підставі акту перевірки 22.04.2008 відповідачем було прийнято рішення №0000832303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке було отримано позивачем. (а.с.66).

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової інспекції у м.Керчі, яка листом від 30.04.2009 №6676/10/25-0 «Відносно розгляду скарги» залишила скаргу позивача в частині рішення від 22.04.2009 без розгляду.

Листом від 20.05.2009 №8068/10/23-1 відповідач повідомив ТОВ ВКФ «Нептун Груп» що у зв’язку з помилками у програмному забезпеченню по кодируванню номеру повідомлення-рішення повідомлення-рішення від 22.04.2009 №0000832303/0 вважати скасованим, а замість нього направлено повідомлення-рішення №0000832301 від 22.04.2009 на суму 2542,00 грн. До вказаного листа додано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.04.2009 №0000832301 (а.с.81,82)

Не погодившись з вказаним, 14.05.2009 позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації в АР Крим, та 27.06.2009 до Державної податкової адміністрації України. Рішеннями вказаних органів про результати розгляду скарги від 12.06.09 та від 16.07.2009 скарги позивача залишені без задоволення, рішення ДПІ у м.Керчі – без зміни.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі про РРО.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом ДПА від 10.08.2008 №327, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У ч.1 ст.71 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено актом перевірки (а.с.42-43), ТОВ ВКФ «Нептун Групп» проведення касових операцій здійснюється з оформленням первинних прибуткових та видаткових документів із занесенням у касову книгу підприємства. При перевірці первинних документів, як-ті: прибуткових та видаткових касових ордерів, платіжних відомостей, звітів про використання коштів, встановлено – перевищення встановленого ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства в сумі 1271,00 грн. Згідно бухгалтерського рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» та первинних документів до нього, встановлено, що у вересні 2007 року директором ТОВ ВКФ «Нептун Групп» сплачено у касу ТОВ «Юг Судноремонт» 11271,00 грн. за запчастини, згідно рахунків від 20.09.2007 №25 та №27. В жовтні 2007 року згідно авансового звіту б/н запчастини оприбутковані.

Відповідно до п.2.3. Положення про ведення касових операцій у національної валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого у Мін’юсті України 13.01.2005 №40/10320 (далі – Положення №637), гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Згідно п.1 Постанови Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 №32, зареєстрованого у Мін’юсті 18.04.2005 №410/10690, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення №637 встановлена у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Таким чином, ТОВ ВКФ «Нептун Групп» порушений п.2.3. Положення №637 в частині провіщення граничної суми готівкого розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня на (10000,00 – 11271,00) 1271,00 грн.

Факт порушення встановленого порядку позивач не оскаржує.

Разом з тим, позивач вказує, що фінансові санкції, що передбачені Законом про РРО, є адміністративно-господарськими санкціями. За ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Статтею 250 Господарського кодексу України передбачений строк застосування адміністративно-господарських санкцій, що дорівнює шести місяцям з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Як вказує суб’єкт владних повноважень, порушення порядку оприбуткування готівкових коштів мало місце у вересні 2007 року, але адміністративно-господарські санкцій були застосовані до суб’єкта господарювання лише 22.04.2009, тобто з порушенням річного строку, встановленого ст.250 Господарського кодексу України.

У запереченнях на позов відповідач посилається на ст.257 Цивільного кодексу України за якою встановлений загальний строк позовної давності у три роки.

Суд підтримує думку позивача з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто позовна давність не є тотожним поняттям права застосування до відповідного суб’єкта господарювання відповідних санкцій, а лише вказує на загальних строк, протягом якого у особи, будь-то суб’єкт владних повноважень, чи суб’єкт господарювання, є можливість звернутися до суду.

Оскільки виконання обов’язків, відповідно до Положення №637, не є податковими зобов’язаннями особи, на них не розповсюджуються строки давності, що передбачені п.15.1.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - 1095 днів.

Порушення п.2.3. Положення №637 є суто порушенням правил здійснення господарської діяльності, так як, за визначенням цього пункту, мова їде саме про здійснення розрахунків за грошові кошти.

Згідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні та підкоряються тільки закону. Відповідно до ст.19 Закону України «Про судоустрій» суді здійснюють правосуддя самостійно. Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до принципів адміністративної процедури, що викладені у п.3 ст.2 КАС України, рішення суб’єкта владних повноважень повинне бути прийнято своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Постанова складена у повному обсязі 02.11.2009.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Керчі від 22.04.2009 №0000832301 та від 22.04.2009 №0000832303/0 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Нептун Групп» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2542,00 грн.

3.          Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Нептун Групп» (98300, м.Керч, вул..Гагаріна, 113) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Цикуренко А.С.