Ухвала суду № 68228341, 22.05.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2808/16-к

У Х В А Л А

судового засідання

«22» травня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Кавацюка В.І.

суддів Ковальчука О.І., Свірідової В.В.

при секретарі Мазур Ю.В.

з участю: прокурора Чипа В.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 263 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2013 року за №12013150090000835, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357 КК України, та ОСОБА_4 у кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор Чип В.М. звернувся до суду із клопотаннями про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки такий закінчується 23 травня 2017 року, завершити судовий розгляд кримінального провадження до цієї дати є неможливим, а раніше заявлені ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не зменшились.

Захисники ОСОБА_6 17 травня 2017 року подав до суду клопотання, в якому просять змінити своєму підзахисному обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт або визначити розмір застави, покликаючись на те, що в його підзахисного наявні стійкі соціальні звязки, в нього на утриманні перебуває одна малолітня та одна неповнолітня дитина, із висновку комісійної судово-медичної експертизи №50 від 27 березня 2017 року ОСОБА_2 потребує медичної допомоги, яка може бути надана виключно за межами УВП №19, а характер його захворювань (гепатит В, розрив хрестоподібної звязки) суттєво впливає на необхідність перебування ОСОБА_2 за місцем проживання для проходження відповідного лікування. Крім цього, вважає, що прокурор не довів наявність ризиків, які обгрунтовують необхідність подальшого утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Захисник ОСОБА_8 17 травня 2017 року також подав до суду клопотання, в якому просять змінити своєму підзахисному обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш мякий, покликаючись на те, що в ході судового розгляду справи досліджені всі обставини щодо розбійного нападу 28 вересня 2015 року, участь в якому інкриміновано ОСОБА_4 Допитані по даному епізоду потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_10 дали показання про те, що обвинувачений ОСОБА_4 їм невідомий та не надали жодних відомостей про те, що він мав намір вчинити вищевказаного числа розбійний напад. Обвинувачений ОСОБА_4 їм не погрожував ні 28 вересня 2015 року, ні пізніше. Матеріальна шкода їм не завдана та він, ОСОБА_9, не вважає себе потерпілим по вказаному епізоду. Матеріали кримінального провадження, на його думку, вказують на те, що в діях ОСОБА_4 склад злочину, який передбачений ч. 4 ст.187 КК України, відсутній, а тому підстав для його утримання під вартою немає.

Заслухавши думку обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисників, які проти задоволення клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечили та просять обрати їм, обвинуваченим, запобіжні заходи, не повязані з триманням під вартою, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є підставними та підлягають до задоволення, а в задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

З обвинувального акту вбачається, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачуються у вчиненні в складі організованої групи ряду кримінальних правопорушень, які кримінальним законом віднесені до категорії особливо тяжких, а обвинувачений ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні одного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до пятнадцяти років. В ході досудового розслідування ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова їм було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту, який в подальшому неодноразово продовжувався слідчим суддею цього ж суду, а також ухвалою підготовчого судового засідання Шевченківського районного суду м. Львова від 25 березня 2016 року та ухвалами цього ж суду від 16 травня 2016 року, від 21 червня 2016 року, від 19 вересня 2016 року, від 21 і 22 листопада 2016 року, від 13 січня 2017, від 21 березня 2017 року та такий строк закінчується 23 травня 2017 року.

Завершити розгляд кримінального провадження до вказаного числа є неможливим, а раніше заявлені ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, та які обгрунтовують обрання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, не зменшились, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є підставним та таким, що підлягає до задоволення, а в задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 слід відмовити.

При цьому, суд приймає до уваги також те, що ряд доказів щодо епізоду інкримінованого всім обвинуваченим розбійного нападу 28 вересня 2015 року судом ще не досліджено, а також не допитана значна кількість потерпілих та свідків і не досліджені письмові докази по інших епізодах, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів в судовому засіданні унеможливлює застосування обвинуваченим більш мякого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити з 24 травня 2017 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на 60 (шістдесят днів), а саме до 22 липня 2017 року включно.

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про зміну відповідно своїм підзахисним обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на більш мякий запобіжний захід відмовити.

Копію даної ухвали вручити прокуророві, обвинуваченим та скерувати в Львівську установу виконання покарань УДПтСУ у Львівській області (№19) для відому і виконання.

Головуючий В.І. Кавацюк

Судді О.І. Ковальчук

ОСОБА_11