Рішення № 68227422, 09.08.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3721/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

при секретарі Сидорак М.А.,

з участю:

представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції у Львівській області, Слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області про виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління національної поліції у Львівській області, Слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області про виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту. Свої вимоги мотивувала наступним. 05.04.2017 року у будинку за місцем її проживання працівниками поліції ГУ НП у Львівській області був проведений обшук. В ході обшуку вилучені грошові кошти, які належали їй, її чоловіку та сину. 05.04.2017 р. слідчий звернувся до Галицького районного суду м. Львова про накладення арешту на вилучені кошти, однак в задоволенні клопотання слідчого судом відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05.05.2017 року ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26 квітня 2017 року скасовано та постановлено нову, якою клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вилучені гроші. Зазначає, що пакет із вмістом 20 тис. дол. США був з написом «гроші Остапа» (сина позивачки), пакет із вмістом 30 тис. дол. США і 2 тис. євро був з написом «гроші ОСОБА_2» (позивачки), пакет із вмістом 5 тис. дол. США був з написом «гроші Андрія» (чоловіка позивачки). Позивачка надала документи іспанською мовою з перекладом про отримання нею за період роботи з 2009 року по даний час 38611, 07 євро. Просить суд виключити з акту опису та звільнити з-під арешту належні їй особисті грошові заощадження в розмірі 30 тис. дол. США та 2 тис. євро.

Позивачка в судове засідання не з'явилась. Направила суду заяву про розгляд справи без її участі. Позов підтримує повністю та просить його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні цивільний позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідачів до суду не прибули. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать розписки про отримання рекомендованого поштового відправлення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05.05.2017 року ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26 квітня 2017 року про відмову в накладенні арешту на майно скасовано та постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області від 05 квітня 2017 року про накладення арешту на майно (грошові кошти), які були виявлені і вилучені в ході проведення обшуку 05 квітня 2017 року за місцем проживання позивачки.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов’язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Судом встановлено, що арешт на грошові кошти накладений слідчим суддею в межах кримінального провадження на стадії досудового розслідування. Отже, позивачка ОСОБА_2 після підтвердження права власності на грошові кошти має право на звернення з клопотанням до суду, що наклав арешт, про скасування такого арешту у порядку, передбаченому КПК України.

У своїй позовній заяві ОСОБА_2 керувалась Законом України «Про виконавче провадження» та Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.08.1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису».

Ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.08.1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

П. 5. Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що уразі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Позивачка надала суду документи іспанською мовою з перекладом про отримання нею за період роботи з 2009 року по даний час грошових коштів із зазначенням суми. Проте позивачкою ОСОБА_2 в даній позовній заяві не ставилось питання про визнання права власності на дані грошові кошти з метою подальшого зняття арешту з нього.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивачкою ОСОБА_2 невірно обраний спосіб захисту. З позовом про визнання права власності на майно (грошові кошти) і про зняття з нього арешту позивачка не зверталась .

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 212-214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції у Львівській області, Слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області про виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Є. Радченко