Постанова № 68227237, 07.08.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/4026/17

Провадження № 3/336/1530/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Марко Ярослава Романівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дача Медиків, 1/25, за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 07.07.2017 року серії АА № 858419 під час розгляду матеріалу ЄО 15393 від 02.07.2017 року виявлений факт невиконання громадянкою ОСОБА_1обов'язків по вихованню неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який виявився в тому що останній 01.07.2017 року о 04 годині 00 хвилин залишив місце проживання, у зв'язку з тим, що мати вживає алкогольні напої і самоусунулась від виховання, навчання та розвитку дитини.

У судові засідання призначені на 26.07.2017 року та 07.08.2017 року ОСОБА_1 не з'явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом надіслання на адресу її проживання судових повісток, а також шляхом направлення судової повістки за допомогою СМС-повідомлення за номером телефону, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, яке доставлено їй 21.07.2017 року о 16 годині 41 хвилин та 27.07.2017 року о 10 годині 16 хвилин. Будь-яких клопотань суду ОСОБА_1 не надсилала, у зв'язку з чим суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 згідно зі статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про духовний та моральний розвиток дитини, поважати дитину.

Стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства" закріплює, що саме сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей. Так, під невиконанням обов'язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів яких є нагляд за поведінкою дитини. Тому легковажне або байдуже ставлення батьків чи осіб, що їх заміняють, до поведінки дитини, відсутність належного контролю і її відповідністю нормам життя суспільства часто ведуть до здійснення дітьми правопорушень. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 858419 від 07.07.2017 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1, за змістом яких остання визнала свою вину у вчиненому правопорушенні у повному обсязі, рапортом, іншими матеріалами справи.

Своїми діями, які виразились у невиконанні батьками обов'язків щодо виховання дитини, тобто ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

На підставі статті33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи всі обставини у справі, дані про особу ОСОБА_1, яка, відповідно до протоколу про адмінстративне правопорушення, вину визнала, суддя вважає за можливе притягнути її до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Окрім того, на підставі статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 320,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 27, 33-35, 184, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 320 грн. (триста двадцять гривень) в дохід держави (Державна судова адміністрація України, місце знаходження - вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 26255795, а також реквізит рахунка для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України"): отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача : 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету : 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з моменту її винесення, шляхом подання апеляційної скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Я.Р.Марко

Строк пред'явлення виконавчого документа ______ 20___рік

Постанова набрала чинності«_____»____20___р.

Дата видачі постанови_______