Ухвала суду № 68225459, 11.08.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

11.08.2017 227/611/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

11 серпня 2017 рокум. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

при секретарі Сухіна О.Ю.,

за участю

представника Добропільського

МРВ з питань пробації ОСОБА_1,

прокурора Шендрика С.В.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Добропілля подання в.о начальника Добропільського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України, про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт стосовно засудженого вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2017 р. ОСОБА_2, за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2017 року начальник Добропільського міськрайонного відділу пробації Піденно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України повторно звернувся до суду з поданням розглянути питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт стосовно засудженого ОСОБА_2 відповідно до закону.

В обґрунтування подання зазначено, що станом на 18 липня 2017 р. ОСОБА_2 штраф не сплатив та не надав оригіналу квитанцій про його сплату. Разом з тим, 06.06.2017 р. засуджений звернувся до Добропільського МРВ з питань пробації та у своєму письмовому поясненні вказав, що штраф не сплатив, у звязку з відсутністю достатньої суми коштів, проте зазначив, що через тиждень гроші зявляться, вишлють родичі.

Представник Добропільського міськрайонного відділу уповноваженого органу з питань пробації, подання підтримала та просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подання. Зазначив, що частиною 1 ст. 472 КПК України визначений зміст угоди про визнання винуватості. З аналізу цієї норми, на думку прокурора, несплата ОСОБА_2 погодженого сторонами угоди покарання, у виді штрафу, не є невиконанням угоди та не тягне за собою наслідків, передбачених ч. 1 ст. 476 КПК України, оскільки зобовязань засудженого виконати призначене покарання ч.1 ст. 472 КПК України не містить. Тому, вважав, що в даному випадку підлягають застосуванню правила ч. 3 ст.26 КВК України, щодо заміни призначеного штрафу, покаранням у виді громадських робіт.

ОСОБА_2 в судовому засідання пояснив, що на даний час він не працює, грошей в нього немає. Згодний на заміну штрафу громадськими роботами. Пояснив суду, що йому відомі та були розясненні умови укладання угоди про визнання винуватості та наслідки її невиконання. Засуджений розуміє, що угоду про визнання винуватості він не виконує, призначений вироком суду штраф не сплатив.

Суд, вислухав пояснення представника органу пробації, думку прокурора, засудженого, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 2ст. 539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвали вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до ч. 5ст. 53 КК України) ч. 1ст. 537 КПК України.

Вироком Добропільського міськрайоного суду Донецької області від 03 квітня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості від 27.02.2017 р., укладену між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.309 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020,00 грн.

На даний час за повідомленням органу пробації ОСОБА_2 не виконав вирок суду щодо сплати штрафу та відповідно не виконав угоду про визнання винуватості від 27.02.2017 р, хоча йому були роз'яснені наслідки невиконання угоди.

Згідно ст.26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у місячний строк після набрання вироком законної сили, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

При затвердженні угоди суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом було з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлював зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим, цілком розумів свої права, визначені ст.474 ч.4 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, та наслідки її невиконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу (ст. 473 КПК України).

Таким чином, угода про визнання винуватості є добровільним волевиявленням сторін, при цьому розгляд справи проводиться в скороченому порядку, передбаченому ст. 474 КПК України, а право на оскарження вироку обмежено.

В той же час, відповідно дост.476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом ( ч. 5 ст. 476 КПК України).

Суд приходить до висновку, що діючі нормиКПК України визначили підстави та порядок скасування вироків, постановлених на підставі угоди про визнання винуватості, тому відсутні підстави для застосування ст.26 КВК України, тобто в даному випадку підлягає застосуванню саме положення ст.476 КПК України.

З огляду на наведене суд вважає, що підстави для задоволення подання відсутні.

Керуючись ст.ст.476,537,539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні подання в.о начальника Добропільського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт стосовно засудженого вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2017 р. ОСОБА_2, за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн., - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Г.Л.Тимофєєва