Ухвала суду № 68224212, 24.03.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 березня 2016 року м. Чернівці

Суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області Владичан А. І. розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2016 року по цивільній справі за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим житловим приміщенням та зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

Справа не може бути передана на розгляд колегії суддів для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та призначення її до розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам статей 121 та 297 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт подав заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по суті, в якій підставами для її задоволення вважає відсутність видатків установи передбачені для сплати судового збору по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», оскільки такі витрати передбачені лише у червні 2016 року, згідно із затвердженим кошторисом, і скасування наявних раніше пільг по сплаті судового збору, а також на п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та пов'язану з цим практику Європейського суду з прав людини у рішенні від 19 червня 2001 року по справі «Креуз проти Польщі».

_______________

№ 22-ц/794/605/2016р. Головуючий у 1 інстанції: Гончарова І.М.

Категорія: Доповідач: Владичан А.І.

Згідно рекомендацій Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в п. 29 постанови «Про

застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»

від 17.10.2014 року № 10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового

збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

До основних засад судочинства, задекларованих в ч.3 ст.129 Конституції України, належить п.2 про рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Тому, саме по собі посилання на правовий висновок Європейського суду з прав людини в конкретній справі не є достатнім для його застосування, якщо заявником не обґрунтовується наслідків ускладнення доступу до суду та обсяги отриманої шкоди внаслідок неможливості перегляду на предмет законності оскаржуваного рішення.

Таким чином, в супереч цих вимог, апелянтом не надано жодних доказів відсутності коштів на рахунках для сплати судового збору, а сама по собі довідка, з якої вбачається, що кошторисні призначення для сплати судового збору передбачені у червні 2016 року, а не обставиною, що надає право на відстрочку.

Зокрема, апелянтом за апеляційну скаргу не сплачений судовий збір.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року №484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким вносяться зміни до Закону України «Про судовий збір». Згідно з вказаним Законом, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Дана позовна заява містить вимогу немайнового характеру.

Згідно пп. 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року у редакції Закону України від 22.05.2015 року №484- VIII ставка судового збору за подання до суду першої інстанції позовної заяви немайнового характеру становила 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно пп. 6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року у редакції Закону України від 22.05.2015 року №484- VIII ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при подачі апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір в сумі 267 гривень 96 копійок на такі реквізити доходного рахунку: апеляційний суд Чернівецької області, номер доходного рахунку 31213206780002, одержувач: управління Державної казначейської служби у м. Чернівцях, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173, банк одержувача: головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області (МФО) 856135, проте вимог Закону не виконав.

За таких обставин, відповідно до вимог ч.2 ст.297 ЦПК України, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2016 року, слід залишити без руху, надавши апелянту п'ять днів строку, з дня отримання копії ухвали, для сплати судового збору в сумі 267 гривень 96 копійок на вказаний рахунок.

Керуючись ст.ст. 121, 295, 297 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Головного управління ДФС у Чернівецькій області про відстрочення сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2016 року, відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2016 року залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали, для сплати судового збору в сумі 267 (двісті шістдесят сім) гривень, 96 копійок на такі реквізити доходного рахунку: апеляційний суд Чернівецької області, номер доходного рахунку 31213206780002, одержувач: управління Державної казначейської служби у м. Чернівцях, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173, банк одержувача: головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області (МФО) 856135.

Роз'яснити Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області , що у випадку не виправлення недоліків апеляційної скарги у встановлений у даній ухвалі строк (не сплати судового збору в належному розмірі і не подання оригіналу квитанції апеляційному суду), відповідно до ч. 2 ст.297 ЦПК України вона визнається неподаною і повертається апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.І. Владичан