Ухвала суду № 68223935, 03.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4948/17 Головуючий 1 інст. - Бородіна Н.М.

Справа № 640/22558/13-ц

Категорія: інші Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Колтунової А.І., Швецової Л.А.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, за участю заінтересованих осіб - державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Манерко Д.Д., Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_3, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року,

у с т а н о в и в:

В липні 2016 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 звернулися у суд зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Київський ВДВС Харківського МУЮ) та Київського ВДВС Харківського МУЮ.

На обґрунтування заявники вказали, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року задоволено клопотання ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову. Позов забезпечено шляхом заборони вчиняти ОСОБА_3 будь-які дії, пов'язані з руйнуванням, переобладнанням або інші дії, які можуть призвести до погіршення стану житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 Зазначено, що ухвала підлягає до негайного виконання.

На підставі цієї ухвали Київським районним судом м. Харкова 20 лютого 2014 року видано виконавчий лист № 640/22558/13-ц, який було пред'явлено для примусового виконання до Київського ВДВС Харківського МУЮ в рамках виконавчого провадження ВП № 49431505.

Постановою державного виконавця КиївськогоВДВС Харківського МУЮ Манерко Д.Д. від 18 листопада 2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Заявники вважали, що постанова є незаконною, оскільки відсутність в ухвалі суду від 20 лютого 2014 року ідентифікаційного коду відповідача ОСОБА_3 та даних його паспорту не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, в постанові зазначено про те, що заява про примусове виконання подана 18 листопада 2015 року, в той час, як ОСОБА_1 11 листопада 2015 року звернувся до начальника Київського ВДВС Харківського МУЮ з заявою про те, що ОСОБА_3 не виконує рішення суду та здійснює будівництво за адресою спірного будинку.

Вважали, що працівники Київського ВДВС Харківського МУЮ повинні були відкрити виконавче провадження ще в 2014 році, коли вказана ухвала була направлена для примусового виконання.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 просили визнати бездіяльність ВДВС Харківського МУЮ та бездіяльність державного виконавця КиївськогоВДВС Харківського МУЮ Манерко Д.Д. щодо невчинення відповідних дій після отримання в 2014 році копії ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року, щодо несповіщення заявника про результати опрацьовування зазначеної ухвали, щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, щодо неприйняття заходів до збереження вказаного житлового будинку та скасувати постанову від 18 листопада 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2016 року скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 задоволено частково.

Бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Манерко Д.Д. щодо відмови в прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року визнано незаконною.

В задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2017 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2016 року скасовано в частині відмови в задоволенні скарги, це питання передано на розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального, матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу про визнання незаконною бездіяльність ВДВС Харківського МУЮ щодо не вчинення відповідних дій після отримання в 2014 році копії ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року, щодо несповіщення заявника про результати опрацьовування зазначеної ухвали, щодо неприйняття заходів до збереження вказаного житлового будинку та скасування постанови від 18 листопада 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Зокрема зазначає, що справа розглянута неповажним судом та за відсутності його представника; ухвала суду першої інстанції не є обґрунтованою, оскільки не враховано висновків і мотивів, з яких була скасована ухвала Київського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2016 року..

Київський ВДВС м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Манерко Д.Д., ОСОБА_3 ухвалу суду першої інстанції не оскаржив, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що дії державного виконавця Манерко Д.Д. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за заявою ОСОБА_1 від 11 листопада 2015 року є законними. При цьому вимоги про визнання незаконною бездіяльність ВДВС, що полягає у тому, що після вчинення відповідних дій не було сповіщено суд та заявника про результати опрацювання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року, подані з пропуском процесуального строку. Однак повністю погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року задоволено клопотання ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову. Позов забезпечено шляхом заборони вчиняти ОСОБА_3 будь-які дії, пов'язані з руйнуванням, переобладнанням або інші дії, які можуть призвести до погіршення стану житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 Зазначено, що ухвала підлягає до негайного виконання.

На підставі цієї ухвали Київським районним судом м. Харкова 20 лютого 2014 року видано виконавчий лист № 640/22558/13-ц, який було пред'явлено для примусового виконання до Київського ВДВС Харківського МУЮ в рамках виконавчого провадження ВП № 49431505.

Постановою державного виконавця КиївськогоВДВС Харківського МУЮ Манерко Д.Д. від 18 листопада 2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (частина 1 статті 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-Х1У (з наступними змінами) «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-Х1У).

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом (пункт 2 частини 1 статті 26 Закон № 606-Х1У).

Пунктом 2 частини 2 статті 17 Закону № 606-Х1У встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до статті 385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - скарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону по виконавче провадження) їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК України.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляд невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Відмовляючи в задоволенні скарги в повному обсязі, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення послався на те, що скарга в частині визнання незаконною бездіяльність ВДВС підлягає залишенню без розгляду, оскільки подана з пропуском встановленого строку.

При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 пояснила, що вона ознайомлювалася 15 вересня 2014 року з матеріалами справи щодо виселення, а не забезпечення позову.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 311 ч. 1 п. п. 1, 4, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року скасувати в частині відмови в задоволенні скарги щодо визнання незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області по виконанню ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року, справу в цій частині направити до того ж суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді А.І.Колтунова

Л.А.Швецова