Рішення № 68223661, 21.07.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Лозко Ю.П.

Справа № 431/3683/16-ц

Провадження № 22ц/782/387/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційногосуду Луганської області в складі:

головуючого Лозко Ю.П.

суддів: Назарової М.В., Орлова І.В.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу поцивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИЛА:

04 серпня 2016 року КС «Імперіал ЛТД» звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що між позивачем та ОСОБА_3 були укладені кредитні договори №1373 від 30.04.2013 року, №3642 від 09.09.2013 року, №4439 від 09.07.2014 року, №4692 від 17.12.2014 року, № 4883 від 05.06.2015 року, за якими позивачем ОСОБА_3 надані кредитні кошти. Проте, зобовязання за кредитними договорами відповідачем ОСОБА_3 не виконувалися належним чином, у звязку з чим виникла заборгованість, загальна сума якої станом на 03.08.2016 року становить 73214,22 грн. Відповідачі є подружжям, ОСОБА_3 отримала кредитні кошти і витратила їх в інтересах сімї, тому позивач посилаючись на ст. 65, ч.2 73, ч. 2 ст. 75 СК України та ст.ст. 1049, 1050 ЦК України, просив суд стягнути солідарно вказану суму боргу з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та судові витрати.

Заочним рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 року позовні вимоги КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено у повному обсязі.

Стягнуто солідарно зОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користьКС «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 73214 (сімдесят три тисячі двісті чотирнадцять) гривень 22 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят девять) гривень з кожного.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати, в задоволенні позову Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити за необґрунтованістю. Також просив суд стягнути з позивача на його користь судові витрати у розмірі 1515,80 грн.

Заслухавши доповідача, доводи та пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення судузміні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;6) як розподілити між сторонами судові витрати;7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ч.3 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

За змістом доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 предметом оскарження по даній справі є стягнення з нього заборгованості за кредитними договорами від 09.09.2013 р. №3642, від 09.07.2014 р.№4439, від 17.12.2014 р.№4692 та від 05.06.2015 р. №4883 на загальну суму 73214,22 грн. укладеними між позивачем КС «Імперіал ЛТД» та відповідачем ОСОБА_3, тому в частині рішення суду про стягнення з відповідача ОСОБА_3 кредитної заборгованості у вказаному вище розмірі не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч.1 ст.303 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку «№12 від 24.10.2008року.

Разом з цим, розглядаючи справу за доводами апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що позов обґрунтований неналежним виконанням боржником ОСОБА_3 зобовязань за вказаними кредитними договорами, внаслідок чого, виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 03.08.2016 року складає 73214,22 грн.

Задовольняючи позовні вимоги КС «Імперіал ЛТД» у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість і наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів як подружжя заборгованості за кредитними договорами.

Колегія суддів вважає, що підстави для стягнення кредитної заборгованості з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача у солідарному порядку у відповідності до вимог ст. 65 СК України відсутні.

Отже, висновки суду про обґрунтованість вимог заявлених до відповідача ОСОБА_2 не відповідають закону та встановленим апеляційним судом обставин справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з квітня 2013 року по червень 2015 року, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладені кредитні договори за якими позивачем було надано кредити у відповідних розмірах та на умовах передбаченими цими договорами, а саме кредитні договори від 09.09.2013 р. №3642, від 09.07.2014 р.№4439, від 17.12.2014 р.№4692, від 05.06.2015 р. №4883. В результаті неналежного виконання взятих на себе зобовязань за кредитними договорами відповідачем ОСОБА_3 не виконувалися, і як наслідок виникла заборгованість на загальну суму 73214 (сімдесят три тисячі двісті чотирнадцять) гривень 22 копійок. Ці обставини відповідачем в апеляційному порядку не оскаржено.

Отже, відповідач ОСОБА_2 не є стороною вказаних кредитних договорів.

Так, колегією суддів встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 12 жовтня 1991 року перебували у зареєстрованому шлюбі. 26 серпня 2014 року згідно свідоцтва Серії І-ВЛ №156057 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірваний.

Згідно ч.4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Отже, умовами виникнення обов'язків за договором, укладеним одним з подружжя, у другого з подружжя, є: 1) укладення одним з подружжя договору в інтересах сім'ї; 2) факт використання придбаного майна в інтересах сім'ї; 3) відсутність заперечень другого з подружжя проти укладення такого договору або відсутність інших порушень правил розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Матеріали справи не містять будь яких обєктивних підтверджень, що відповідачем ОСОБА_3 як одним з подружжя вказані вище кредитні договори укладені з позивачем КС «Імперіал ЛТД» в інтересах сім»ї відповідачів.

Допитані на вимогу представника позивача в апеляційній інстанції під час розгляду справи свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дали суду свідчення про те, що дійсно їм відомо, що відповідачем ОСОБА_3 укладалися відповідні кредитні договори за якими в останньої виникли зобовязання перед позивачем, і ці кошти ОСОБА_3 витрачено лише на утримання спільних дітей відповідачів та їх виховання. Про вказані обставини свідкам відомо зі слів відповідача по справі ОСОБА_3

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 вказаної вище кредитної заборгованості є необґрунтованими і відповідач ОСОБА_2 не має у солідарному порядку відповідати за зобовязаннями відповідача ОСОБА_3 як одного з подружжя, оскільки позивачем суду не доведено, жодним доказом не підтверджено, що укладені між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 кредитні договори укладено останньою в інтересах її з відповідачем ОСОБА_2 сім'ї і ті одержані кредитні кошти у відповідних розмірах використано на її потреби. Крім того, колегія суддів зауважує, що кредитні договори від 17.12.2014 р. та 05.06.2015 р. укладені між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 вже після розірвання її шлюбу з відповідачем ОСОБА_2

На вказані положення закону, суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України та роз'яснень, що викладені в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008р. № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт просив суд скасувати оскаржуване заочне рішення повністю та у задоволені вказаного вище позову КС «Імперіал ЛТД» відмовити за необґрунтованістю, що є його правом, проте, відповідачем не надано суду доказів наявності повноважень стосовно права оскарження рішення суду щодо відповідача ОСОБА_3 тому рішення суду судом апеляційної інстанції переглянуто в оскаржуваній апелянтом частині.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні в оскаржуваній частині та в частині розподілу судових витрат.

Також, виходячи з документально підтверджених судових витрат, колегія суддів відповідно до вимогст.88 ЦПК Українивважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1515,80 гривень.

Керуючись ст.ст.88,303,307,309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 року змінити, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» заборгованості за кредитними договорами від 09.09.2013 р. №3642, від 09.07.2014 р.№4439, від 17.12.2014 р.№4692, від 05.06.2015 р. №4883 на загальну суму 73214,22 грн. та судових витрат.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» судовий збір у сумі 1378 гривень.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1515,80 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді: