Вирок № 68213876, 10.08.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9726/17

Провадж. № 1-кп/639/525/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Федюшина М.В.,

секретаря - Кузнецова М.І.,

прокурора - Лазарєва А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в ЄРДР за №12016220500002750 від 12.11.2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мерефа, Харківської області, росіянина, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше неодноразово судимого: 02 серпня 2010 року Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки; 08 травня 2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 06.05.2014 року з Олексіївської ВК №25 за відбуттям строку покарання, 22 грудня 2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову повторно вчинив новий корисливий злочин при наступних обставинах.

ОСОБА_1 03 листопада 2016 року, приблизно о 16 годині, прийшов до своєї знайомої ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, яка, залишила свій будинок не зачиненим та перебувала в огороді.

ОСОБА_1, використовуючи ту обставину, що в будинку нікого не було, а вхідні двері відчинені, вирішив вчинити таємне викрадення будь-якого майна, належного ОСОБА_3

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через двері проник до житла, де у вітальні помітив алюмінієву драбину, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 5854 від 22.11.2016, - 1961 гривня, якою таємно заволодів, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, розміром судових витрат на проведення експертних досліджень по справі та пояснив суду, що 03 листопада 2016 року, приблизно о 16 годині, він прийшов до своєї знайомої ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, однак останньої вдома не було, а вхідні двері у будинок не були зачинені на замок.

Він через двері зайшов у дім, у вітальні помітив алюмінієву драбину, яку забрав, виніс з будинку та здав до пункту прийому металобрухту, за що отримав 200 гривен, які витратив на продукти харчування.

ОСОБА_3 не надавала йому дозволу на користування її будинком, зокрема для того щоб забрати дробину.

Провину визнає в повному обсягу, у скоєному щиро кається, злочин скоїв те, що не було грошей, просить суд не призначати суворе покарання.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, будь - яких претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, з урахуванням заяви потерпілої сторони про розгляд справи за її відсутності, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, вивченням матеріалів кримінального провадження в частині даних, які характеризують особу обвинуваченого та щодо судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає провину ОСОБА_1 повністю доведеною і кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у житло, вчинене повторно.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд, на підставі ст. 66 КК України, визнає його щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і судового слідства.

Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше неодноразово судимий, судимість не погашена у встановленому законом порядку, має постійне місце мешкання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, враховуючи дані про його особу, заяву потерпілої про відсутність претензій до обвинуваченого та щодо призначення обвинуваченому покарання, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

В ході досудового та судового слідства відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Відшкодування судових витрат, вартість проведення експертизи, суд покладає на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, встановити ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 175 гривень 92 коп., в якості судових витрат за проведення експертизи, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Федюшин М.В.