Ухвала суду № 68213638, 27.07.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/43/17 Справа № 200/30/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Мудрецький Р.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Мудрецького Р.В.

Суддів: Слоквенка Г.П., Іванової А.П.

за участю:

секретаря Москаленко В.В.

прокурора Харів Н.А.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040640003539 від 17.08.2014 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2016 року, ухвалений стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сурікова, буд. 62, не має судимостей відповідно до ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2016 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання: у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Зараховано ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк попереднього увязнення за період з 11.11.2014 року по 07.06.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Позов прокурора задоволений та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального Закладу «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16» Дніпропетровської обласної ради 50грн. 21 коп.; на користь Комунального Закладу «Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради 518грн. 73 коп.; на користь Комунального Закладу «Дніпропетровське клінічне обєднання швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради 4218грн. 36 коп.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволений частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3588 грн. 04 коп. на рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн. на рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено долю речових доказів та стягнуто судові витрати.

Судом першої інстанції ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 17 серпня 2014 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу кіоску, розташованого біля будинку 102 по вул. Баженова в м. Дніпропетровську, у процесі сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків з раніше незнайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_4, реалізуючи раптово виниклий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи умисно, наніс один удар гострим предметом, який володів колючо-ріжучими властивостями в ділянку грудної клітини зліва потерпілому ОСОБА_5, заподіявши останньому тим самим тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Після чого ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, діючи умисно, наніс один удар гострим предметом, який володів колючо-ріжучими властивостями в ділянку грудної клітини зліва потерпілому ОСОБА_4, заподіявши останньому тим самим тілесні ушкодження у вигляді, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинуваченим подана апеляційна скарга, в якій просить вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2016 року скасувати, а кримінальне провадження № 12014040640003539 направити до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для нового судового розгляду в іншому складі суду.

В обґрунтування своїх вимог, не конкретизуючи свої вимоги, посилається на те, що вирок суду в частині визнання його винним за ч. 1 ст. 121 КК України є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у звязку з суттєвими порушеннями норм процесуального права, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, позицію обвинуваченого, який, уточнивши вимоги апеляційної скарги, просив змінити вирок суду, зменшивши, призначене йому покарання, його захисника, який також просив зменшити покарання, призначене обвинуваченому, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обвинуваченого такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у заподіянні умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння, при викладених у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами, які суд всебічно та повно дослідив, правильно оцінив та послався на них у вироку.

Зазначені висновки зокрема підтверджуються: показами самого обвинуваченого ОСОБА_3, який свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив суду, що 17.08.2016 року він був вдома разом з ОСОБА_6 В цей час йому зателефонував ОСОБА_7 та запропонував зустрітися на переїзді, розпити пляшку горілки. Він погодився, вони з ОСОБА_6 взяли кавун і пішли на переїзд до кіоску, в нього з собою був складний ніж, щоб різати кавун. Біля кіоску вони зустрілись з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, потім підійшли потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_8 з ОСОБА_7 посварилися і ОСОБА_8 пішов додому, а він дістав ніж та порізав кавун. У ОСОБА_7 виник конфлікт з потерпілими, але вони його залагодили. Потерпілі купили пляшку горілки і почали розпивати її разом з ОСОБА_7 Через деякий час між потерпілими та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 виник конфлікт і він побачив, як ОСОБА_4 бив ОСОБА_6, а ОСОБА_5 бив лежачого ОСОБА_7, який нібито був без свідомості. ОСОБА_7 був в стані сильного алкогольного спяніння. Він підійшов до них та зробив потерпілим зауваження, але потерпілі повернулись до нього і відтіснили його до дверей міліції, де був глухий кут. Він спиною уперся в двері і з метою оборони дістав з кармана ніж, який був в поліетиленовому кульку, та тримаючи ніж в руці виставив руку прямо і почав ним розмахувати. При цьому він сказав потерпілим, щоб вони не підходили. Коли потерпілий ОСОБА_5 наносив йому удар в голову, він наткнувся на ніж, який він тримав у руці. Після цього ОСОБА_5 розвернувся та пішов від нього. Потерпілий ОСОБА_4 продовжував наносити йому удари в голову кулаками. Він руку з ножем не вбирав і ОСОБА_4 також наткнувся на ніж. Будучи з ножем в тілі, ОСОБА_4 продовжував розмахувати руками, намагаючись його вдарити. Потім ОСОБА_4 сам знявся з ножа, він з його тіла його не виймав, та пішов геть. Потерпілі сіли в автомобіль, який стояв поруч, і поїхали в лікарню. Він удари ножем потерпілим не наносив. Все відбувалось в темряві і потерпілі не бачили ножа. Коли потерпілі поїхали, він підійшов до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який був весь у крові. Він допоміг їм підвестися, довів їх додому і пішов до сестри ОСОБА_9 Сестрі він нічого не повідомив про конфлікт і коли йому стало відомо, що його розшукують, він уїхав з міста;

показами потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що17.08.2014 року, приблизно о 01.00-02.00 годині, він з ОСОБА_4, пішли до нічного кіоску, розташованого біля будинку 102 по вул.Баженова в м.Дніпропетровську, купити цигарки. Біля кіоску було два столика, за ними сиділи троє чоловіків. Один з них був ОСОБА_7, з яким він раніше навчався, і ОСОБА_3 та ОСОБА_6, яких він не знав. Він та ОСОБА_4 стояли осторонь, нижче кіоску, до них підійшов ОСОБА_7, який був в стані сильного алкогольного спяніння. Він відійшов від ОСОБА_4 до кіоску, де придбав цигарки і бокал пива. Коли він допив пиво, то побачив, що ОСОБА_7 сидить на асфальті і спить. Він підійшов до нього і запропонував йому піти додому, але ОСОБА_7 підскочив і кинувся на ОСОБА_4, який його відштовхнув і ОСОБА_7 впав на землю. Після цього до ОСОБА_4 підбіг ОСОБА_6, який стояв біля ОСОБА_3, і також кинувся на ОСОБА_4, можливо щоб заступитися за ОСОБА_7 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 почали штовхатися, в ході чого ОСОБА_6 впав. Коли ОСОБА_4 знаходився біля ОСОБА_6, ОСОБА_3 покликав його і відвів в сторону. У ОСОБА_3 на руці була кофта, і коли він підійшов до обвинуваченого, в цей момент, з-під кофти ОСОБА_3 дістав ніж, і він відчув удар в лівий бік. Він відчув, що в нього пішла кров, виникла слабкість. Після цього ОСОБА_3 відійшов від нього. Він пішов до дороги, де в цей момент підїхав знайомий, якого він попросив відвести в лікарню. Він сів в автомобіль, за ним в машину сів ОСОБА_4, який сказав, що його також поранили. Знайомий відвіз їх в лікарню, де їм надали медичну допомогу;

показами потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що17.08.2014 року, приблизно о 01.00-02.00 годині ночі, він з ОСОБА_5, пішли до нічного кіоску, розташованому біля будинку 102 по вул.Баженова в м.Дніпропетровську, за цигарками. Він був в стані алкогольного спяніння середнього ступеню. Купивши цигарки, вони стояли спілкувались зі своїм знайомим ОСОБА_7 У нього виник конфлікт з ОСОБА_7, під час якого він штовхнув останнього і той впав. Після цього товариш ОСОБА_7, ОСОБА_6, намагався його вдарити, він також штовхнув останнього і той впав. Його покликав ОСОБА_3, який стояв біля кіоску. Він підійшов до ОСОБА_3 і коли він озирнувся на ОСОБА_5, який його покликав, в цей момент він відчув різкий біль в області грудної клітини. Самого удару він не бачив, ОСОБА_3 нічого не казав. Він розвернувся і відійшов від обвинуваченого. Поруч стояла машина товариша, він сів в машину і зрозумів, що його поранили ножем. Товариш відвіз його та ОСОБА_5 до 4-ї міської лікарні, де їм надали медичну допомогу;

показами свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні пояснила, що 17.08.2014 року, приблизно о 03.00 годині, до неї до дому прийшов обвинувачений ОСОБА_3, який є її рідним братом, і повідомив, що в нього неприємності і щоб вона забрала до себе на деякий час мати, яку він доглядав, а він деякий час буде відсутній. Що трапилось, він не пояснив. Вона не бачила на браті ні тілесних ушкоджень, ні порваного одягу. Брат тільки сказав, що він не може їсти, бо в нього болить кадик. Останні пять років ОСОБА_3 ходить з паличкою, так як у нього на нозі язва. У брата майстерня, де він точив ножі; показами свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що 17.08.2014 року, приблизно о 01.00 год., він проїжджав повз кіоску на вул. Баженова в м. Дніпропетровську, де побачив знайомих потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_5, які були в крові і просили відвести їх до лікарні. Він посадив їх в машину і відвіз в лікарню;

поясненнями експерта ОСОБА_12, яка в судовому засіданні підтвердила висновки судово-медичних експертиз № 3620е від 18.09.2014 року, № 3619е від 18.09.2014 року, №4467-е від 12.11.2014 року, № 4830е від 15.12.2014 року, № 4829е від 15.12.2014 року та пояснила, що характер та локалізація виявлених тілесних ушкоджень як у ОСОБА_5 так і у ОСОБА_4 не могли бути спричинені за механізмом, на який вказував обвинувачений під час судового засідання, а саме, що потерпілі самі наштрикнулись на ніж, який він тримав у прямо виставленій вперед руці. Так як тілесні ушкодження були нанесені в напрямку зліва на право, з гори до низу, що свідчить, що потерпілим було завдано удар ножем. При тому механізмі, на який вказує обвинувачений, раньові канали у потерпілих не могли мати такого напрямку, як встановлено в експертизі. Виявлені у потерпілих тілесні ушкодження не суперечать механізму, на які вказував ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту з ними;

Винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться також дослідженими судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 17.08.2014 року та фото таблицею до нього, відповідно якого було оглянуто місцевість, яка розташована біля кіоску по вул.Баженова, 102, в м. Дніпропетровську (т.1 а.с.15-20); протоколом огляду від 28.08.2014 року та фото таблицею до нього, відповідно якого була оглянута футболка чорного кольору фірми «Адідас»,яку добровільно видав ОСОБА_5, ліворуч на футболці знаходиться пляма з речовиною бурого кольору та наскрізна дірка з рівними краями довжиною приблизно 1 см(т.1 а.с.66-67); протоколом огляду від 28.08.2014 року, відповідно якого була оглянута футболка сірого кольору фірми «Рібок», яку добровільно видав ОСОБА_4, ліворуч з передньої сторони на футболці знаходиться пляма з речовиною бурого кольору та наскрізна дірка з рівними краями довжиною приблизно 1 см (т.1 а.с.68-69); протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 29.08.2014 року, відповідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_3, як особу, яка 17.08.2014 року йому спричинила тілесне ушкодження (т.1 а.с.73-74); протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 29.08.2014 року, відповідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3, як особу, яка 17.08.2014 року йому спричинила тілесне ушкодження (т.1 а.с.77-78); висновком експерта № 3620е від 18.09.2014 року, відповідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесне ушкодження у вигляді:проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, з раною на грудній клітині ліворуч по задньо-пахвовій лінії в проекції 7-го міжребір'я (на відстані 122 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 19 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), яка переходить в раньовий канал та проникає у плевральну порожнину. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч спричинено від однієї механічної дії гострого предмету, який володів колючо-ріжучими властивостями та діяв у напрямку зліва направо в область грудної клітини ліворуч, що підтверджується характером рани (краї рани рівні, кінці загострені) та напрямком раньового каналу, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, спричинені незадовго до первинного звернення за медичною допомогою в лікувальний заклад, в термін на який вказує потерпілий(т.1 а.с.93-95); висновком експерта № 3619е від 18.09.2014 року, відповідно якого у потерпілого ОСОБА_13 виявлене тілесне ушкодження у вигляді:проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення з раною на грудній клітині ліворуч по передньо-пахвовій лінії в проекції 8-го міжребер'я (на відстані 117 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 15 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), яке переходить в раньовий канал, проникає в плевральну порожнину, з подальшим ушкодженням діафрагми, проникає в черевну порожнину та ушкоджує шлунок у верхній третині по великій кривизні, з явищами внутрішньочеревної кровотечі. Виявлене тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення ліворуч спричинене від механічної дій гострого предмету, який володів колючо-ріжучими властивостями та діяв у напрямку зліва направо та дещо згори донизу в область грудної клітини ліворуч, що підтверджується характером рани (краї рани рівні, кінці загострені) та напрямком раньового каналу. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення ліворуч з ушкодженням внутрішніх органів відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння(т.1 а.с.104-106); протоколом обшуку від 23.10.2014 року, відповідно якого за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3, в буд.62 по вул..Сурікова в м.Дніпропетровську, було виявлено та вилучено складний ніж, з довжиною леза приблизно 8 см (т.1 а.с.142-146); актом судово-психіатричної експертизи №360 від 12.12.2014 року, відповідно якого ОСОБА_3 хронічними психічними захворюваннями раніше не страдав та у теперішній час не страдає. Виявляв раніше та виявляє на теперішній час дисоціальний розлад особистості. У період, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_3 не виявляв ознак якого не будь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. На той час по своєму психічному стану він міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. У теперішній час по своєму психічному стану ОСОБА_3 також може віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.206-208); висновком експерта № 62/02/03-531 від 08.12.2014 року, відповідно якого на футболці потерпілого ОСОБА_4 виявлене наскрізне пошкодження, яке являється колото-різаним і утворено в результаті удару з послідуючим розрізом тонким, плоским, твердим предметом, який має клинок з лезом і обухом, у тому числі ніж, яке могло бути утворено ножем, вилученим в ході обшуку в буд.62 вул.Сурікова в м. Дніпропетровську або аналогічним предметом (т.1 а.с.240-252); висновком експерта № 62/02/-525 від 25.11.2014 року, відповідно якого на спинці футболки потерпілого ОСОБА_5 виявлено наскрізне пошкодження лінійної форми, довжиною 30 мм, осьова якого розташована паралельно низу футболки. Дане пошкодження є колото-різаним та утворене від удару з послідуючим розрізом тонким, плоским, твердим предметом, який має лезо та обух (т.2 а.с.7-10); висновком експерта № 62/02/-538 від 16.12.2014 року, відповідно якого на футболці потерпілого ОСОБА_5 виявлено наскрізне пошкодження, яке могло бути утворено ножем, вилученим 23.10.2014 року по вул. Сурікова, буд.62 у м. Дніпропетровську, або іншим предметом який має аналогічну форму (т.2 а.с.45-49); протоколами проведення слідчих експериментів від 11.12.2014 та фото таблицями до них, відповідно яких потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 показали та розказали механізм спричинення їм колото-різаного поранення обвинуваченим ОСОБА_3 (т.2 а.с.103-105, 106-108); висновком експерта № 1225 від 19.12.2014 року, відповідно якого сліди крові на футболці потерпілого ОСОБА_4 від самого ОСОБА_4 або від ОСОБА_3 (т.2 а.с.117-119); додатковим висновком експерта № 4830е від 15.12.2014 року, відповідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді:проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, з раною на грудній клітині ліворуч по задньо-пахвовій лінії в проекції 7-го міжребір'я на відстані 122 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 19 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла, яка переходить в раньовий канал та проникає у плевральну порожнину. Локалізація та характер виявленого тілесного ушкодження не суперечить механізму його спричинення, на який вказує потерпілий ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту, тобто при ударі ножем в грудну клітину ліворуч (т.2 а.с.128-129); додатковим висновком експерта № 4829е від 15.12.2014 року, відповідно якого у потерпілого ОСОБА_13 виявлене тілесне ушкодження у вигляді:проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення з раною на грудній клітині ліворуч по передньо-пахвовій лінії в проекції 8-го міжребер'я на відстані 117 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 15 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла, яка переходить в раньовий канал, проникає в плевральну порожнину, з подальшим ушкодженням діафрагми, проникає в черевну порожнину та ушкоджує шлунок у верхній третині по великій кривизні, з явищами внутрішньочеревної кровотечі. Локалізація та характер виявленого тілесного ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення з раною на грудній клітині ліворуч по передньо - пахвовій лінії в проекції 8-го міжребір'я з ушкодженням внутрішніх органів, не суперечать механізму його спричинення, на який вказує потерпілий ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту, тобто при ударі ножем в грудну клітину (тулуб) ліворуч (т.2 а.с.138-139); висновком експерта № 1247 від 22.12.2014 року, відповідно якого сліди крові на футболці потерпілого ОСОБА_5 від самого ОСОБА_5 (т.2 а.с.148-150).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що з боку обвинувачення було надано достатньо доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому діянь, які зібрані в межах діючого кримінального процесуального кодексу та, які суд першої інстанції обґрунтовано визнав достатніми, допустимими і достовірними, надавши їм належну оцінку у вироку.

При встановлених судом фактичних обставинах справи, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

Висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не містять протиріч.

Порушень процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку, судом першої інстанції допущено не було.

Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то при визначенні такої міри, суд, як вбачається з вироку, врахував ступінь тяжкості, скоєного ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який, згідно ст.89 КК України, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має хронічне захворювання нижніх кінцівок, обставину, що помякшує покарання, а саме, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4, відсутність обставин, що обтяжують покарання та правильно дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання практично мінімальне, яке буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає вимогам ст.65 КК України.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.

Крім того, згідно ч.5 ст.72 КК України, діючої в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє увязнення, проводиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього увязнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і дана частина викладена в новій редакції, яка вже передбачає зарахування судом попереднього увязнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Згідно вимог ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що у тому числі, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а тому, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 положення ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року та зарахувати у строк відбування покарання строк його попереднього увязнення, а саме, з 11 листопада 2014 року по 27 липня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає з боку суду порушень КПК України, що тягнуть за собою скасування або зміну вироку, а отже, й підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2017 року, ухвалений відносно ОСОБА_3, - залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк його попереднього увязнення в межах цього кримінального провадження, з 11 листопада 2014 року по 27 липня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.

Судді: