Ухвала суду № 68212275, 08.08.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"08" серпня 2017 р. Справа № 922/1121/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників:

від апелянта - не з'явився,

від боржника - Ілющенко А.М., за довіреністю №01 від 07 серпня 2017 року,

від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" - Петроченко С.О., за довіреністю №45 від 18 травня 2017 року,

ліквідатор - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області (вх. №1926 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17

за заявою Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ", м. Харків

до Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17 (суддя Усатий В.О.) визнано Дочірнє підприємство "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Котова Вадима Вячеславовича.

Головне управління ДФС у Київській області з постановою не погодилось та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року та припинити провадження у справі № 922/1121/17.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема. на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності активів у боржника, оскільки додаток до декларації з податку на нерухоме майно містить відомості щодо 4 об'єктів нерухомості. Зазначає, що для бухгалтерського обліку мають значення лише первинні документи, які підтверджують здійснення господарського операції. На думку апелянта, у боржника відсутні будь-які підтверджуючі документи, які б вказували на неплатоспроможність підприємства. Крім того, вказує на відсутність доказів ведення претензійно-позовної роботи кредитора до боржника та наявність відкритих рахунків у банках. Зазначає, що неплатоспроможність боржника має бути доведена заявником шляхом подання доказів, які засвідчують відсутність коштів на рахунках або відсутності активів боржника.

Вважає, що оскаржувана постанова стосується прав та обов'язків Головного управління ДФС у Київській області, як контролюючого органу, оскільки підприємства, які ліквідуються шляхом спрощеної процедури, зазвичай є «інструментами» для безпідставного формування податкового кредиту та зменшення податкових зобов'язань, тоді як до функцій державної податкової служби належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів. Зазначає, що з 01.01.2017р. усі податкові інспекції, у тому числі Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, мають лише сервісні функції, у зв'язку з чим єдиним органом на здійснення контрольно-перевірочної функції є Головне управління ДФС у Київській області.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 6901 від 30.06.2017р.) ліквідатор Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" Котов В.В., заперечуючи проти доводів апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17 залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції ліквідатор Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" Котов В.В. посилається, зокрема на те, що боржником в підтвердження достовірності інформації щодо майнових активів боржника надано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Зазначає про те, що рахунки в АКБ «Тас-Комерцбанк» закриті, до ПАТ «Украгазпромбанк» ліквідатором направлено лист про закриття рахунків; єдиний рахунок, на якому наявні кошти, знаходиться у Харківській філії АТ «УкрСиббанк», інші в процесі закриття.

Вважає необґрунтованими твердження апелянта щодо наявності ознак приховуваного банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, оскільки Головним управлінням ДФС у Київській області не надано жодних доказів, які свідчать про недостовірність інформації про фінансово-господарський стан підприємства та вчинення дій задля навмисного його погіршення, у тому числі шляхом завищення кредиторської заборгованості та зменшення активів підприємства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2017 року прийнято апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області, розгляд справи призначено на 04 липня 2017 року.

27 червня 2017 року до Харківського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх. № 6844 від 27.06.2017р.), в якій, посилаючись на неможливість забезпечити АТ "ЗЛАТОБАНК" явку своїх повноважених представників у м. Харкові, просить забезпечити проведення судових засідань по справі № 922/1121/17 в режимі відеоконференції, зокрема, але не виключно, судового засідання, призначеного на 04.07.2017р.; визначити Дарницький районний суд м. Києва або будь-який інший суд, що територіально знаходиться в м. Києві, відповідальним за проведення відеоконференції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29 червня 2017 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

30 червня 2017 року до Харківського апеляційного господарського суду від ліквідатора Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" Котова В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засідання, оскільки перебуватиме у відрядженні в іншому місті (вх. № 6900 від 30.06.2017р.).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2017 року задоволено клопотання ліквідатора Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" Котова В.В. про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 08 серпня 2017 року. Доручено Дарницькому районному суду м. Києва (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А) забезпечити проведення відеоконференції у справі №922/1121/17. Зобов'язано господарський суд Харківської області не пізніше 4 серпня 2017 року надіслати на адресу суду апеляційної інстанції матеріали справи №922/1121/17 у повному обсязі.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/1121/17 (3-й та 4-й том) на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2017 року (вх. № 7445 від 17.07.2017р.).

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07 серпня 2017 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Плахова О.В. для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., Лакіза В.В.

У призначене судове засідання представник апелянта та ліквідатор не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2017р., наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с. 250, 253), проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили.

Окрім того, враховуючи невідкладне розміщення ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2017 року, 04 липня 2017 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегія суддів зазначає, що всіх учасників процесу належним чином повідомлено про час та місце судового засідання.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення учасників процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів дійшла висновку, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідних учасників провадження у справі.

Судове засідання з розгляду апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області (вх. №1926 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17 розпочалось в режимі відеоконференції, за участю представника Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк", який просив апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнити, постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17 скасувати та припинити провадження у справі.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник боржника проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17 - залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до пунктів 16.1, 16.2 Статуту Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" (далі - Статут) припинення підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), виділу або ліквідації в порядку, передбаченому чинним законодавство України. Реорганізація, виділ чи ліквідація підприємства проводиться за рішенням власника підприємства або уповноваженої ним особи чи за рішенням суду, у випадках передбачених чинним законодавством України

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом (п. 16.10 Статуту) (т. 1, а. с. 22-36).

Власником підприємства є Компанія «Дармен Інвестментс Лімітед» (Company "DARMEN INVESTMENTS LIMITED"), заснована та зареєстрована у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії (пункт 2.1 Статуту).

Згідно рішення власника № 20 від 19.08.2015р. компанія «Дармен Інвестментс Лімітед», реалізовуючи своє право власності та керуючись Статутом Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ", вирішила припинити Дочірнє підприємство "Інтергласт "фірми "Гласт ГМБХ" шляхом його ліквідації; призначити ліквідаційну комісію для проведення ліквідаційної процедури підприємства у складі: голова ліквідаційної комісії - Биков А.О. та члени ліквідаційної комісії - Тищенко О.А., Мельниченко Т.В.; встановлено двохмісячний термін для пред'явлення претензій кредиторів з дня опублікування оголошення про ліквідацію підприємства.

21.08.2015 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновників щодо припинення юридичної особи - Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ".

Рішенням № 22 від 05.08.2016р. компанії «Дармен Інвестментс Лімітед» змінено місцезнаходження Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" на: Україна, 61033, Харківська область, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 233-Б; внесено зміни до Статуту; припинено повноваження ліквідатора Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" Бикова А.О. та припинено повноваження членів ліквідаційної комісії; призначено ліквідатором Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" Котова В.В.

У квітні 2017 року ліквідатор Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" Котов В.В. звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону України № 4212 -VI від 22.12.2011 року (далі - Закон про банкрутство).

В обґрунтування вказаної заяви посилається, зокрема, на прийняття власником Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" рішення про ліквідацію підприємства. Враховуючи, що за результатами проведених заходів з припинення Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" виявлено, що розмір пасиву товариства перевищує розмір його активу, власником прийнято рішення № 25 вді 09.11.2016р. про звернення до господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2017 року порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" (м. Харків, код ЄДРПОУ 32374539) в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17 визнано Дочірнє підприємство "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" (ідентифікаційний номер боржника: 32374539, адреса боржника: вул. Шевченка, буд. 233-Б, м. Харків, 61033) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Котова Вадима Вячеславовича.

Керуючись вимогами ст.ст. 110, 111 ЦК України та ст. 95 Закону про банкрутство, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що ліквідатором Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" дотримано порядок проведення досудової процедури ліквідації, встановленої Цивільним та Господарським кодексами України; правомірно подано заяву до суду в порядку ст. 95 Закону про банкрутство та ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України; матеріалами справи підтверджено наявність ознак неплатоспроможності боржника, у зв'язку з чим господарський суд вважав за доцільне визнати боржника банкрутом та відкрити щодо нього ліквідаційну процедуру.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17 з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 1-1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

За приписами ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно зі ст. 210 Господарського кодексу України кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Отже, процесуальне право на апеляційне оскарження мають особи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, особи, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, а також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство. Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди. Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації. Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.

У даному випадку, провадження у справі порушено за ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що передбачає спрощений порядок провадження у справі про банкрутство, який застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 вказаного Закону, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 16 вказаної статті визначено, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її винесення надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим особам, які беруть участь або мають взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, тощо), органу доходів і зборів, місцевому загальному суду, відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Як вже було зазначено у цій постанові, ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2017 року порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" (м. Харків, код ЄДРПОУ 32374539) в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено судове засідання на 12 травня 2017 року.

Вказана ухвала направлена боржнику, районному суду, ДВС, ДПІ, державному реєстратору, державному органу з питань банкрутства.

Втім, як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду першої інстанції від 27 квітня 2017 року про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" на підставі ст. 95 Закону про банкрутство заявник апеляційної скарги - Головне управління ДФС у Київській області, не оскаржував.

Натомість, Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17 про визнання боржника - Дочірнє підприємство "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Обґрунтовуючи свої доводи, заявник апеляційної скарги посилається на те, що необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема, ч. 7 ст. 111 ЦК України, згідно якої для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Судова колегія зазначає, що спрощена процедура, що передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), обумовлена та випливає з процедури ліквідації юридичної особи за правилами ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, в тому числі і дотримання вимог ч. 7 ст. 111 ЦК України.

Разом з тим, з'ясування факту дотримання заявником названих вимог чинного законодавства, виходячи з норм ст. 16 та ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відбувається у підготовчому засіданні на стадії порушення провадження у справі.

Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ст. 8 вказаного Закону, є самостійним процесуальним документом, який підлягає оскарженню в апеляційному та касаційному порядку.

Враховуючи особливості спрощеної процедури банкрутства, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство, контролюючий орган, в разі наявності обставин порушення його права, що передбачено ч. 7 ст. 111 ЦК України, на своєчасне отримання первинних документів податкового обліку для проведення перевірок, має право оскаржити ухвалу суду першої інстанції про порушення справи про банкрутство.

При цьому, відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Згідно з п.41.2 цієї статті органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до п.41.3 цієї статті повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як убачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Витяг), 21.08.2015 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновників щодо припинення юридичної особи - Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ", а також зазначено про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для задоволення кредиторами своїх вимог - 01.11.2015р. (т. 2,а.с. 111-118).

Крім того, державним реєстратором Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області з метою забезпечення виконання вимог ст. 105 ЦК України опубліковане відповідне повідомлення у спеціальному друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації №328(23) за 2015 рік про ліквідацію Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" та склад ліквідаційної комісії (а.с. 59 бюлетеня №328(23) за 2015 рік).

Також, Витяг містить відомості щодо надходження 02.09.2015р. від органу Міндоходів до державного реєстратора документів (повідомлень, інформації), передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у зв'язку із припиненням юридичної особи із зазначенням прізвища, імені та по-батькові посадової особи, яка підписала документ - ОСОБА_8

При цьому, відповідно до Витягу з 19.03.2003р. Дочірнє підприємство "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" перебуває на обліку Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області як платник податків, та з 27.11.2003 р. як платник єдиного внеску

Вказані обставини свідчать про обізнаність податкової інспекції, як контролюючого органу, про припинення юридичної особи - Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ". Разом з тим, апелянтом не надано доказів вжиття податковим органом заходів з проведення позапланової перевірки боржника з метою виявлення факту дотримання/недотримання останнім вимог податкового законодавства України (відповідні накази про проведення перевірки, акти про недопущення чи/або відсутність боржника за податковою адресою тощо).

Податковим органом не дотримано вимог Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р. (надалі - порядок), згідно яких позапланова документальна перевірка боржника призначається та розпочинається протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Колегія суддів враховує, що з 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів, відповідно до яких державні податкові інспекції не мають повноважень щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у т.ч. проведення перевірок та звірок платників податків; контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; повноважень здійснювати погашення податкового боргу, стягувати своєчасно ненараховані та/або несплачені суми єдиного внеску та інших платежів. Вказані повноваження з 01.01.2017р. належать виключно обласним та центральним органам Державної фіскальної служби України.

Вказані нові засади розподілу повноважень також відображені у листі ДФС України від 17.01.2017р. № 1005/7/99-99-14-03-03-17 «Про організацію перевірок у 2017 році», що розміщений на офіційному веб-сайті ДФС України.

Проте, докази проведення апелянтом податкових перевірок щодо боржника або звернення з відповідними скаргами на неправомірні дії ліквідатора, зокрема, щодо перешкоджання у здійсненні відповідної перевірки шляхом ненадання первинних документів, матеріали справи також не містять.

Слід зазначити також, що перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет ведення ним фіктивної підприємницької діяльності, а також, наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена, а суб'єктивні фактори, пов'язані з невиконанням (неналежним виконанням) контролюючими органами своїх повноважень, підставою для відмови у визнанні боржника банкрутом за наявності доказів дотримання останнім визначених Законом про банкрутство умов бути не можуть.

Враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону про банкрутство), особа набуває статусу кредитора та має право оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом після звернення з дотриманням встановленого ч. 3 ст. 95 Закону порядку з заявою про грошові вимоги до банкрута.

Так, згідно ч. 3 ст. 95 Закону кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів. (п.п.36.7 листа Вищого господарського суду України 28.03.2013 № 01-06/606/2013).

При цьому, необхідно зазначити, що виходячи з аналізу норм ст.ст.10, 11 Закону про банкрутство, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони (учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника чи/або надання господарським судом правової оцінки змісту заявлених вимог та прийняття за результатами їх розгляду відповідної ухвали. (Аналогічна правова позиція висвітлена в постановах ВГСУ від 15.06.2016р. у справі №904/194/16; від 20.07.2016р. у справі №904/1512/16).

Отже, статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі органом державної податкової служби, при наявності підтверджених у встановленому порядку документами вимог щодо грошових зобов'язань до боржника, та через певні процедури, що визначені спеціальною нормою законодавства Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема після визнання його вимог, що також узгоджується з нормою ч. 1ст.210 Господарського кодексу України, і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Проте, доказів звернення податкового органу (апелянта) з кредиторськими вимогами до боржника протягом встановленого граничного строку заявлення кредиторських вимог не надано. Доказів звернення податкового органу до господарського суду у місячний строк з дати офіційного оприлюднення на офіційному сайті ВГСУ оголошення про визнання боржника банкрутом - 13.05.2017р. за № 42847 (а.с.187, том 2), суду апеляційної інстанції також надано не було. Факт прийняття місцевим господарським судом ухвали про визнання грошових вимог апелянта до боржника чи/або факт надання судом першої інстанції правової оцінки змісту даним вимогам та прийняття відповідної ухвали - матеріалами справи не підтверджений.

Ліквідатором Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ Котовим В.В. при визначенні кредиторської заборгованості зазначено про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів. В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Київській області про наявність у боржника податкової заборгованості не зазначає.

Отже, з огляду на встановлені вище обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління ДФС у Київській області на момент звернення з апеляційною скаргою статусу кредитора Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" або статусу іншого учасника у даній справі про банкрутство не набула, відтак, стороною у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" в розумінні норм ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не являється.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» №15 від 18.12.2009 року роз'яснено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обґрунтованість звернення до суду з апеляційною скаргою Головним управлінням ДФС у Київській області не доведена, відтак апеляційне провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтергласт"фірми "Гласт ГМБХ" підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. (Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України, зокрема, постановою від 17.01.2017р. у справі № 908/2234/16, від 16.05.2017р. у справі № 904/11218/16).

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 80, 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову господарського суду Харківської області від 12 травня 2017 року у справі №922/1121/17.

Матеріали справи №922/1121/17 повернути до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.