Постанова № 68212160, 09.08.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2017 р. Справа № 909/490/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" вих.№1047 від 21.06.2017 року

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 року

у справі №909/490/16

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м. Трускавець, Львівська область,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс", м. Івано-Франківськ,

про порушення справи про банкрутство,

за участю представників:

від скаржника: не з'явився,

від заявника: не з'явився,

від боржника: не з'явився.

Учасникам процесу роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось. Ухвалою суду від 04.07.2017 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк” про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 08.09.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 року у справі №909/490/16 (суддя Ткаченко І.В.) визнано кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс"

- товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" з грошовими вимогами: четвертої черги в сумі 1 280 000 грн та першої черги в сумі 16 536 грн;

- публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" з грошовими вимогами першої черги в сумі 2 756 грн.

Грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в сумі 44 902 745 грн. 47 коп. - відхилено.

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в сумі 14 145 945 грн., які забезпечені заставою майна товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс".

Окремо обліковано в реєстрі вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" відомості про майно боржника, яке є предметом застави - об'єкт незавершеного будівництва (літера А4 за планом земельної ділянки), готовність незавершеного будівництва готельного комплексу - 50 %, який знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 18, номер РПВН: 24836169, кадастровий номер: 4611500000:004:0006.

Затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс".

Зобов’язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів та подати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів.

Підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначено на 03 липня 2017 р.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 року у справі №909/490/16, Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" подало апеляційну скаргу вих.№1047 від 21.06.2017 року (вх.№ 01-05/3114/17 від 03.07.2017 року). Апелянт зазначає, що ухвала в частині незадоволеної грошової вимоги кредитора у розмірі 63 790 883,72 грн. є незаконною, судом не було досліджено усі обставини справи. Відтак, просить скасувати увалу від 16.06.2017 року про затвердження реєстру вимог кредиторів в частині визначення розміру вимог ПАТ "Європейський газовий банк" в сумі 63 790 883,72 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задоволити грошові вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" у розмірі 63 790 883,72 грн. повністю. Визнати та зобов’язати окремо внести до реєстру кредиторів ОСОБА_2 "Логістик-Сервіс" вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" на суму 63 790 883,72 грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника ОСОБА_2 "Логістик-Сервіс".

Ухвалою суду від 04.07.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2017 року. Розгляд апеляційної скарги 19.07.2017 року відкладено на 09.08.2017 року з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

19.07.2017 року на електронну адресу суду від апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів доплати судового збору. Оригінал вказаного клопотання надійшов до суду 24.07.2017 року.

08.08.2017 року від ОСОБА_2 "Логістик-Сервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

08.08.2017 року від арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У судове засідання 08.09.2017 року сторони та інші учасники процесу явки представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, клопотань, заяв щодо розгляду справи не подавали. Представник апелянта у судове засідання, призначене в режимі відеоконференції за участю Київського апеляційного господарського суду, не з’явився.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату і час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за відсутності представників.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Ухвалою від 07 липня 2016 року господарським судом Івано-Франківської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Логістик-Сервіс".

11.08.2016 року до господарського суду Львівської області надійшла заява ПАТ «Європейський газовий банк» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс» на суму 77 936 828,72 грн., з яких неустойка 18 888 138,25 грн.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

10 травня 2012 року ПАТ "Єврогазбанк" (банк) і ТОВ "Прядко" (позичальник) уклали кредитний договір №569-100512. Відповідно до п.1.1 договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 17 800 000,00 грн.

Кредит надається на строк з 10.05.2012 року по 23.03.2013 року, якщо інший термін повернення кредиту не встановлений договором про внесення змін до договору або не визначений у відповідності до умов розділу 4 договору (п.1.3).

Відповідно до п.1.4.1 за користування кредитними коштами у межах встановленого п.1.3 договору строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 30% річних. При цьому за користування кредитними коштами у строк понад той, що визначений п.1.3, процентна ставка встановлюється у розмірі 60% річних.

До кредитного договору сторони укладали договори про внесення змін до кредитного договору, а саме 29.05.2012 року – збільшено загальний ліміт до 22 800 000,00 грн., 25.12.2012 року, 22.03.2013 року – змінено строк надання кредиту по 21.03.2014 року, 30.04.2013 року, 21.03.2014 року – змінено строк надання кредиту по 20.03.2015 року, 05.06.2014 року.

14.05.2012 року ПАТ “Європейський газовий банк” (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 “Логістик-Сервіс” (іпотекодавець) уклали договір іпотеки №984-140512/ОСОБА_4 договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору від 10 травня 2012 р. № 569-100512, укладений із ОСОБА_2 "Прядко", за умовами якого іпотекодержатель надає боржнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 17 800 000,00 грн. на визначених кредитним договором умовах.

Предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва (літера А4 за планом земельної ділянки) готовність незавершеного будівництва готельного комплексу – 50%, який знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля,18 та належить іпотекодавцю на праві власності (п.1.3 договору іпотеки).

31.05.2012 року сторонами укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, а саме в частиніп.1.1 та зазначено, що цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору від 10 травня 2012 р. № 569-100512, укладений із ОСОБА_2 "Прядко", за умовами якого іпотекодержатель надає боржнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 22 800 000,00 грн. на визначених кредитним договором умовах.

Договором іпотеки сторони узгодили, що станом на дату укладання цього договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 14 145 945 грн. (п.1.5, п.16 договору).

Заявником долучено копію рішення господарського суду Київської області від 20 травня 2015 року у справі № 911/1777/15 про стягнення з ТОВ "Прядко" на користь АТ "Єврогазбанк" 27 729 837 грн. 66 коп. заборгованості за кредитним договором № 569-100512 від 10 травня 2012 року (22 800 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 4 591 232,89 грн. прострочених процентів, 338 604,77 грн. пені за прострочені проценти).

Докази погашення заборгованості у вказаному розмірі у матеріалах справи відсутні.

Станом на 07.07.2016 року заборгованість ОСОБА_2 "Прядко" згідно з розрахунком заявника становить

22 800 000,00 грн. заборгованості по кредиту,

23 700 200,30 грн. заборгованості по прострочених процентах,

11 807 365,46 грн. пені по кредиту,

7 080 772,79 грн. пені по процентах,

883 552,48 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту,

610 769,11 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів,

6 893 690,32 грн. інфляційні збитки по кредиту,

4 160 478,26 грн. інфляційні збитки по процентах,

Переглянувши за наявними в матеріалах справи документами справу, колегія суддів зазначає наступне.

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (ч.1 ст.23).

ПАТ “Європейський газовий банк”, звертаючи із заявою про визнання грошових вимог, у прохальній частині заяви просив визнати його грошові вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів, не вказуючи при цьому черговість включення вимог до реєстру.

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (ч.1 ст.23 Закону).

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення (абз.2 ч.2 ст.23 Закону).

Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами (ч.5 ст.23 Закону).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України).

Як досліджено судом вище, рішенням господарського суду Київської області від 20 травня 2015 року у справі №911/1777/15 встановлено наявність прострочення та виникнення заборгованості у ОСОБА_2 "Прядко" за кредитним договором № 569-100512 від 10 травня 2012 року.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Докази виконання відповідного рішення суду відсутні.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено частиною 1 статті 575 ЦК, іпотека є окремим видом застави, а саме заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем відповідно до частини 1 статті 583 ЦК може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника (пункт 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку»).

Положеннями частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

При цьому норми Закону № 2343-ХІІ не обмежують право іпотекодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Колегія суддів звертає увагу, що у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки). Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог (п.21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI). Саме цією вартістю майна (предмета іпотеки), тобто визначеною за згодою сторін, слід керуватися при встановленні розміру грошових вимог кредитора - заставодержателя. Аналогічні висновки зазначені у постанові Вищого господарського суду України від 08 листопада 2016 року справа № 905/3594/15 та у постанові Верховного суду України № 3-1591гс16 від 29 березня 2017 року.

Так, відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Тобто відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов’язанні, обмежується вартістю майна, переданого в іпотеку.

Таким чином, у разі невиконання основним боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання іпотекодержатель як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов’язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред’явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов’язань перед іпотекодержателем.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала є обгрунтованою в частині визнання та включення окремо до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 "Логістик-Сервіс" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в сумі 14 145 945 грн., які забезпечені заставою майна ОСОБА_2 "Логістик-Сервіс", та відмови у визнанні вимог банку в сумі 44 902 745 грн. 47 коп. Також судом правомірно включено до першої черги реєстру 2 756 грн. судового збору а подання заяви та її часткове задоволення.

Заперечення банку щодо розміру вимог, які мали бути включені в реєстр вимог кредиторів боржника, з посиланням на судову практику, зокрема, на постанову Верховного суду України №14/030 від 03.06.2014 року, є безпідставними в межах даної справи, оскільки місцевим судом з належним обгрунтуванням і з посиланням на постанову Верховного суду України № 3-1591гс16 від 29 березня 2017 року визнано вимоги банку частково. Так, як передбачено ст.11128 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Однак, суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Оскаржуваною ухвалою також визнано кредитором товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" з грошовими вимогами четвертої черги в сумі 1 280 000 грн. та першої черги в сумі 16 536 грн.

21 жовтня 2011 року ТОВ "Трускавецьінвест" (покупець) та ТОВ "Логістик-Сервіс" (постачальник) уклали договір поставки № 0209/11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю товар - будівельні матеріали, а покупець, в свою чергу, - прийняти та оплатити товар.

Договором сторони визначили строки та порядок поставки товару. Так, відповідно до п. 3.1 договору постачальник зобов'язується передати товар покупцю згідно з накладними. Об’єм, асортимент, вартість кожної партії товару вказується в накладних. Постачальник зобов’язується поставити у власність покупця товар протягом семи днів з моменту оплати.

Пунктом 5 договору сторони визначили ціну та порядок розрахунків. Так, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у відповідній накладній. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником (п.5.1, п.5.2).

Заявником долучено платіжні доручення №365 від 28.10.2011 року на суму 220 000,00 грн., №363 від 28.10.2011 року на суму 220 000,00 грн. та №357 від 24.10.2011 року на суму 400 000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за будівельні матеріали згідно дог.поставки № 0209/11 від 21.10.2011 р.». Наведеним підтверджено виконання покупцем ТОВ "Трускавецьінвест" договірних зобов’язань - здійснення оплати товару. Натомість докази поставки товару постачальником ТОВ "Логістик-Сервіс" у семиденний термін, як це передбачено п.3.1 договору, відсутні.

Претензією від 20.08.2014 року покупець повідомив постачальника, що станом на 20.08.2014 року ним (покупцем) не отримано товару згідно з договором поставки, у зв’язку з чим вимагав повернення авансу в розмірі 1 280 000,00 грн. У відповіді на вказану претензію ТОВ "Логістик-Сервіс" зазначило, що не має змоги повернути аванс станом на 19.09.2014 року, проте зобов’язується повернути їх у найкоротші терміни.

12.11.2015 року директором ТОВ "Логістик-Сервіс" отримано повторну претензію на суму 1 280 000,00 грн. Згідно з відповіддю від 10.12.2015 року постачальник зобов’язався при першій можливості повернути кошти у розмірі 840 000,00 грн., оскільки 440 000,00 грн. стягнуто згідно з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2015 р. по справі № 909/1223/15.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2015 року у справі №909/1223/15 стягнуто з ТОВ "Логістик-Сервіс" на користь ТОВ "Трускавецьінвест" частину попередньої оплати за договором поставки № 0209/11 від 21 жовтня 2011 року в сумі 440 000 грн.

Відповідно, сума неповерненої попередньої оплати, що не охоплена рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2015 р. по справі № 909/1223/15, та підтверджується описаними вище платіжними дорученнями від 24.10.2011 року та 28.10.2014 року, становить 840 000 грн.

Враховуючи наведене, заява ТОВ "Трускавецьінвест" про визнання його вимог у розмірі 840 000 грн. 00 коп. заборгованості, 13 780,00 грн. та 2 756,00 грн. сплаченого судового збору є обгрунтованою та підлягає задоволенню. Також колегія суддів зазначає, що решта вимог ТОВ "Трускавецьінвест" у розмірі 440 000,00 грн. згідно з ухвалою суду від 07.07.2016 року визнані безспірними, а тому правомірно включені місцевим судом до четвертої черги при визнанні ТОВ "Трускавецьінвест" кредитором ТОВ "Логістик-Сервіс".

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає, місцевим судом повно та всебічно розглянуто вимоги ТОВ "Трускавецьінвест" та ПАТ "Європейський газовий банк" і прийнято законне рішення про визнання вказаних заявників кредиторами боржника у описаних вище розмірах.

У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 року є законною та скасуванню не підлягає.

Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" вих.№1047 від 21.06.2017 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 року у справі №909/490/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 10.08.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.