Постанова № 68212105, 07.08.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.08.2017 справа №908/296/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: Москальова І.В.

судді: Агапов О.Л., Будко Н.В.

при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: прокурор: прокурор: від позивача: від відповідача 2: від відповідача 2: від третьої особи 2: від відповідачів 1,3,4: від третьої особи 1,3: розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 - прокурор відділу прокуратури Харківської області за посвідченням №028256 від 15.08.2014 р. ОСОБА_3 прокурор відділу прокуратури Запорізької області за посвідченням №035883 від 05.10.2015 р. ОСОБА_4 представник за довіреністю №343 від 04.11.2016 р. ОСОБА_5 адвокат, за договором про надання правової допомоги №353 від 27.01.2014 р. ОСОБА_6 витяг із наказу №17 від 27.02.2015 р. ОСОБА_7 представник за довіреністю б/н від 10.03.2017 р. не зявились; не зявились; Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід18.04.2017р.у справі№ 908/296/15-г (суддя Носівець В.В.)за позовомЗаступника прокурора Запорізької області, м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо відповідача-1 відповідача-2 відповідача-3 відповідача-4 третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-4 про Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м.Запоріжжя Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України , м.Запоріжжя Запорізької міської ради, м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ, м. Запоріжжя Державний навчально-виробничий заклад авіаційного профілю "Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації ОСОБА_8", с.Широке Запорізької області Підприємство Сприяння Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України, м. Запоріжжя Товариство з обмеженою відповідальністю ТЦ ЛЕДОКОЛ, м. Запоріжжя 1.визнання недійсним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 461/8 від 14.12.2000 року „Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України; 2.визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на обєкт нерухомого майна Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 25.01.2001 року за № 173, виданого Запорізькою міською радою; 3.про визнання права власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на обєкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м. та вартістю 27767948,00 грн. по пр. Соборний, 158-Б у м. Запоріжжі; 4.витребування із володіння товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ обєкту нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв. м. та вартістю 27767948,00 грн. по пр. Соборний, 158-Б у місті Запоріжжя у власність держави в особі Фонду державного майна України. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.06.2015 у справі № 908/296/15-г позов частково задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі № 908/296/15-г рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2015 у справі № 908/296/15-г скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2016 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2016 р. у справі № 908/296/15-г, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

В постанові Вищого господарського суду України у цій справі зазначено, що судами попередніх інстанцій неповно зясовано фактичні обставини справи, а саме: щодо компетенції органу, який прийняв рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 461/8 від 14.12.2000 р. Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України та відповідність діючому законодавству вказаного рішення. Судами не звернуто уваги, що з позовними вимогами про витребування з чужого незаконного володіння обєкта нерухомості може звернутися лише власник (ч. 1 ст. 388 ЦК України). Крім цього, судом для розгляду заяви про застосування строків позовної давності, на які поширюється позовна давність, необхідно було зясувати у позивача, а не у прокурора, коли він дізнався про порушення свого права.

Під час нового розгляду справи, Заступником прокурора Запорізької області подано заяву про забезпечення позову (т.5, а.с.87-88), про накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності ТОВ СІЧ РЕЗЕРВ, обєкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м. та вартістю 27767948,00 грн. по пр. Соборному, 158-Б у м. Запоріжжі. Ухвалою суду від 10.03.2017 р. у даній справі заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.(т.5, а.с.146-147)

Ухвалою суду від 15.03.2017 р. залучено до участі у справі відповідача-4 - ТОВ СІЧ РЕЗЕРВ; третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - підприємство Сприяння Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України; третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю ТЦ ЛЕДОКОЛ, м. Запоріжжя .(т.5, а.с.143-144)

Заступником прокурора Запорізької області 14.03.2017 р. подано до суду заяву про зміну підстав позову, оскільки право власності на обєкт нерухомості за адресою пр. Соборний, 158-Б, загальною площею 4359,86 кв.м. вартістю 27 767 948, 00 грн. на даний час зареєстровано за ТОВ «СІЧ РЕЗЕРВ», тому просить витребувати спірне майно із власності ТОВ «СІЧ РЕЗЕРВ». Судом першої інстанції заяву про зміну підстав позову прийнято до розгляду (т.5, а.с.150-152).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2017р. у справі №908/296/15-г у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Заступник прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2017р. у справі № 908/296/15-г скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог .

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», Указу Президії ВРУ №1552-XII від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», постанов ВРУ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього союзу РСР, розташовані на території України» від 10.04.1992 та «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» від 04.02.1994, а отже дійшов помилкового висновку, що спірний обєкт не є державною власністю

Позивач, Фонд державного майна України у письмових поясненнях вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у цій справі скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач-2, Запорізька обласна організація Товариства сприяння обороні України, м.Запоріжжя у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 р. по справі №908/296/15-г залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Прокурори, присутні у судових засіданнях апеляційної інстанції, підтримали вимоги апеляційної скарги, надали пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі та додаткових письмових поясненнях у цій справі.

Представник позивача у судових засіданнях апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволені.

Представник відповідача-2 у судових засіданнях апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях до нього. В судовому засіданні надав завірені належним чином рішення господарського суду у справах №17/226, №17/161.

Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, у судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Представники відповідача-1, відповідача-3, відповідача-4, третіх осіб 1,3 до судового засідання не зявились, письмових пояснень щодо доводів апеляційної скарги не надали.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2017 №1344, враховуючи перебування у відпустці на дату розгляду справи суддів членів колегії Малашкевича С.А. та Гези Т.Д., було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано склад колегії суддів: Головуючий суддя Москальова І.В., судді Агапов О.Л., Будко Н.В.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Запорізької міської ради від 01.06.1967 № 253 Про виділення Запорізькому учбовому авіаційному центру земельної ділянки в кварталі № 52-53 по пр. Леніна для будівництва учбового центру Запорізькому учбовому авіаційному центру Всесоюзного Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту відведено земельну ділянку площею 0,2 га в кварталі № 52-53 по пр. Леніна у м. Запоріжжі для будівництва учбового корпусу (том 2 а.с.19 ).

На вказаній земельні ділянці пр. Леніна вул. 158б у м. Запоріжжі, УРСР, побудовано восьмиповерхову будівлю, яку введено в експлуатацію актом приймання державної приймальної комісії закінченої будівництвом будівлі учбового корпусу Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту від 30.12.1977, в якому визначено, що замовником є обласний комітет ДТСААФ (т. 1, а.с. 62-65, том 2 а.с.23, том 3 а.с.141-143)

У виписки з акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівлі, складаної за підписом голови державної приймальної комісії (начальника інспекції Держархбуднагляду) також визначено про те, що замовником будівництва є обласний комітет ДТСААФ (том 1 а.с.65 з зворотнього боку, том 2 а.с. 23 том 3 а.с.144).

Інвентарна справа №43662 на будівлю №158б по пр..Леніна м.Запоріжжя додана до матеріалів даної справи ( том 2 а.с.77-150)

Рішенням виконкому Запорізької міської ОСОБА_5 народних депутатів №473 від 30.12.1977р. затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію учбового корпусу ДТСААФ по пр..Леніна 158б в м.Запоріжжя Запорізького обласного комітету ДТСААФ (том 2 а.с.137).

16.03.1990 у постанові Бюро Президіуму Центрального комітету Всесоюзного ордена Леніна і ордена Червоного прапора добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту (далі ДТСААФ СРСР) (т. 1, а.с. 67) встановлено про те, що будівництво 8-ми поверхової будівлі за адресою пр. Леніна 158-Б збудовано за рахунок коштів оборонного товариства, але будівля була передана на баланс Запорізькому авіаційному училищу льотчиків ДТСААФ СРСР, яке з 01.04.1989 року самовільно передали в оренду стороннім організаціям, що зумовило винесення за вказаною постановою від 16.03.1990 (т. 1, а.с. 67) строгої догани начальнику Запорізького авіаційного училища льотчиків ДТСААФ СРСР.

За вищевказаною постановою Бюро Президіуму Центрального комітету Всесоюзного ордена Леніна і ордена Червоного прапора ДТСААФ СРСР від 16.03.1990р. зобов`язано Запорізьке авіаційне училище льотчиків ДТСААФ СРСР передати спірну будівлю на баланс Запорізькому ОК ДТСААФ (т. 1, а.с. 67) .

04.12.1990 за наказом Центрального комітету ДТСААФ СРСР № 353 Про передачу будівлі у м. Запоріжжя по пр. Леніна, 158-Б з балансу Запорізького авіаційного училища льотчиків на баланс Запорізькому обкому ДТСААФ наказано оформити передачу актом, який представити на погодження до 31.12.1990 року (а.с. 68 т. 1, том 3 а.с.151).

У вказаному наказі від 04.12.1990 р. наказано голові Запорізького обласного комітету ОСОБА_9 прийняти на баланс будівлю за адресою по пр. Леніна, 158-б та забезпечити його подальшу експлуатацію в інтересах організації ДТСААФ області (а.с. 68, т. 1, том 3 а.с.149).

27.12.1990 р. за актом (том 1 а.с. 70 71, том 3 а.с.147) передана будівля у м. Запоріжжя по пр. Леніна, 158-Б з балансу Запорізького авіаційного училища льотчиків на баланс Запорізькому Запорізького обласного комітету ОСОБА_9.

Акт від 27.12.1990 року затверджено головою ЦК ДТСААФ СРСР (том 1 а.с.70, том 3 а.с.147).

30.12.1990р. наказом ЦК ДТСААФ СРСР №248 наказано голові Запорізького обласного комітету ОСОБА_9 прийняти на баланс зданіє обласного комітету від Запорізького авіаційного училища льотчиків, яке надавалось училищу льотчиків тимчасово ( том 3, а.с.150)

У 1994 році Запорізькою ОО ТСО України було проведено технічну інвентаризацію земельної ділянки, що підтверджується Технічним звітом про проведення інвентаризації Запорізького обласного комітету 1994 року для підготовки державного акта землекористування (Т.4 а.с.34-50).

27.04.1995р. Виконавчим комітетом Запорізької міської ОСОБА_5 було прийнято рішення №165/12 «Про видачу Державного Акту на право постійного користування землею Запорізькому обласному комітету Товариства сприяння обороні України по пр.Леніна, 158-Б для функціонування будівлі Запорізького обласного комітету» (Т.4 а.с.51).

Державним актом, виданим 28.06.1995р. Запорізькою міською радою народних депутатів, посвідчено право Запорізького ОК ТСОУ на постійне користування земельною ділянкою площею 0,09га для функціонування будівлі обласного комітету (Т.4 а.с.531).

14.12.2000 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 461/8 Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України" ( том 3 а.с.115).

На підставі вказаного рішення Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно по пр. Леніна, 158-Б у м. Запоріжжі від 25.01.2001 № 173 (том 2 а.с.26).

На час розгляду справи рішенням Запорізької міської ради від 19.02.2016 р. № 15 перейменовано проспект Леніна в місті Запоріжжі на проспект Соборний.

Заступник прокурора у січні 2015 року звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з вимогами про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 461/8 від 14.12.2000 року, свідоцтва про право власності від 25.01.2001 № 17, та визнання за державою права власності на нерухоме майно по пр. Соборний (Леніна), 158-Б у м. Запоріжжі та витребування його з чужого незаконного володіння.

Огляд матеріалів справи та вимог чинного законодавства свідчить про наступне.

Згідно частини 2 статті 41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (ст. 386 ЦК України).

Згідно із ст.147 Господарського кодексу України передбачено право вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна не інакше, як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом. Право власності суб'єкта господарювання захищається у спосіб, зазначений у ст. 20 цього Кодексу.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. (ст. 392 Цивільного кодексу України)

Огляд законодавства, що діяло у період створення спірного майна свідчить про те, що громадські організації були визнані самостійними суб'єктами права власності Згідно статті 97 Цивільного кодексу Української РСР (чинного до 01.01.2004 р.) цей Кодекс не відносив майно громадських організації до державної власності, правовий режим якої регулювався іншою главою ЦК УРСР. Згідно із ст. 87 ЦК УРСР соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність, власність профспілкових та інших громадських організацій; всі форми власності рівні.

За приписами ст. 97 ЦК Української РСР громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю громадських організацій, належить виключно громадським організаціям.

Статтею 98 ЦК УРСР було встановлено, що власністю громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Розділом ІХ Статуту ДТСААФ СРСР ( том 3 а.с.103) було передбачено, що організації ДТСААФ мають право набувати майно у власність та будувати його.

Згідно статті 53 Статуту колишнього ДТСААФ СРСР , республіканські організації ДТСААФ та їх структурні підрозділи мали власне відокремлене майно, що знаходилось на самостійному балансі і яке створювалось за рахунок власних коштів, господарської, комерційної та інших видів діяльності та використовується для виконання статутної діяльності ( том 3 а.с.103).

Постановою VII позачергового зїзду ДТСААФ від 26.09.1991р. «Про перетворення ОСОБА_9 у Товариство сприяння обороні України», Товариство сприяння обороні України проголошено правонаступником ОСОБА_9 (п. 2) (т.1 а.с.72,т2 а. с. 25 ).

Організаційну основу Товариства сприяння обороні України, згідно п.4.1 Статуту складають нижчестоящі організації, зокрема Запорізька обласна організація ТСО України.

Відповідно до п.1.5 Статуту Запорізької обласної організації ТСО України є правонаступником Запорізької обласної організації ОСОБА_9 (т. 3, а.с. 127 136).

За своєю природою та згідно із статутом Товариства сприяння обороні України обласні організації ТСО України є добровільними громадськими об»єднаннями, на які розповсюджується дія Закону України від 16.06.1992 «Про об»єднання громадян».

Статтею 21 Закону України № 2460-XII від 16.06.1992 «Про об»єднання громадян» встановлено, що об»єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Статтею 4 Закону України «Про власність» встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

Згідно пункту 7.1 Статуту Запорізька обласна організація ТСО України має у власності кошти, засоби та інше майно, необхідне для здійснення статутної діяльності (том 3 а.с.135).

Таким чином, Запорізька обласна організація Товариства сприяння обороні України входить до складу організацій Товариства сприяння обороні України, яке є правонаступником ДТСААФ Української PCP, яка представляла собою самостійне громадське обєднання республіканського значення із власним майном, необхідним для здійснення статутної діяльності.

Відповідно до пункту 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966, № б/н та погодженою Верховним судом Української РСР 15.01.1966 (яка діяла до грудня 1995 року), реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої ОСОБА_5 депутатів трудящих

Матеріали справи доводять, що на момент державної реєстрації відповідачем-2 у 2000 році права власності на будівлю за адресою пр. Леніна 158-Б місто Запоріжжя, Запорізька обласна організація ТСОУ згідно Акту введення в експлуатацію будівлі закінченої будівництвом від 30.12.1970р. визначена замовником будівництва, згідно рішення виконкому Запорізької міської ОСОБА_5 народних депутатів №473 від 30.12.1977р. затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівлі Запорізького обласного комітету ДТСААФ (том 2 а.с.137), згідно постанови Бюро Президіуму Центрального комітету Всесоюзного ордена Леніна і ордена Червоного прапора ДТСААФ СРСР від 16.03.1990 будівництво здійснено за рахунок коштів оборонного товариства та зобов»язано прийняти на баланс (т. 1, а.с. 67), за наказом від 04.12.1990 р. наказано голові Запорізького обласного комітету ОСОБА_9 забезпечити подальшу експлуатацію будівлі за адресою по пр. Леніна, 158-б в інтересах саме обласної організації ДТСААФ , згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 28.06.1995р. є користувачем земельної ділянки, наданої для функціонування будівлі .

Відповідно до пункту 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції закону на час прийняття рішення), до відання делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до положень п.4.1 «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб» затвердженої Наказом Держбуду № 121 від 09.06.98р. (в редакції що діяли на момент прийняття рішення), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 461/8 від 14.12.2000 Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України" вирішено оформити право власності за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України на будівлю (літ. А-8) по пр. Леніна, 158-Б у м. Запоріжжі, загальною площею за внутрішніми замірами 4337,06 кв. м. та доручено Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України провести реєстрацію будівлі в орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, а орендному підприємству Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво на право власності на вказану будівлю.(т.1, а.с. 21)

На підставі вказаного рішення Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України було видано свідоцтво про право власності на вищевказане майно по пр.Леніна.158-Б у м. Запоріжжі № 173 від 25.01.2001 (т. 1, а.с. 84)

Місцевий господарський суд обґрунтовано врахував приписи вищенаведеного Закону та дійшов висновку про те, що оспорюваний акт узгоджується з вимогами чинного на той час законодавства та прийнятий в межах компетенції виконкому Запорізької міської ОСОБА_5.

Матеріали справи містять докази того, що прокурор м.Запоріжжя вносив протест від 13.04.2005р. №1021 вих 05 на рішення виконавчого комітету Запорізької міської ОСОБА_5 №461/8 від 14.12.2000р, але рішенням господарського суду Запорізької області у справі №17/226, яке набуло законної сили, визнано недійсним рішення виконкому Запорізької міськРади від 28.04.2005р. №141/30 «Про розгляд протесту прокурора м.Запоріжжя від 13.04.2005р. №1021 вих 05 на рішення виконавчого комітету Запорізької міської ОСОБА_5 №461/8 від 14.12.2000р.»

Посилання прокурора у справі про те, що власником зазначеного будинку з часу введення в експлуатацію до січня 2001 року був ДТСААФ СРСР, в особі Запорізького авіаційного училища льотчиків ДТСААФ СРСР , не доводяться матеріалами справи.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурором та позивачем у справі не надано будь-якого правовстановлювального документу, що свідчить про реєстрацію у встановленому законом порядку права державної власності на спірний об`єкт .

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2017р. у цій справі зобо»язано прокурора надати реєстраційне посвідчення Запорізького БТІ на спірну будівлю від 17.05.1993р., на яке є посилання в апеляційній скарзі та поясненнях, наданих прокурором під час розгляду справи, та яке в матеріалах справи відсутнє, в той час як в матеріалах справи є лише висновок Запорізького БТІ від 17.05.1993р ( том 1 а.с.66, том 2 а.с.24).

07.08.2017р. від Заступника прокурора Запорізької області надійшли пояснення по справі, в яких визначено, що доказом того, що власником спірного будинку з часу введення в експлуатацію до січня 2001 року був ДТСААФ СРСР, в особі Запорізького авіаційного училища льотчиків ДТСААФ СРСР, є саме висновок Запорізького БТІ від 17.05.1993р. (том 1 а.с.66, том 2 а.с.24). Посилається на те, що зазначений факт досліджувався судом першої інстанції, зокрема витребуванням інвентарної справи з Запорізького міського бюро технічної інвентаризації.

Як вбачається, висновок Запорізького БТІ про реєстрацію будівлі від 17.05.1993р. (том 2 а.с.24), на який посилається прокурор у цій справі, складено на підставі п.22 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966, № б/н (далі Інструкція від 31.01.1966).

Згідно п.22 Інструкції від 31.01.1966 бюро технічної інвентаризації складає письмовий висновок, але на підставі якого, в подальшому згідно пункту 23 Інструкції, бюро технічної інвентаризації повинно видати реєстраційне посвідчення (додаток N 3, 3-а до Інструкції).

З огляду на приписи чинного на той законодавства, висновок Запорязького ЗМБТІ від 17.05.1993р. не є право встановлювальним документом.

В той же час, огляд матеріалів інвентарної справи №43662 на будівлю №158б по пр..Леніна м.Запоріжжя ( том 2 а.с.77-150) свідчить про те, що у акті введення в експлуатацію спірної будівлі (том 2 а.с.138) , у рішенні міської ОСОБА_5 про його затвердження №473 від 30.12.1977р. (том 2 а.с.137), у зведених оціночних актах на спірну будівлі станом на 16.02.1978р. (том 2 а.с.106-128) та станом на 10.07.2000р. (том 2 а.с.79, 83), у експлікаціях внутрішніх площ спірної будівлі станом на 10.07.2000р. (том 2 а.с.94-105), у довідці Запорізького міжміського БТІ №734 від 1970р. про присвоєння адреси (том 2 а.с.129) замовником та особою, якій належить спірна будівля, визначена Запорізька обласна організація ДТСААФ, правонаступником якого є відповідач-2.

Знаходження майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. При цьому, вищенаведений огляд матеріалів справи свідчить про те, що у постанові Бюро Президіуму Центрального комітету Всесоюзного ордена Леніна і ордена Червоного прапора ДТСААФ СРСР від 16.03.1990 (т. 1, а.с.67) та наказі ЦК ДТСААФ СРСР №248 від 30.12.1990р. ( том 3 а.с.150) встановлено про те, що будівництво 8-ми поверхової будівлі за адресою пр. Леніна 158-Б збудовано за рахунок коштів оборонного товариства, але будівля була передана тимчасово на баланс Запорізькому авіаційному училищу льотчиків ДТСААФ СРСР, яке з 01.04.1989 року самовільно передало в оренду стороннім організаціям, що зумовило винесення за вказаною постановою від 16.03.1990 (т. 1, а.с. 67) строгої догани начальнику Запорізького авіаційного училища льотчиків ДТСААФ СРСР із зобов»язанням передати спірну будівлю на баланс Запорізькому обласному комітету ДТСААФ, якому забезпечити його подальшу експлуатацію в інтересах саме організації ДТСААФ області (а.с. 67, 68 т. 1, том 3 а.с.149).

Таким чином, спірний обєкт нерухомості був побудований за рахунок коштів Запорізького обласного комітету ОСОБА_9, введений в експлуатацію Запорізьким обласним комітетом ДТСААФ, передача спірного майна Запорізького обкому ДТСААФ оформлена за погодженням з Центральними органами ДТСААФ СРСР та право власності на обєкт зареєстровано у спосіб та в порядок передбачений законодавством України, що діяло на момент реєстрації права власності, компетентним органом в рамках наявних повноважень, що свідчить про те, що Запорізька обласна організація ТСО України, яка є правонаступником Запорізького обласного комітету ОСОБА_9 - є законним власником спірного майна.

Згідно пункту 4 Указу Президії Верховної ОСОБА_5 України від 30.08.1991 № 1452-XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", п.4 Закону України від 10.09.1991 №1540 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності після прийняття Постанови Верховної ОСОБА_5 України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Вищенаведений пункт 4 Указу Президії Верховної ОСОБА_5 України від 30.08.1991 № 1452-XII та п. 4 Закону України від 10.09.1991 №1540, яким прокурор обґрунтовував позовні вимоги у позовній заяві, не може бути застосований до даних правовідносин, оскільки рішення органів громадської організації щодо спірного об»єкту нерухомості прийняті починаючи з березня 1990 року, тобто до прийняття постанови Верховної ОСОБА_5 України від 24.08.1991р., з врахуванням будівництва такого об»єкту за кошти та прийняття його в експлуатацію у 1977 року Запорізьким обласним комітетом ОСОБА_9, правонаступником якого є відповідач -2.

Враховуючи наведене та з огляду на матеріали справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що положення Закону України Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України від 10.09.1991 р., постанови Верховної ОСОБА_5 України Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України № 2268-ХІІ від 10.04.1992 р. та Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР № 3943-ХІІ від 04.02.1994 р. не можуть поширюватися на правовий режим спірного майна.

У пункті 1 постанови Верховної ОСОБА_5 України від 01.11.1996р. №461/96-ВР "Про проект Постанови Верховної ОСОБА_5 України про тлумачення Постанови Верховної ОСОБА_5 України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" із змінами згідно постанови Верховної ОСОБА_5 України від 18.11.1997р. №71/97-ВР доручено Фонду державного майна України разом з відповідними громадськими організаціями України до 1 квітня 1997 року провести інвентаризацію майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР станом на 24 серпня 1991 року і подати ОСОБА_10 України перелік суб'єктів, у володінні яких знаходиться це майно.

ФДМ України у письмових поясненнях від 19.07.2017р. №10-25-14181, наданих на вимогу апеляційної інстанції, зазначив про відсутність інформації щодо спірного майна в переліках, складених на виконання пункту 1 постанови Верховної ОСОБА_10 України від 01.11.1996р. №461/96-ВР із змінами згідно постанови Верховної ОСОБА_10 України від 18.11.1997р. №71/97-ВР .

Крім того, у листі ОСОБА_11 контрольної комісії з питань приватизації Верховної ОСОБА_10 України від 22.03.2005 р. № 06-24/15-217 визначено, що майно Товариство сприяння обороні ніколи не перебувало у власності загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР. Воно, будучи створеним за рахунок джерел, обумовлених їх статутами, завжди знаходилось на самостійному балансі тих українських республіканських громадських організацій, на матеріальній базі яких (внаслідок їх неодноразових реорганізацій шляхом розподілу та злиття) було створено ТСО України, і на підставі ст. 20, 28 Закону України Про власність є майном цієї української громадської організації, що обумовлено і п. п. 7.2, 7.3, 7.4 та п. 7.5 Статуту ТСО України. Постанови Верховної ОСОБА_10 України № 2268-ХІІ від 10.04.1992 р. "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" та № 3943-ХІІ від 04.02.1994 р. Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР не поширюються на майно ТСО України.

ОСОБА_11 контрольної комісії з питань приватизації Верховної ОСОБА_10 України від 22.03.2005 р. № 06-24/15-217 (том 4 а.с.65, 73) оцінюється нарівні з іншими доказами у справі.

Враховуючи вищевикладене, виникнення права державної власності на спірне нерухоме майно не доведено, тому відсутні правові підстави для визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про оформлення права власності на нерухоме майно Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України та визнання недійсним відповідного свідоцтва про право власності.

Згідно статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно зокрема вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Відповідно до частини 3 цієї статті якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Прокурор у позовній заяві посилається на частину 1 статті 388 Цивільного кодексу України, наголошуючи, що спірна будівля вибула із володіння держави в особі Фонду державного майна України поза її волею.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, висловленої в постанові від 23.12.2015р. по справі № 6-327цс15 розглядаючи такі спори судам слід встановити дійсного власника майна, для чого необхідно дослідити всі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, з урахуванням рівності прав сторін щодо надання доказів та їх дослідження, при цьому суди не повинні надавати перевагу одним доказам над іншими.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.04.2016 р. обєкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м., по пр. Соборний, 158-Б у місті Запоріжжі зареєстрований на праві власності за підприємством Сприяння Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 36878376). Однак, вже 29.11.2016 р. право власності на вищезазначену нежитлову будівлю зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ.

Враховуючи вищевикладене, прокурором та позивачем не доведено підстав виникнення права державної власності на спірне нерухоме майно, при цьому судом встановлено, що право власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б в м. Запоріжжя правомірно оформлено у 2000 році за відповідачем-2 Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України, у зв»язку з чим відсутні підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння - Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Резерв згідно із статтею 388 ЦК України .

Під час розгляду справи у суді першої інстанції перший відповідач 2, просив застосувати строк позовної давності, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України. В обґрунтування заяви вказує, що позивач був обізнаний щодо наявності спірної будівлі та державної реєстрації права власності на неї за Запорізькою обласною організацією ТСО України при розгляді справи № 17/161 в 2005 році, що свідчить про сплив позовної давності. (т.6,а.с.2-5)

За поясненнями Фонду державного майна України від 19.07.2017 р. №10-25-14181 йому стало відомо про порушення його прав з позовної заяви Заступника прокурора Запорізької області, яка надійшла до Фонду 19.04.2015 р., у зв»язку з чим вважає, що Фондом строк позовної давності на захист свого порушеного права не пропущено.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, враховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав, за захистом яких звернувся до суду прокурор, суд першої інстанції відмовив в позові з підстав його необґрунтованості і тому підставно не розглядав питання щодо перебігу позовної давності . В той же час, колегія суддів на виконання постанови Вищого господарського суду України у цій справі зазначає, що з матеріалів справи вбачається про обізнаність позивача ще у серпні 2005 року про порушення його права, пред»явленого у даній справі, з огляду на лист Фонду державного майна України №10-16-13331 від 29.08.2005р., в якому розглянуто лист регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області щодо будівлі, розташованої по пр.Леніна,158б, у м.Запоріжжі (т.6 а.с.131).

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 року у справі №908/296/15-г ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 р. у справі №908/296/15-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 р. у справі №908/296/15-г без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий І.В. Москальова

Судді О.Л. Агапов

ОСОБА_12

надруковано: прим:

3 позивачу,

4відповідачу,

3 третій особі,

1 у справу .