Рішення № 68211749, 31.07.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2017 р.Справа № 916/983/15-г

За позовом: Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ"

До відповідачів: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області; Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Південного офісу Держаудитслужби

про стягнення 633939,27 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідачів: не зявилися

Від третьої особи: не зявилися

Суть спору: Позивач Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про стягнення 633939,27 грн. відшкодування збитків за спожиті у період з 01.10.2011р. по 31.05.2014р. за адресою 65110, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 67 а, комунальні послуги.

15.05.2015р. до господарського суду Одеської області представником позивача було надано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому він просив суд стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області збитки у розмірі 633939,27 грн. за спожиті комунальні послуги у період з 01.10.2011р. по 31.05.2014р.

20.01.2016р. до господарського суду Одеської області представником позивача було надано заяву, у якій він просив суд стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області відшкодування збитків у сумі 37499,46 грн. за спожиті комунальні послуги у період з 01.10.2011р. по 16.10.2011р. та з 01.04.2014р. по 31.05.2014р. та стягнути з Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області відшкодування збитків у сумі 596439,81 грн. за спожиті комунальні послуги за період з 17.10.2011р. по 31.02.2014р.

ОСОБА_2 Господарського суду Одеської області від 21.06.2016р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2016р. у справі №916/983/15-г, у позові Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2017р. касаційну скаргу Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2016р. та рішення Господарського суду Одеської області від 21.06.2016 у справі №916/983/15-г скасовано. Справу №916/983/15-г направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

У звязку з направленням справи №916/983/15-г на новий розгляд до господарського суду Одеської області, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 17.05.2017р. №545 було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу суду.

ОСОБА_3 даних повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу №916/983/15-г передано на розгляд судді Дяченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.05.2017р. справу №916/983/15-г прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

14.06.2017р. до господарського суду Одеської області представником Південного офісу Держаудитслужби (стара назва - Державна фінансова інспекція в Одеській області) надано клопотання про залучення до матеріалів справи документів та письмових пояснень.

Як встановлено судом, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016р. „Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби, утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано територіальні органи Державної фінансової інспекції шляхом їх приєднання до відповідних міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби за переліком згідно з додатком 2 та установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби є правонаступниками територіальних органів Державної фінансової інспекції, що реорганізується згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Відповідно до Переліку територіальних органів Держфінінспекції, які реорганізуються, який наведено у Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016р. „Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби, Державна фінансова інспекція в Одеській області реорганізована шляхом приєднання до відповідного межрегіонального територіального органу Державної аудиторської служби - Південного офісу Держаудитслужби, який згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №266, є її правонаступником.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2017р. замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державну фінансову інспекцію в Одеській області на її правонаступника - Південний офіс Держаудитслужби.

Представник Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, що засвідчують наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Представник Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, що засвідчують наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, з повідомлення, що повний текст рішення суду від 31.07.2017р. буде складено та підписано 07.08.2017р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив.

На виконання п. 1.3.4.1. Розділу ІІ плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Одеській області на ІІ квартал 2014 року „Одеська обєднана державна фінансова інспекція, на підставі направлень на проведення ревізії від 20.06.2014 року №236, №237 та від 31.07.2017 року №289, виданих начальником Одеської обєднаної Державної фінансової інспекції ДФІ в Одеській області, ревізійною групою у складі головного державного фінансового інспектору сектору інспектування у сфері виробництва та послуг Одеської обєднаної ДФІ ОСОБА_4, провідного державного фінансового інспектора сектору інспектування у бюджетній сфері Одеської обєднаної ДФІ ОСОБА_5, головного державного фінансового інспектора сектору інспектування у бюджетній сфері ОСОБА_6, було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" за період з 01.10.2011 року по 31.05.2014 року.

ОСОБА_3 ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" за період з 01.10.2011 року по 31.05.2014 року від 01.09.2014р. №810-16/52, підприємство понесло необґрунтовані витрати на сплату комунальних послуг за приміщення, в якому розташовувався Відділ ДАІ обслуговування м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області, у загальній сумі 633939,27грн. в період з 01.10.2011р. по 31.05.2014р. без їх компенсації з боку користувача приміщенням.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" за період з 01.10.2011 року по 31.05.2014 року від 01.09.2014р. №810-16/52 є чинним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2015р. у справі №815/2170/15 за адміністративним позовом Управління Державної автомобільної інспекції Головнго управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області до Державної фінансової інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про скасування п.6 вимоги №810-28/2493 від 97.10.2014р. відмовлено у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з Постанови, за результатами ревізії Одеською обєднаною державною фінансовою інспекцією начальнику Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ надано лист-вимогу від 07.10.2014р. №810-28/2493 „Про усунення порушень встановлених ревізією фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п. 6 вимоги фінансова інспекція вимагає усунути виявлені порушення щодо оплати комунальних витрат, шляхом стягнення з Відділу Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області 633937,27 грн.

В ОСОБА_3 ревізії встановлено, що на підставі розподілу середньо місячного споживання комунальних послуг Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ та Відділу Державної автомобільної інспекції м. Одеси, комунальному підприємству завдано збитків на суму 633939,27 грн.

У постанові Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2015р. по справи №815/2170/15 встановлено, що Вимога 820-28/2493 від 07.10.2014 року, яка є рішенням індивідуальної дії субєкта владних повноважень, стосується лише Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ, тому між УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ДФІ в Одеській області відсутні жодні публічно-правові відносини.

Як зазначає позивач, Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ", виконуючи рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2006р. №122 „Про передачу майна на баланс Комунальному підприємству "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ", прийняв на баланс нежилу будівлю по вул. Розкидайлівська, 67А в місті Одеса, якою володіє, користується і розпоряджається на праві господарського відання, відповідно до п. 5.1. свого Статуту та ст.136 Господарського Кодексу України.

07.10.2014р. (вих. № 810-28/2496) Одеська обєднана Державна фінансова інспекція на адресу позивача - Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" направила Вимогу про усунення порушень, встановлених ревізією фінансово-господарської діяльності позивача.

На підтвердження необґрунтованих витрат Комунальним підприємством "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" було подано розрахунок вартості спожитих Відділом Державної автомобільної інспекції комунальних послуг, який спирається на ОСОБА_3 контрольного обстеження площі приміщення КП СМЕП станом на 15.08.2014р., розподіл середньомісячних спожитих ресурсів за адресою м. Одеса, вул. Розкидайлівська,67а.

Нерухоме майно, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Розкидайлівська,67а, належить на праві власності територіальній громаді м. Одеси відповідно до Свідоцтва про право власності від 01.12.2006р., та знаходиться на балансі Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" згідно Рішення Виконкому ОМР №122 від 22.02.2006р. Про передачу майна на баланс КП СМЕП, що відображено також у технічному паспорті КП ОМБТІ від 22.08.2006р.

Як стверджує Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ, Відділ Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області орендувало у будівлі по вул. Розкидайлівській,67а, приміщення, площею 867,6кв.м., за договором, укладеним із КП СМЕП №48/08/Х/1 від 28.04.2008р., який припинив свою дію 01.05.2009р. в силу п.п.10.1., 10.4. цього Договору, за відсутності інших договорів, укладених між сторонами щодо продовження строку його дії.

В період дії орендних правовідносин між позивачем та Відділом Державної автомобільної інспекції, останнє компенсувало комунальні витрати на підставі укладеного між орендарем та орендодавцем договору №48/08/Х/2 від 28.04.2008р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, строк дії якого сторони у п.5.1. Договору встановили до 01.05.2009р.

На підтвердження власної правової позиції стосовно завдання відповідачами збитків позивачеві, Комунальним підприємством "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ", на вимогу суду, було подано до матеріалів справи розшифровки по тарифам ПАТ ЕК Одесаобленерго, ОСОБА_3 про використану електричну енергію та рахунки на оплату електричної енергії за спірний період, а також акти приймання-надання послуг та рахунки Філії Інфоксводоканал.

Позовні вимоги позивача у справі - Комунального підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, направлено на стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області збитків у сумі 37499,46 грн. за спожиті комунальні послуги у період з 01.10.2011р. по 16.10.2011р. та з 01.04.2014р. по 31.05.2014р., та на стягнення з Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області збитків у сумі 596439,81 грн. за спожиті комунальні послуги за період з 17.10.2011р. по 31.02.2014р.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 2. 6 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

ОСОБА_3 частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ОСОБА_3 ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач - Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" зазначає про припинення з травня 2009р. дії Договору №48/08/Х/2 від 28.04.2008р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, однак, такі висновки позивача не ґрунтуються на положеннях Договору, в якому передбачено наступне.

У п.5.4. Договору №48/08/Х/2 від 28.04.2008р. сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Таким чином, Договір №48/08/Х/2 від 28.04.2008р. є діючим за умови не доведення суду сторонами наявності заяв жодної зі сторін право чину щодо зміни Договору або його припинення.

У доданій до справи копії листа №151/03-П від 18.03.2010р. Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" вказує про направлення УДАІ ГУМВС України рахунків на оплату комунальних послуг у період з травня 2008р. по грудень 2009р., визначаючи як підставу виставлення таких рахунків саме Договір №48/08/Х/2.

Надані позивачем копії листів, адресованих ОМУ УМВС України в Одеській області №01-07/278 від 07.08.2013р., №01-07/293 від 12.08.2013р. щодо укладення договору на відшкодування комунальних послуг, не підтверджені доказами їх дійсного надсилання або вручення адресату, оскільки, копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції КП СМЕП, на думку суду, не є належним доказом надсилання таких листів відповідачам.

Зміст листів позивача №№01-07/318, 01-07/319 від 15.09.2014р., №01-07/320 від 17.09.2014р., №01-07/368 від 24.10.2014р., №01-07/370 від 27.10.2014р., №01-07/388 від 06.11.2014р., №01-05/9 від 09.02.2015р., №01-07/63 від 13.03.2015р. на адресу Державної автомобільної інспекції Одеського міського Управління Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Одеській області, Відділу Державної автомобільної інспекції щодо укладення договорів на відшкодування комунальних витрат, відшкодування вартості фактично понесених витрат, рахунки-фактури та акти звірки, укладення договору оренди, вказує на те, що позивач, вимагаючи укладення нового договору на відшкодування комунальних послуг, заперечував проти продовження дії договору №48/08/Х/2 від 28.04.2008р.

Однак, зважаючи на те, що вказані листи містять відбитки штампів ВДАІ та ОМУ ГУМВСУ в Одеській області, ГУМВС України в Одеській області про їх отримання, а також фіскальні чеки №7767 від 31.10.2014р., №7986 від 07.11.2014р., №7437 від 17.03.2015р., поштові повідомлення відділення звязку від 07.11.2014р., від 10.02.2015р., від 17.03.2015р., тобто, заяви про відмову від продовження дії договору зроблені після періоду користування послугами, що є спірним у даній справі, то суд зазначає, що Договір №48/08/Х/2 від 28.04.2008р. діяв в період з 01.10.2011р. по 31.05.2014р.

Із листа ОМУ ГУМВС України в Одеській області №31/32-251 від 24.12.2014р. вбачається, що останнє не визнавало факт існування між ним та позивачем договірних відносин з приводу відшкодування комунальних витрат, у т.ч. за зазначений спірний період, що не відповідає дійсності, з огляду на встановлення судом вищенаведених обставин.

ОСОБА_3 з умовами п.2.2.3. Договору №48/08/Х/2 від 28.04.2008р., Відділ Державної автомобільної інспекції зобовязався вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, а також за комунальні послуги.

Положення п.2.1.1. Договору № 48/08/Х/2 від 28.04.2008р. передбачали, що розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими субєктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Таким чином, у Відділу Державної автомобільної інспекції в період з 01.10.2011р. по 31.05.2014р. був наявним обовязок відшкодовувати позивачу витрати на комунальні послуги, набуті при використанні будівлі по вул. Розкидайлівській, 67а, встановлений умовами Договору №48/08/Х/2 від 28.04.2008р.

Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" просить суд стягнути з відповідачів грошові кошти в загальній сумі 633939,27грн., визначаючи за природу заявлених до стягнення сум, відшкодування збитків.

За положеннями ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Цивільного кодексу України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України).

Породжуючи настання цивільних прав та обовязків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного звязку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний звязок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) звязку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що обєктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобовязання, причинний звязок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобовязань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Позивач - Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" у позові послався на наявність заподіяння йому відповідачами збитків, при цьому, на думку суду, невиконання ВДАІ певних договірних зобовязань щодо оплати комунальних послуг на користь позивача за Договором №48/08/Х/2 від 28.04.2008р., має іншу правову природу.

Крім того, не доведено Комунальним підприємством "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" та не підтверджено суду, які втрати поніс позивач, або має понести задля відновлення свого порушеного права, з огляду на те, що надання послуг було обумовлене Договором №48/08/Х/2 від 28.04.2008р.

Крім того, з врахуванням того, що Договір №48/08/Х/2 від 28.04.2008р. укладався саме Відділом Державної автомобільної інспекції, позивач не довів суду підстав звернення із даним позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ОМУ ГУМВС України в Одеській області, оскільки, матеріали справи не містять доказів співвіднесення Відділу Державної автомобільної інспекції, як структурного підрозділу відповідачів у зазначених в позовних вимогах періодах та відносинах, встановлених судом, отже, недоведеним є наявність порушення останніми прав та охоронюваних законом інтересів Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ".

Задля застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Слід зазначати, що за правовою природою заявлені до стягнення позивачем грошові кошти у розмірі 633939,27грн. не є збитками, отже, до даних правовідносин не застосовується можлива відповідальність у вигляду обовязку відшкодування таких збитків.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

ОСОБА_3 від 01.09.2014р. №810-16/52 ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" за період з 01.10.2011 року по 31.05.2014 року, зазначено, що підприємство понесло необґрунтовані витрати на сплату комунальних послуг за приміщення, в якому розташовувався Відділ ДАІ обслуговування м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області, у загальній сумі 633939,27грн. в період з 01.10.2011р. по 31.05.2014р. без їх компенсації з боку користувача приміщенням.

На виконання вказівок, що викладені у Постанові Вищого господарського суду України від 20.04.2017р. господарським судом Одеської області витребувались у позивача наступні документи: уся первісна документація, яка наявна у позивача, яка б підтверджувала понесення ним відповідних витрат, відшкодування яких заявлено до стягнення, з наданням суду письмового обгрунтованого розрахунку стягуваних сум. Позивача було зобовязано судом надати письмові пояснення, з урахуванням наявної первісної документації, яка витребувана судом, в яких чітко визначити розмір заявлених позовних вимог до кожного з відповідачів, з посиланням на відповідні письмові докази, які б підтверджували наявність договірних відносин між позивачем та відповідачами, а також з посиланням на норми діючого законодавства, які регулюють таки спірні відносини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 „Про судове рішення від 23.03.2012 року, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК України, господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов'язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача. Якщо позивачем не виконано відповідних вимог суду у встановлений останнім строк, суд може вжити щодо позивача заходів, передбачених п. 5 ст.83 ГПК України, та/або залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. (п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 „Про судове рішення від 23.03.2012 року).

Приймаючи до уваги відсутність між позивачем у справі та Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Одеським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області договірних відносин, відсутність первинної документації, що б підтверджувала факт наявності у відповідачів боргу по сплаті комунальних послуг, що призвело до понесення позивачем необґрунтованих витрат, як то встановлено в ОСОБА_3 від 01.09.2014р. №810-16/52 ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" за період з 01.10.2011 року по 31.05.2014 року, а також не доведеність заподіяння позивачу з боку визначених ним осіб в якості відповідачів шкоди, відшкодування якої заявлено позивачем в якості його позовних вимог, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" у даній справі.

Судові витрати по сплаті судового збору згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, сплачені позивачем, у звязку з відмовою в задоволенні позовних вимог, на відповідачів не покладаються.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області відмовити.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2017 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

У звязку з знеструмленням електромережі адміністративної будівлі господарського суду Одеської область з 09 год. 00 хв. 07.08.2017р. по 15 год. 00 хв. 09.08.2017р., що призвело до відключення серверів суду та унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду КП „Діловодство спеціалізованого суду, яка забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді відповідно до Розділу ІІ Положення Про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого ОСОБА_2 суддів України від 26.11.2010р. №30 (із змінами та доповненнями), повний текст рішення суду від 31.07.2017р. у справі №916/983/15-г складено та підписано судом 10.08.2017р.

Суддя Т.Г. Д'яченко