Рішення № 68211084, 08.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.2017Справа №910/9900/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/9900/17

за позовом приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп», с. Жавинка Чернігівського району Чернігівської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м. Київ,

про стягнення 20 492,97 грн.,

за участю представників:

позивача - Пільганчука В.В. (довіреність від 18.11.2016 № 251);

відповідача - Перетятька В.Є. (довіреність від 20.01.2017 № б/н).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Чернігіврибгосп» (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» (далі - Товариство) про стягнення з Товариства: 15 075 грн. основного боргу, що утворився в зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки від 27.12.2011 № 4600034301 (далі - Договір); 537,36 грн. 3% річних та 4 880,61 грн. втрат від інфляції, а всього 20 492,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 04.07.2017.

04.07.2017 відповідач подав суду заперечення на позовну заяву, в яких заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2017 просив суд відкласти розгляд справи для надання часу подати суду оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 розгляд справи відкладено на 25.07.2017.

24.07.2017 позивач подав суду пояснення та додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач 24.07.2017 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.07.2017 представник позивача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із намаганням сторін врегулювати спір мирним шляхом.

Суд визнав клопотання обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 розгляд справи було відкладено на 08.08.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.12.2011 Компанією (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язався поставляти товари по цінах і в асортименті, вказаних в специфікації (додаток № 1), разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язався приймати такі товари і оплачувати (пункт 1.1 Договору);

- ціни на товари, що поставляються, вказуються в специфікації і товарних накладних, які з моменту їх підписання, є невід'ємною частиною Договору. Ціни вказуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і доставки товарів постачальником у вказане в замовленні місце поставки (пункт 2.1 Договору);

- постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP - до місця призначення, вказаного в замовленні (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року), тобто постачальник зобов'язується прийняти від покупця замовлення на поставку товару, і здійснити її своїми засобами і за свій рахунок на адресу і в строк, вказані в такому замовленні (пункт 4.1 Договору);

- постачальник зобов'язаний здійснювати поставку товару з наступною періодичністю: два рази протягом одного тижня (пункт 4.8 Договору);

- підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «товар отриманий», покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в терміни, узгоджені сторонами в додатку № 2, і в розмірі, який розраховується за формулою: ? = Рпз - Рпдз, де

? - розмір поточної оплати постачальнику за поставлений товар,

Рпз - розмір поточної заборгованості за поставлений товар, строк оплати по якому настав,

Рпдз - розмір постійно діючої заборгованості покупця, що погоджена сторонами в додатку № 2 до Договору (пункт 6.1 Договору);

- при наданні постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних в строк більш, ніж 5 календарних днів, з дати поставки товару, покупець оплачує поставлений товар в терміни, узгоджені сторонами в додатку № 2, з дати отримання товарних і податкових накладних, вказаної на штампі «накладні отримані» (пункт 6.2 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013. Договір вважається пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не попередила іншу сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення зазначеного терміну (пункт 9.1 Договору);

- строк оплати товару складає 14 календарних днів (пункт 1 додатку № 2 до Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - головою правління Бобенком В.І., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - представником Каширіним Д.В., який діяв на підставі довіреності від 02.08.2010 № 02/08/10, та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 15 075 грн., що підтверджується відповідними транспортними накладними та такими видатковими накладними:

- від 10.02.2015 № 446 на суму 6 480 грн.;

- від 10.02.2015 № 467 на суму 324 грн.;

- від 29.01.2016 № 277 на суму 1 243,80 грн.;

- від 12.02.2016 № 472 на суму 439,20 грн.;

- від 27.04.2016 № 1462 на суму 6 588 грн.

Вказані накладні підписані повноважними представниками, скріплені печатками сторін, приймаються судом як належні докази виконання Компанією договірних зобов'язань.

У свою чергу, відповідач умови Договору не виконав та за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого виник борг у сумі 15 075 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення вимог позивача, мотивуючи це тим, що Товариство не замовляло поставки вказаного товару, не отримував його і позовні вимоги позивача не підтверджені жодним первинним документом.

Слід зазначити, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, що підтверджують факт отримання Товариством товару на суму 15 075 грн.

Крім того, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив, що 01.02.2016 сторонами також був підписаний договір поставки № 4600040308, а видаткові накладні №№ 472 та 1462 датовані в період дії двох договорів поставки, а тому твердження позивача, що дані поставки здійснювались в рамках саме Договору, не підтверджуються жодним документом.

Проте судом встановлено, що вказані видаткові накладні № 472 та № 1462 містять чітке посилання саме на Договір (зокрема № 4600034301), а тому накладні приймаються судом як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань саме за Договором.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Договору (пункт 1 додатку № 2 до Договору) відповідач мав у встановлений строк (14 календарних днів) розрахуватися за отриманий товар; Товариство у вказаний термін грошові кошти за отриманий товар не сплатив; доказів протилежного суду не подано.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 15 075 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 4 880,61 грн. втрат від інфляції та 537,36 грн. 3% річних.

Позивач визначає періоди прострочення для розрахунку втрат від інфляції:

- за видатковими накладними №№ 446, 467 з 01.03.2015 по 30.04.2017;

- за видатковою накладною № 277 з 01.02.2016 по 30.04.2017;

- за видатковою накладною № 472 з 01.03.2016 по 30.04.2017;

- за видатковою накладною № 1462 з 01.05.2016 по 30.04.2017.

Позивач визначає періоди прострочення для розрахунку 3 % річних:

- за видатковими накладними №№ 446, 467 з 16.02.2015 по 31.05.2017;

- за видатковою накладною № 277 з 04.02.2016 по 31.05.2017;

- за видатковою накладною № 472 з 18.02.2016 по 31.05.2017;

- за видатковою накладною № 1462 з 03.05.2016 по 31.05.2017.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині визначення періодів прострочення, розміру втрат від інфляції та 3% річних.

За розрахунком суду стягненню підлягає 4 868,24 грн. втрат від інфляції та 736,02 грн. 3% річних.

Проте здійснення перерахунку судом 3 % річних фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду вказана сума становить 736,02 грн.).

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3 % річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 537,36 грн. 3 % річних.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення 15 05 грн. боргу, 4 868,24 грн. пені та 537,36 грн. 3 % річних.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57; ідентифікаційний код 36387249) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп» (14014, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Жавинка, вул. Дачна, буд. 7; ідентифікаційний код 00476820): 15 075 (п'ятнадцять тисяч сімдесят п'ять) грн. заборгованості; 4 868 (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 24 коп. втрат від інфляції; 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 36 коп. 3 % річних і 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Згідно із статтею 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 10.08.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук