Постанова № 68210627, 08.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року Справа № 910/6983/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача (прокурора) Гудименко Ю.В. - прокурор відділу ГПУ відповідачів Косіков С.В. - керівник, Ковальчук І.В. - довір. від 04.01.17 третіх осіб не з'явились (про час і місце судового розгляду повідомлені належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва на постановувід 29.05.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/6983/15-г господарського суду міста Києва за позовомПрокурора Кременчуцького району Полтавської області

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-Полтавської обласної державної адміністрації -Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області - Приватного підприємства "НВТО Кременчук - Пласт" Державна інспекція сільського господарства у Полтавській області Рокитненська сільська радапроскасування розпоряджень, визнання недійсними договорів, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Прокурор Кременчуцького району Полтавської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Полтавської обласної державної адміністрації, Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, Приватного підприємства "НВТО Кременчук - Пласт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державна інспекція сільського господарства у Полтавській області, Рокитненська сільська рада про:

- визнання недійсним та скасування розпорядження Кременчуцької районної державної адміністрації від 25.07.2012 р. №493 "Про погодження надання в оренду водних об'єктів ПП "НВТО Кременчук-Пласт на території Рокитненської сільської ради";

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 25.09.2013 р. №415 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки";

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації від 30.10.2012 р. №722 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою", розпорядження голови Кременчуцької РДА від 29.12.2012 р. №1049 "Про внесення змін до розпорядження голови Кременчуцької РДА від 30.10.2012 р. №722", розпорядження голови Кременчуцької РДА від 26.06.2013 р. №190 "Про внесення змін до розпоряджень голови Кременчуцької РДА від 30.10.2012 р. №722 та від 29.12.2012 р. №1049";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 30.10.2013 р., укладеного між Полтавською ОДА та ПП "НВТО Кременчук-Пласт" (зареєстрований у реєстраційній службі Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області від 29.11.2013 р. - номер запису про інше речове право 3749036);

- визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 03.08.2012 р., укладеного між Кременчуцькою РДА та ПП "НВТО Кременчук-Пласт" (зареєстрований 17.10.2012 р. за №5 у книзі записів реєстрації договорів оренди);

- зобов'язання ПП "НВТО Кременчук-Пласт" повернути земельну ділянку водного фонду площею 29,9 га (кадастровий номер 5322485100:08:000:1598) Полтавській обласній державній адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Кременчуцька РДА не мала повноважень надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою на відведення спірної земельної ділянки в оренду саме для ведення рибного господарства, оскільки такими повноваженнями згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України наділена Полтавська обласна державна адміністрація. Спірним розпорядженням Полтавської ОДА №415 від 25.09.2013 р. затверджено проект землеустрою (який, між іншим, на думку прокурора, не відповідає вимогам законодавства) в порушення статті 86 Водного кодексу України, пункту "г" статті 61 Земельного кодексу України. При цьому прокурор посилався на те, що у відповідності до схеми планування території Кременчуцького району земельна ділянка на території Рокитненської сільської ради, площею 29,9 га, підпадає під містобудівні потреби перспективного розвитку м. Кременчука та частково під розширення автомобільної дороги державного значення "Полтава-Олександрія"М-22. Також прокурор зазначав, що передача ПП "НВТО Кременчук - Пласт" у користування земельної ділянки водного фонду площею 29,9 га без проведення аукціону, здійснена з порушенням статей 61, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України. Крім того, три водні об'єкти передані в оренду ПП "НВТО Кременчук - Пласт" за спірним договором оренди водного об'єкту від 03.08.2012 р. перебувають у користуванні останнього за відсутності укладених договорів оренди земельних ділянок.

Державна інспекція сільського господарства у Полтавській області в письмових поясненнях погодилась з твердженнями прокурора, викладеними у позовній заяві.

Полтавська обласна державна адміністрація у відзиві на позовну заяву просила відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог прокурора.

У відзиві на позовну заяву Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області просила відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що на час звернення до облдержадміністрації стосовно передачі у користування земельної ділянки водного фонду ПП "НВТО Кременчук - Пласт" вже мало договірні відносини стосовно водного об'єкта.

Крім того, відповідач зазначав, що з наявних матеріалів позовної заяви вбачається, що прокурором не надано належного обґрунтування порушення інтересів держави.

Рокитненська сільська рада в письмових поясненнях зазначала, що остання не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог. Сільська рада вказувала, що спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, не є інвестиційно привабливою і жодних пропозицій щодо її передачі в користування від інших юридичних чи фізичних осіб до сільської ради не надходило.

Крім того, сільська рада звертала увагу, що земельна ділянка з державної власності не вибувала, а лише перебуває у строковому платному користування ПП "НВТО Кременчук - Пласт".

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2015 р. (суддя Бондарчук В.В.) у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю.

За апеляційною скаргою Заступника прокурора Полтавської області Київський апеляційний господарський суд (судді: Яковлєв М.Л., Ільєнок Т.В., Рудченко С.Г.), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.12.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 р. були скасовані постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 р., а справа направлена на новий розгляд до місцевого господарського суду першої інстанції з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, недослідження усіх обставин справи, доказів, та доводів сторін, в тому числі, і щодо укладання спірного договору оренди землі без проведення нормативної грошової оцінки землі, яка є обов'язковою в силу земельного законодавства.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2016 р. (суддя Головіна К. І.) у позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність надання відповідачу в оренду райдержадміністрацією земельної ділянки за межами населених пунктів для рибного господарства.

Водночас суд вказав про те, що на час укладення спірного договору оренди землі законодавством було передбачено проведення нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати. Проте, поряд з цим Податковим кодексом України був передбачений альтернативний механізм визначення такої орендної плати у разі непроведення відповідної нормативної грошової оцінки.

Місцевий господарський суд також зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель водного фонду в користування для рибогосподарських потреб отримав позитивний висновок органу водного господарства Полтавського обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України та державної землевпорядної експертизи №776 від 26.07.2013 р.

Відтак, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги необґрунтованими.

За апеляційною скаргою Заступника прокурора Полтавської області Київський апеляційний господарський суд постановою від 26.10.2016 р. (судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г., Гаврилюк О.М.) переглянув рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2016 р. та залишив його без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 р. були скасовані постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2016 р., а справа направлена на новий розгляд до місцевого господарського суду першої інстанції з підстав з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, недослідження усіх обставин справи, доказів та доводів сторін, невиконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2016 р., які за приписами статті 11112 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2017 р. (суддя Гумега О.В.) на підставі статей 33, 34, 41, 79, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України було призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту - Коваленко Людмилі Анатоліївні (АДРЕСА_1). На вирішення судового експерта поставити наступні питання:

- Чи підпадала у відповідності до схеми планування території Кременчуцького району земельна ділянка кадастровий номер 5322485100:08:000:1598 станом на дату її відведення під містобудівні потреби перспективного розвитку м. Кременчука та частково під розширення автомобільної дороги державного значення "Полтава-Олександрія" М-22?

- Чи відповідає проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель водного фонду в користування ПП "НВТО Кременчук-Пласт" для рибогосподарських потреб (КВЦПЗ - 10.07 для рибогосподарських потреб), за рахунок земель запасу за межами населених пунктів на території Рокитнянської с/р Кременчуцького району Полтавської області вимогам чинного законодавства?

У зв'язку з призначенням судової експертизи провадження у справі було зупинено судом до закінчення проведення судової експертизи.

Місцевий господарський суд виходив з необхідності роз'яснення експертом питань, що виникли під час вирішення спору та потребують спеціальних знань.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. (судді: Хрипун О.О., Сулім В.В., Чорна Л.В.) перевірена ухвала господарського суду міста Києва від 22.03.2017р. була залишена без змін.

Заступник прокурора міста Києва подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду міста Києва, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм процесуального права, зокрема, статей 34, 41, 43, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор вважає недоцільним і немотивованим зупинення провадження у справ у зв'язку з призначенням експертизи.

Від ПП "НВТО Кременчук-Пласт" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Від Кременчуцької районної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових актів у справі - без змін.

Водночас від Кременчуцької районної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника райдержадміністрації.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язкове, передбачене в процесуальному законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України); і факультативне, необов'язкове для господарського суду, яке застосовується на його розсуд, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Згідно з частиною першою та другою статті 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскарженні в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу; касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до визначеного статтею 106 Господарського процесуального кодексу України переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені окремо від рішення місцевого господарського суду, ухвала про призначення експертизи не може бути оскаржена в порядку, визначеному відповідно до вказаного Кодексу.

Відтак, перегляду правомірності висновків судів попередніх інстанцій підлягає ухвала господарського суду лише в частині зупинення провадження у справі, при цьому слід відзначити, що за загальними вимогами, встановленими статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду повинна містити, зокрема, стислий виклад суті питання, з якого виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання, вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони.

Яв вже зазначалося, за змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

Зі змісту наведених вище норм процесуального права вбачається, що ухвала господарського суду міста Києва від 22.03.2017 р., яка є єдиним процесуальним документом, може перевірятися в межах касаційного провадження лише в частині додержання приписів статей 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України щодо правомірності та обґрунтованості зупинення провадження у справі.

Як вже зазначалося та вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд ухвалою від 22.03.2017 р. зупинив провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи. Зупинення провадження у справі у даному випадку було зумовлене необхідністю перевірки із застосуванням спеціальних знань, зокрема, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель водного фонду в користування для рибогосподарських потреб, на відповідність вимогам законодавства, незважаючи на позитивний висновок органу водного господарства Полтавського обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України та державної землевпорядної експертизи №776 від 26.07.2013 р., що оспорюється прокурором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. N 1950/5), основними завданнями експертизи з питань землеустрою, є, зокрема, визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. При цьому, орієнтовний перелік вирішуваних питань включає, серед інших, питання: "Чи відповідають розроблена документація із землеустрою на земельну ділянку та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?"

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду від 22.03.2017 р., суд апеляційної інстанції, врахувавши наведені приписи законодавства, встановив, що вказана ухвала відповідає вимогам статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо правомірності і обґрунтованості зупинення провадження у справі.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що вирішення поставлених в ухвалі від 22.03.2017 р. питань впливає на вирішення даного спору по суті та потребує спеціальних знань, і призначена у справі експертиза спрямована на встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення та котрі у даному випадку ставляться під сумнів прокурором. При цьому, значення поставлених на вирішення експертизи обставин, як необхідних для вирішення цього спору, прокурором не спростовано.

За таких обставин, доводи, викладені в касаційній скарзі про порушення господарськими судами приписів процесуального законодавства визнаються неспроможними та спростовуються викладеним.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на те, що порушень чи неправильного застосування господарськими судами процесуальних норм не виявлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. у справі №910/6983/15-г та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2017 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач