Ухвала суду № 68205333, 03.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

03 серпня 2017 року м. Київ справа № П/800/313/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним рішення, зобов'язання прийняти рішення та вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просить: визнати протиправними дії Заступника Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2, пов'язані з відмовою у прийнятті до розгляду дисциплінарних скарг, які направлені на адресу відповідача ОСОБА_1 01 червня 2017 року та 02 червня 2017 року; зобов'язати Вищу раду правосуддя прийняти рішення та вчинити дії, пов'язані з належною реєстрацією та розглядом дисциплінарних скарг, які направлені на її адресу позивачем 01 червня 2017 року та 02 червня 2017 року; зобов'язати керівника Вищої ради правосуддя у встановлений законом термін з дня набрання постановою суду законної сили подати Вищому адміністративному суду України звіт про виконання рішення суду.

Статтями 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст адміністративного позову та вимоги до позовної заяви.

Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Так, у своїй заяві позивач посилається на те, що він 01 червня 2017 року та 02 червня 2017 року за формою, затвердженою рішенням Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2017 року №269/0/15-17, направив скарги щодо дисциплінарних проступків суддів у справах №823/305/16 та №823/429/17 відповідно. Однак, 09 липня 2017 року відповідач, на думку позивача, безпідставно відмовив у розгляді цих дисциплінарних скарг. В той же час, у прохальній частині заявленого позову ОСОБА_1 ставить питання саме про визнання протиправними дій Заступника Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2, пов'язаних з відмовою у прийнятті до розгляду наведених вище дисциплінарних скарг.

Слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

При цьому главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження в адміністративних справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у тому числі предмет оскарження, суб'єктів оскарження, строки розгляду цих справ, а також рішення, яке може приймати Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду цих справ.

Так, згідно з частиною першою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) актів Вищої ради правосуддя; 3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя; 4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Частиною п'ятою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів незаконним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.

Передбачений статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України перелік осіб, які можуть бути відповідачами при розгляді Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції справи, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, вимога щодо оскарження дій Заступника Голови Вищої ради правосуддя не підсудна Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції.

Крім того, за правилами частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В недотримання вказаної процесуальної норми ОСОБА_1 не долучено до матеріалів позовної заяви направлені ним 01 червня 2017 року та 02 червня 2017 року на адресу Вищої ради правосуддя дисциплінарні скарги, не зазначено причин неможливості подання цих документів.

Враховуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням строку, достатнього для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог до Вищої ради правосуддя як колегіального органу з урахуванням викладеного вище та, у зв'язку з цим, подати нову редакцію позовної заяви та її копію для відповідача, а також надати направлені ним 01 червня 2017 року та 02 червня 2017 року на адресу Вищої ради правосуддя дисциплінарні скарги.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 105, 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним рішення, зобов'язання прийняти рішення та вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк до 29 вересня 2017 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Попередити ОСОБА_1, що в разі неусунення недоліків позовна заява буде повернута.

Суддя Н.Є. Маринчак