Ухвала суду № 68205313, 04.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 серпня 2017 року м. Київ К/800/23785/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 року

у справі № 804/4056/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтек Сервіс»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 року у справі № 804/4056/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.

Скаржник, на виконання вимог ухвали, усунув вказані недоліки касаційної скарги.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.06.2016 року № 0002901407.

Приймаючи рішення на користь позивача, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що в рамках проведення у період з 16.05.2016 року по 03.06.2016 року документальної планової виїзної перевірки Криворізька північна ОДПІ, у якій позивач перебував на обліку, зверталась до нього із запитами від 31.05.2016 року вих. № 10276/10/04-83-14 та від 02.06.2016 року вих. № 10523/10/04-83-14 про надання пояснень та їх документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з рядом контрагентів.

03.06.2016 року головним державним ревізором-інспектором Криворізької північної складено акт «Про ненадання до перевірки копій документів» за № 67/04-83-14/37065063, яким зафіксовано порушення платником вимог п. 85.2, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України у вигляді ненадання завірених копій товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, довіреностей, сертифікатів якості по товарно-матеріальним цінностям, отриманих від контрагентів-постачальників, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 року № 0002901407, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 510, 00 грн.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Встановлено, що позивачем було надано письмові пояснення від 03.06.2016 року № 04-068, № 04-070 разом із первинною документацією в т.ч. сертифікатами якості та довіреностями, у яких повідомлено про неможливість надання товарно-транспортних накладних та актів прийому-передачі товарів з огляду на те, що транспортування товару здійснювалось не за рахунок позивача, а приймання-передача придбаного товару здійснювалось працівниками підприємства на підставі оформлених довіреностей згідно з видатковими накладними та з отриманням сертифікатів якості.

Отже, враховуючи зміст даної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 року у справі № 804/4056/16 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун