Ухвала суду № 68204887, 09.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії УМВС в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

16.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням доповнень просить:

1. визнати протиправною бездіяльність МВС України та ліквідаційної комісії УМВС України м Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_2 період навчання у Миколаївському суднобудівному технікуму з 1985 по 1988 роки до вислуги років для призначення пенсії із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби,

2. зобов'язати МВС України та ліквідаційну комісію УМВС України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_2 період навчання у Миколаївському суднобудівному технікуму з 1985 по 1988 роки до вислуги років для призначення пенсії із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби,

3. зобов'язати МВС України та ліквідаційну комісію УМВС України в Миколаївській області здійснити перерахунок вислуги років та скласти новий грошовий атестат, надавши його до ГУ ПФУ у Миколаївській області для проведення перерахунку пенсії,

4. зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з дати призначення - 21.12.2007 року,

5. стягнути з МВС України на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 50 000 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Позов обґрунтований тим, що лише з відповіді Міносвіти України 31.08.2016 року йому стало відомо про неправомірне неврахування у вислугу років при призначенні пенсії строку навчання у Миколаївському суднобудівному технікумі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишений без розгляду, як такий, що поданий з пропуском строку звернення.

Позивач, не погодившись із прийнятою ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про слухання справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

ОСОБА_2 проходив службу в УМВС України в Миколаївській області, перебував на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах.

Наказом УМВС України в Миколаївській області від 17.12.2007 № 150 ОСОБА_2 звільнено в запас Збройних Сил України за п. "а", ст.65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

30.01.08 ОСОБА_2 виданий грошовий атестат з розрахунком вислуги років та видів грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія.

З січня 2008 року ОСОБА_2 було призначено пенсію.

При обрахунку вислуги років позивачу не було зараховано період навчання у Миколаївському суднобудівному технікумі з 1985 р. по 1988 р. із розрахунку один день навчання за шість місяців служби. Про відсутність підстав для врахування часу навчання у Миколаївському суднобудівному технікумі у вислугу років, ОСОБА_2 було повідомлено ще 10.10.07 листом УМВС України в Миколаївській області № 14/1-М-21(а.с.66), що не заперечується позивачем.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов поданий з порушенням строків, визначених ч.2 ст.99 КАС України.

Судова колегія частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як вбачається з листа УМВС України в Миколаївській області № 14/1-М-21 від 10.10.2007 року, ОСОБА_2 відмовили у зарахуванні навчання у Миколаївському суднобудівному технікумі з 1985 по 1988 роки у відповідності до п.2 постанови Кабміну України "Про порядок обчислення вислуги років призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393, оскільки по закінченню такого закладу йому не присвоєно офіцерського звання та не здійснено безпосереднє направлення на службу в органах внутрішніх справ.

30.06.2016р. позивач на своє звернення до МВС отримав від ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області листа за № М-58/05/14-2016, в якому як підстава для неврахування навчання у Миколаївському суднобудівному технікумі з 1985 по 1988 роки зазначено, що вказаний заклад отримав статус вищого навчального закладу відповідно до ст.1 Закону України "Про вищу освіту" лише після 26.06.1991 року - набрання чинності Законом, тобто значно пізніше, ніж позивач закінчив навчання у технікумі (а.с.17).

Позивач вважає, що надання відповіді іншої за змістом, ніж у 2007 році, свідчить про скасування підстав, за яких йому в 2007 році було відмовлено у врахуванні до вислуги років навчання у технікумі. На підтвердження порушення свого права з інших підстав позивач вказує на відповідь Міносвіти України від 31.08.2016 № Р4/5-21-1407-16, в якій зазначається, що Миколаївський суднобудівний технікум відповідно до Закону України "Про вищу освіту" віднесений до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, а його закінчення позивачем у 1988 році можна прирівняти до освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (а.с.22).

Оскільки про порушення його прав з інших підстав він дізнався з відповіді УМВС України в Миколаївській області від 30.06.2016 та відповіді Міносвіти від 31.08.2016, він вважає, що звернення його до суду з даними позовом у вересні 2016 року відповідає вимогам закону.

Частково погоджуючись з доводами апелянта, судова колегія виходить з того, що предметом спору є невірне визначення вислуги років позивача внаслідок неврахування навчання ОСОБА_2 у Миколаївському суднобудівному технікумі з 1985 по 1988 роки.

Зазначене порушення, на думку судової колегії, є триваючим та діє з часу складання УМВС України в Миколаївській області грошового атестату позивача.

За загальним правилом, триваючим визнається однократне порушення, що характеризується безперервністю його учинення протягом певного часу. Таке порушення безперервно зберігається невизначено тривалий час з початку його вчинення.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що позивач в будь-який час з дня звільнення та призначення пенсії вправі звернутися з позовом щодо оскарження дій по невключенню до вислуги років період навчання у технікумі, вважаючи їх протиправними.

Разом з тим, час звернення до суду з позовом впливає на період, за який повен бути здійснений перерахунок пенсії. Доводи апелянта про те, що строки перерахунку пенсії у даному випадку не обмежуються відповідно до ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ, судова колегія вважає помилковими, оскільки не відбулось ані змін розміру грошового забезпечення, ані введення нових видів додаткового грошового забезпечення.

Враховуючи, що про порушення своїх прав позивач дізнався ще у 2007 році при отриманні грошового атестату та відповіді УМВС у Миколаївській області, відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії саме з дати її призначення. Оскільки позивач не навів поважних причин, з яких він раніше не міг звернутися до МВС та Міносвіти, та як наслідок подати даний позов, вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївські області здійснити перерахунок пенсії з 21.12.2007 року по 15 вересня 2016 року (часу подачі даного позову) підлягають залишенню без розгляду.

Судова колегія також вважає, що залишенню без розгляду підлягають і вимоги щодо проведення перерахунку вислуги років з 2004 року та перерахунку 50% доплати від суми пенсії з липня 2006 року, враховуючи що позивачем не наведені доводи поважності причин пропуску строку звернення з даними вимогами та неможливістю реалізувати право на оскарженні дій УМВС у Миколаївській області щодо правильного визначення вислуги років під час служби в органах внутрішніх справ, тобто до 2007 року.

В іншій частині позов ОСОБА_2 щодо визнання бездіяльності відповідачів по неврахуванню у вислугу років навчання у технікумі, зобов'язання зарахувати йому до вислуги років період навчання у технікумі із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, зобов'язання складання нового грошового атестату для подальшого здійснення перерахунку пенсії, зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії з 16.09.2016 та стягнення матеріальної та моральної шкоди - підлягає розгляду.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку правовідносинам сторін, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про залишення без розгляду позову в цілому.

Відповідно до ст.203 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 195,197,199, 203,206,254,211 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - скасувати.

Прийняти по справі нову ухвалу про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії УМВС в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди в частині:

- зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії УМВС в Миколаївській області провести перерахунок вислуги років ОСОБА_2 з 2004 року та перерахунок 50% доплати від суми пенсії з липня 2006 року із стягненням сум заборгованості,

зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївські області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 21.12.2007 року по 15 вересня 2016 року.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження щодо решти позовних вимог.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, в частині залишення без розгляду позовних вимог може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції, в частині повернення справи до суду першої інстанції - ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян