Ухвала суду № 68204338, 09.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року справа №805/4286/16-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

при секретарі Челаховій О.О.

за участю: представника позивача - Хомяк Е.А., довіреність Юр-3/17 від 14.12.2016 року,

представника відповідача - Сенникова А.А., довіреність № 7 від 15.06.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 805/4286/16-а (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області в якому просило скасувати прийняті відповідачем рішення № 0003591701 від 20.09.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, та рішення № 003581701 від 20.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги.

Скасував рішення Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 вересня 2016 року № 0003591701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на суму 3 482 989 (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок.

Скасував рішення Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 вересня 2016 року № 0003581701 про застосування штрафних санкцій частково на суму 64 356 (шістдесят чотири тисячі триста п'ятдесят шість) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не вірно засносовані норми матеріального права які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення оскаржуваного рішення. Зазначив, що на час не своєчасної сплати єдиного внеску позивачем, дію розпорядження яким був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, було зупинено, а відтак, передбачені законом умови для застосування до позивача пільг по сплаті єдиного внеску були відсутні. Просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову повністю, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ПуАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 00191721, місцезнаходження: 85721, Донецька область, Волноваський район, селище міського типу Володимирівка, вул. Заводська, будинок 1, знаходиться на обліку у відповідача, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.09.2016 року.

03 листопада 2014 року позивач звернувся до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з заявою вих. №146-ахо від 03.11.2014 року, в якій повідомив, що з 14.04.2014 року він звільняється від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

03 серпня 2015 року позивач звернувся до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з заявою вих. №754 від 31.07.2015р., якою просив звільнити підприємство від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

До вказаної заяви позивач додав копію сертифікату Торгово-промислової палати України № 2887/05-4 від 04.09.2014 року та копію висновку Донецької торгово-промислової палати від 20.08.2014 року № 2255/12.12-03.

18 грудня 2015 року позивач звернувся до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою № 1530 від 18.12.2015 року, якою повторно просив звільнити товариство від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підприємством надано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України №2887/05-4 від 04.09.2014 року про настання обставин непереборної сили, за яким відповідно до п.100.4 та п.100.5 ст.100 Податкового кодексу України Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.07.2014 року ПуАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. Також зазначено, що на момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Також, товариством надано висновок Донецької торгово-промислової палати від 20.08.2014 року № 2255/12.12-03 щодо підтвердження форс-мажорних обставин з питання неможливості виконання ПуАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» з 01.06.2014 року своїх обов'язків перед Публічним акціонерним товариством «НАК Нафтогаз України» за договором № 178/14-ПР/ЮР39/14 від 27.12.2013 року.

02 червня 2016 року відповідачем складено акт № 593/05-33-13-02/00191721 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПуАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» з питання повноти нарахування та своєчасності сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 року по 29.02.2016 року.

20 вересня 2016 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 003591701, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 2076403,28 грн. (1 559 566,37 грн. (20%) та 516 836,91 грн. (10%)) та нарахована пеня у розмірі 1406586,31 грн.

З розрахунку штрафної санкції до вказаного спірного рішення, витягу з Картки особового рахунку з єдиного внеску платника позивача та акта перевірки №593/05-33-13-02/00191721 від 02.06.2016 року випливає, що фінансові санкції застосовані у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску починаючи з звітного періоду травень 2014 року по звітний період липень 2015 року (період несвоєчасної сплати сум єдиного внеску з 21.06.2014 року по 26.02.2016 року).

Також 20 вересня 2016 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 003581701, яким, на підставі п.6 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до позивача застосовано штраф у розмірі 64 557,20 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок.

З розрахунку штрафної санкції до вказаного спірного рішення, витягу з Картки особового рахунку з єдиного внеску платника позивача та акта перевірки №593/05-33-13-02/00191721 від 02.06.2016 року випливає, що штраф застосовано у зв'язку з несплатою, неповною або несвоєчасною сплатою суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок, із датами виплати, які припадають на 01.04.2014 року та дати у періоді з 27.06.2014 року по 05.01.2016 року. При цьому, 01.04.2014 року була виплачена заробітна плата у розмірі 11 716,23 грн., єдиний внесок до сплати складає 3889,79 грн., фактично сплачено 1884,50 грн., сума боргу 2005,29 грн., сума фінансової санкції 200,53 грн.

Спірні рішення були отримані позивачем 20.10.2016 року.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування податковим органом до платника податків штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що регулюється нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ), Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 9 вересня 2013 року № 455 (далі - Інструкція № 455) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Законом № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

За приписами абзацу першого пункту першого частини першої статті 4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, платник податків в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що позивачем - платником єдиного внеску, своєчасно не сплачені суми страхових внесків за період січня 2014 року - лютий 2016 року.

Статтею 9 Закону № 2464-VІ визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 11 вказаної статті визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 25 цього Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобов'язань щодо нарахування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції позивач, який зареєстрований в зоні проведення антитерористичної, звільнений від сплати поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VІІ).

Законом № 1669-VІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) внесені зміни до Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-4 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану».

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. На момент вирішення справи по суті судом, антитерористична операція не закінчилась.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Отже, пункт 9-4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, крім іншого, за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Стосовно доводів апелянта про зупинення дії розпорядження яким визначався перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, колегія суддів зазначає наступне.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінет Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 року.

Разом з тим, 02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал», та на час розгляду даної справи є чинним.

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

З матеріалів справи вбачається, що постійним місцезнаходженням ПуАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» з моменту державної реєстрації та на початок проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, було місто смт. Володимирівка, Волноваського району Донецької області де позивач перебував на обліку у Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Згідно з додатками до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р, смт. Володимирівка Волноваського району відноситься до населених пунктів де здійснюється антитерористична операція.

Отже з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО).

Відтак, у апелянта не виникло правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень і застосування штрафних санкцій починаючи з 14 квітня 2014 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі №805/4286/16-а - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 серпня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 09 серпня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова