Ухвала суду № 68204279, 09.08.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 серпня 2017 рокусправа № 804/4878/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання:Лащенко Р.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 р. в справі № 804/4878/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український завод понадвеликогабаритних шин» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український завод понадвеликогабаритних шин» (далі ТОВ «Український завод ПВГШ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2016 р. № НОМЕР_1 про нарахування пені в розмірі 2256220,44 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального права, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована висновками акту перевірки та заперечень проти позову. Зокрема, відповідачем зазначено, що проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки, яка надійшла на поточний рахунок позивача, за експортним контрактом, порушує законодавство.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Український завод ПВГШ» з питань дотримання вимог податного, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт № 158/04-36-14-03/33115398 від 07.04.2016 р., яким встановлено, зокрема, порушення позивачем ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами від 10.09.2012 р. № ЕТМ-100912 та від 29.11.2011 р. № УЗ-29/11-2011.

11.05.2016 р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про нарахування позивачу пені в розмірі 2256220,44 грн. Підставою нарахування пені є порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі по взаєморозрахункам із нерезидентом «EURO TYRES МАNUFACTURING Srl» (Румунія) за період з 02.12.2014 р. по 31.12.2014 р. у розмірі 2194,44 грн.; з нерезидентом «Eurotire Inc» (США) за період з 27.06.2013 р. по 31.12.2014 р. у розмірі 2 254 026,00 грн.

В процесі адміністративного оскарження висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення залишені без змін.

Також встановлено, що ТОВ «Український завод ПВГШ» укладено експортний контракт № ЕТМ-100912 від 10.09.2012 р. з нерезидентом фірмою «EURO TYRES MANUFACTURING Srl» (Румунія). Згідно зі специфікацією № 1 від 10.09.2012 р. до вказаного контракту нерезиденту поставлено товар на загальну суму 9700,00 доларів США, товар завантажено з України 11.09.2012 р.; граничний термін повернення валютної виручки -10.03.2013 р.

В якості доказу погашення дебіторської заборгованості у повному об'ємі позивачем надано три угоди про проведення заліку зустрічних однорідних вимог із нерезидентом «EURO TYRES MANUFACTURING Srl» (Румунія): угоду про залік зустрічних однорідних вимог № б/н від 04.03.2013 р., за якою зобов'язання сторін припиняються в частині заліку зустрічних однорідних вимог у розмірі 1275,92 доларів США та після проведення даного заліку борг нерезидента до позивача по контракту № ЕТМ-100912 від 10.09.2012 р. складав 8424,08 доларів США; угоду про залік зустрічних однорідних вимог № б/н від 05.03.2013 р., згідно з якою зобов'язання сторін припиняються в частині заліку зустрічних однорідних вимог в розмірі 4083,15 доларів США, після проведення даного заліку борг нерезидента до позивача по контракту № ЕТМ-100912 від 10.09.2012 р. складав 4340,93 доларів США; угоду про залік зустрічних однорідних вимог № б/н від 05.03.2013 р., у відповідності до умов якої зобов'язання сторін припиняються в частині заліку зустрічних однорідних вимог в розмірі 4340,93 доларів США, після проведення даного заліку борг нерезидента перед позивачем по контракту № ЕТМ-100912 від 10.09.2012 р. відсутній.

Крім того, ТОВ «Український завод ПВГШ» було укладено експортний контракт № У3-29/11-2011 від 29.11.2011 р. із нерезидентом «Eurotire Inc» (США), за умовами якого за специфікаціям на адресу нерезидента Eurotire Inc» (США) постачались шини власного виробництва.

Погашення в перевіряємому періоді дебіторської заборгованості нерезидентом «Eurotire Inc» (США) підтверджено угодою № б/н від 25.06.2013 р. та № б/н від 04.10.2013 р. про проведення заліку зустрічних однорідних вимог. Всього припинено зобов'язань між позивачем та нерезидентом «Eurotire Inc» (США) на загальну суму 282000,00 доларів США.

ПАТ КБ «Приватбанк» надано контролюючому органу інформацію про зняття з контролю експортних операцій позивача (резидента) на підставі документів про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зважаючи на те, що зовнішньоекономічні операції між позивачем та контрагентами-нерезидентами фірмами «EURO TYRES MANUFACTURING Srl» (Румунія) та «Eurotire Inc» (США) припинені в межах терміну, встановленого чинним законодавством, в сумах, обумовлених сторонами контрактів, із застосуванням заліку взаємних зустрічних однорідних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність нарахування позивачу пені спірним податковим повідомленням-рішенням.

При цьому суд взяв до уваги обставини, встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 р. в справі № 804/6777/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 р. та якою скасовано податкове повідомлення-рішення № 000282200 від 27.02.2015 р. в частині нарахування пені в розмірі 84738,81 грн. по розрахункам із «EURO TYRES MANUFACTURING Srl» Румунія.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та законодавство, яке їх регулює.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Законом України № 5480-VI від 06.11.2012 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» внесено зміни до Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до яких Нацбанку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою ст. 1 та ст. 2 Закону України № 185.

За приписами статті 2 Закону № 185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з постановою Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» № 475, яка набрала чинності 19.11.2012 р., розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як встановлено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Статею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. № 1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» передбачено, що імпортна операція резидента вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком; припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.

Експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю також за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо (пункт 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631).

Відтак, оскільки зовнішньоекономічні операції між позивачем та контрагентами-нерезидентами фірмами «EURO TYRES MANUFACTURING Srl» (Румунія) та «Eurotire Inc» (США) припинені в межах терміну, встановленого чинним законодавством, в сумах, обумовлених сторонами контрактів, із застосуванням заліку взаємних зустрічних однорідних вимог, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що позивачем порушено строки розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідно, про протиправність нарахування позивачу пені спірним податковим повідомленням-рішенням.

При цьому судовою колегією приймається до уваги, що обслуговуючим позивача банком (ПАТ КБ «Приватбанк») надана контролюючому органу в 2013 р. інформація про зняття з контролю експортних операцій позивача (резидента) на підставі документів про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, з чим погодився на той час контролюючий орган.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно неможливості проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки, яка надійшла на рахунок клієнта за експортним контрактом, оскільки такий залік призведе до порушення вимог законодавства України, в тому числі щодо обов'язковості продажу валютних надходжень.

Так, на час виникнення спірних правовідносин діяла постанова Правління Національного банку України № 163 від 16.05.2013 р. «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», якою внесено зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до яких Національним банком України було скорочено строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до 90 днів.

Пунктом 4 цієї постанови встановлені вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.

З урахуванням статті 59 Закону України «Про Національний банк України» постанова Правління Національного банку України № 163 від 16.05.2013 року є обов'язковою як для позивача, так і для обслуговуючого банку, що здійснює функції валютного контролю за операціями свого клієнта.

Разом з тим, як зазначено вище, обслуговуючим позивача банком (ПАТ КБ «Приватбанк») надана контролюючому органу в 2013 р. інформація про зняття з контролю експортних операцій позивача (резидента) на підставі документів саме про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, з чим погодився на той час контролюючий орган.

Тільки у 2014 р., тобто після виникнення спірних правовідносин, пунктом 4 постанови Правління Національного банку України № 515 від 20.08.2014 року «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» банкам заборонено знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правовий акт Національного банку України заборону про зняття операції з експортного контролю на підставі документів про припинення зобов'язань з операціями шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог введено в дію з моменту набрання чинності вказаної постанови, тобто з 21 серпня 2014 року.

В даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк» експортні операції позивача зняті з контролю в березні, червні, жовтні 2013 року, тобто до введення в дію постанови Правління Національного банку України № 515 від 20.08.2014 р.

Оскільки постанова № 515 від 20.08.2014 р. не має зворотної дії в часі, окрім пом'якшення відповідальності, приписи цієї постанови не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли до набрання нею чинності, відповідно, відсутні підстави вважати про наявність на час виникнення спірних правовідносин заборони з проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

На час виникнення спірних правовідносин не існувало жодної заборони, встановленої як Законами України, так й підзаконними нормативно-правовими актами, щодо такої форми здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями як залік зустрічних вимог.

Приписи щодо обовязкового продажу валюти у разі її надходження на рахунок резидента, на думку колегії суддів, неможливо вважати встановленням обмежень для здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, оскільки таке право гарантовано чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 р. в справі № 804/4878/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 р. в справі № 804/4878/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український завод понадвеликогабаритних шин» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 10.08.2017 р.

Головуючий:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак

Суддя:Н.А. Олефіренко