Постанова № 68203929, 08.08.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 року Чернігів Справа № 825/798/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

представника позивачаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Промінь Озерне" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі відділення Фонду) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Промінь Озерне" (далі ПП "Промінь Озерне"), в якому просить стягнути з відповідача 9 022,73 грн адміністративно-господарських санкцій та 108,30 грн пені.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік відповідач вказав, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2016 році становила 11 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб, при нормативі в 1 особу. Оскільки, на думку позивача, підприємством не було створено одне робоче місце для працевлаштування інвалідів, відповідно до норм чинного законодавства у відповідача утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 9 022,73 грн та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі 108,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, з наданням додаткових пояснень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, при цьому, поштовим зв'язком надав свої письмові заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються. Причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП "Промінь Озерне" подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за формою № 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 11 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України від 21.03.1991 № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа (а.с.6).

Як передбачено ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. У ч.1 ст.20 даного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У ч.2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджена форма звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно з пунктами 1.3, 2.1 названого Порядку роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті незалежно від місцезнаходження. Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) за всі місяці відповідного року може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування інвалідів, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Такі вимоги закону реалізуються відповідно ч.3 ст.50 Закону України від 05.07.2012 № 5067 "Про зайнятість населення", згідно якої роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відтак, у справах цієї категорії визначальним є дослідження факту подання роботодавцями звітності форми № 3-ПН щомісячно протягом відповідного року.

Форма звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п.5 Розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316).

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань (ч.3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов'язок роботодавця створити робочі місця для інвалідів відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості щомісячно. При цьому, законодавством не встановлено обов'язку для роботодавця здійснювати пошук працівників (інвалідів) самостійно. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подавав звітність до Козелецького районного центру зайнятості лише у грудні 2016 року.

Тобто, в інші місяці 2016 року така звітність не подавалась, що в свою чергу дає підстави для висновку про неналежне інформування Козелецького районного центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів за спірний період 2016 року та є порушенням вищезгаданих норм матеріального права, а отже, є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 19.11.2013 та від 28.01.2014 (№№ 21-397а13, 21-476а13 відповідно).

Судом встановлено, що за невиконання вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 особу, відповідачу нараховано суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9 022,73 грн, що також відповідає даним звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік.

Зважаючи на те, що відповідачем не сплачено вказану суму адміністративно-господарські санкції, то згідно ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Так, п.3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання. При цьому рішенням Правління Національного банку України від 13.04.2017 № 232-рш встановлена облікова ставка у розмірі 13% річних, а тому розмір пені, розрахованої Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, становить 108,30 грн.

Враховуючи, що відповідачем не було виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не вчинено всіх можливих заходів для працевлаштування інвалідів на вакантні місця, і неналежним чином поінформовано Козелецький районний центр зайнятості про вакансію для працевлаштування інвалідів протягом 2016 року, з урахуванням системного аналізу положень законодавства України, на підставі наданих доказів в їх сукупності, згідно ч.1 ст.71 та ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими. Відповідно позов належить задовольнити та стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Промінь Озерне" (вул.Набережна35, с.Озерне, Козелецький район, Чернігівська область, 17072, код 38049084) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Козелецького району, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, р/р 31213230700163, МФО 853592, код ЄДРПОУ: 38020568) 9 022,73 грн (дев'ять тисяч двадцять дві гривні 73 коп.) адміністративно-господарських санкцій та 108,30 грн (сто вісім гривень 30 коп.) пені.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк