Постанова № 68203623, 09.08.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3403/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання - Белінського Г.В.,

представника позивача - Півторак І.І., за довіреністю,

представника відповідача - Караханяна А.М., за довіреністю,

розглянувши у судовому засіданні за адміністративним позовом Приватного підприємства "ФІРМА ГРАТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2017 року,-

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Приватного підприємства "ФІРМА ГРАТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 15 червня 2017 року № 0014261415, № 0014291415, № 0014301415, №0014311415, №0014271406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління ДФС в Одеській області провело планову виїзну документальну перевірку ПП «ФІРМА ГРАТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

За результатами перевірки відповідач склав акт № 145/15-32-14-15/3309370 від 19.05.2017 р., згідно з висновками якого позивач порушив низку статей ПК України.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки надіслав на адресу ГУ ДФС в Одеській області свої заперечення у порядку та в строки, визначеному чинним законодавством України. Однак відповідач поштою направив відповідь від 12.06.2017 року, у якій зазначено, що висновок акту залишається без змін.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №№ 0014261415, № 0014291415, № 0014301415, №0014311415, №0014271406 від 15.06.2017 року.

Позивач вважає, що перевірку було проведено без з'ясування фактичних обставин справи без врахування наданих до перевірки первинних документів, а тому такі висновки акту перевірки є необґрунтованими та хибними, а спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та належать до скасування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов.

В обґрунтування заперечення представник відповідача зазначив, що позивач надав при перевірці первинні документи які містять невідповідності по господарським операціям з ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Груп», ТОВ «Прімавера Груп» .

Між суб'єктами господарювання укладено ідентичні за змістом договори в порядку та на умовах, «Замовник»/ «Покупець» ПП «ФІРМА ГРАТ».

Представник відповідача зазначив , що перелічені контрагенти не є суб'єктами економічної діяльності з виробництва відповідної послуги або взагалі не здійснює господарської діяльності та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупця. Відтак вибір позивачем таких виконавців та інших передумов (зокрема, щодо ініціативи) укладання договорів з ними мають штучний (уявний) характер, а оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

В ході перевірки встановлено, що позивач порушив граничний термін/порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний податковий період: травень-грудень 2016 р.

Перевіркою також встановлено, що готівкові кошти у сумі 14000,00 грн. не оприбутковані у касу підприємства ПП «ФІРМА ГРАТ» у день їх одержання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «ФІРМА ГРАТ» зареєстроване 21.12.2000 року під №04056931Ю021044 у Приморській районній адміністрації Одеської міської ради

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.01.2001 року за №5969, станом на день підписання акту перевірки позивач перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, технічні випробування та дослідження, будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), будівництво доріг і автострад та інші.

26.04.2017 року співробітниками ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.04.2017 року за №1022 проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «ФІРМА ГРАТ» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 19.05.2017 року № 145/15-32-14-15/31303370 (т.1 а.с.12-33) згідно з висновками якого позивач порушив вимоги ПК України а саме:

-п.44.1. ст.44 пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11, п.15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 №27/4248 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2792534 грн.;

-пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 ПК України, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року встановлено:

заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 3058049 грн.;

завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2016 р. на суму 44797 грн.;

п.44.1 ст.44 п.120.1 ст.120, п.201.6 п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. встановлено накладання штрафу за порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 206123 грн.;

-п.2.6 гл.2 Постанови Правління Національного банку України «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. №637 не оприбутковано до каси підприємства готівкових коштів у сумі 14000 грн. Передбачені штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення рішення:

-№0014271406 від 15.06.2017 року штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 70000,00 грн. (т.1 а.с.7);

-№0014261415 від 15.06.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 188 801,00 грн. (т.1 а.с.8);

-№0014291415 від 15.06.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4 587 029,00 грн. (т.1 а.с.9);

-№ 0014311415 від 15.06.2017 року, яким встановлено загальну суму штрафу у розмірі 206123,00 грн. (т.1 а.с.10);

- № 0014301415 від 15.06.2017 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у сумі 44797,00 грн. (т.1 а.с.11);

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг;

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування

оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства установи та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Відповідно до пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Суть порушень, за висновком податкового органу, полягала в тому, що первинні документи позивача з його контрагентами ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Груп», ТОВ «Прімавера Груп» оформленні з недоліками та містять невідповідності.

Проте суд з такими висновками не погоджується з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні первинні документи щодо господарської діяльності позивача з зазначеними контрагентами, а саме.

Позивач уклав з ТОВ «Трансстрой Карго» договір поставки №2016/08 від 19.02.2016 р. (т.1 а.с.64) на виконання договору поставки видані видаткові накладні №ТС 0000032 від 05.05.2016 р., №ТС-0000039 від 20.05.16 р., №ТС-0000028 від 21.04.2016 р., ТС-0000045 від 25.05.2016 р., платіжні доручення №81 від 26.04.2016 р., №93 від 05.05.2016 р., №1 від 20.05.2016 р., №25 від 30.05.2016 р. Також з зазначеним контрагентом позивач уклав договір підряду №2016/09 від 22.02.2016 р. (т.1 а.с.65-67) роботи по договору підряду виконані у повному обсязі та прийняті позивачем, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат протягом , актом № 1 від 31.05.2016 р. виконаних будівельних робіт. Позивач сплатив кошти ТОВ «Трансстрой Карго», що підтверджується платіжними дорученнями №5 від 23.05.2016 р. №18 від 25.05.2016 р. (т.1 а.с.72-76, 85, 89,92, 94-98,114).

Товари продані ТОВ «Трансстрой Карго» позивач в подальшому реалізував ТОВ «Мегаполіс», ТОВ ТК «Мережевий стандарт», що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, а роботи використані при проведенні робіт за договорами підряду з ТОВ «Л.А.Р.К», ТОВ «С-Монтаж груп» (т.1 а.с.77-84,86-88, 90-93,116-118).

Позивач уклав з ТОВ «Енергобуд Карго» договір поставки №32 від 31.05.2016р. (т.1 а.с.121) На виконання договору поставки видані видаткові накладні №ЕС-000032 від 28.07.2016р., №ЕС-000012 від 10.06.2016р., №ЕС-000012 від 19.06.2016р., №ЕС-000025 від 28.07.2016р., №ЕС-000008 від 06.06.2016р. , сплачені кошти, що підтверджується платіжними дорученнями №50 від 10.06.2016р., №48 від 09.06.2016 р., №13. від 22.06.2016 р. Також позивач уклав з ТОВ «Енергобуд Карго» договір підряду №38 від 02.06.2016р. (т.1 а.с.119-120), роботи за цим договором були виконані в повному обсязі та прийняті позивачем, що підтверджується відповідними довідками та актами (т.1 а.с.121-139, 142-149,201,203,206-211,219).

Товари продані ТОВ «Енергобуд Карго» позивач в подальшому реалізував ТОВ «Укрхлебстрой», ПП «Дорстрой», БУ №2 Одеської КЕЧ р-ну, що підтверджується договорами поставки, видатковими та товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.140-141)

Також придбані товари використанні при проведенні робіт за договорами підряду з ТОВ «Л.А.Р.К.», ТОВ «С-Монтаж Груп», ТОВ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (т.1 а.с.212-218)

Роботі виконані ТОВ «Енергобуд Карго» замовлялися позивачем з метою виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «Укратлантик», ТОВ «Укрбуд Трест» за договором підряду (т.1 а.с.150-1160, 173-179,192-198, т.2 а.с.25-26)

Позивач уклав з ТОВ «Мостол» договір підряду №18 від 29.08.2016 р., додаткові угоди №1 від 26.09.2016р., №2 від 26.09.2016р. (т.1 а.с.225-228). Роботи за вказаним договором та додатковими угодами виконані в повному обсязі, що підтверджуються довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актами приймання будівельних робіт (т.1 а.с.248-250, т.2 а.с.1-12).

Також позивач з «Мостол» уклав договір поставки №21 від 01.09.2016р. (т.1 а.с.221-224). На виконання договору поставки позивач прийняв товар, згідно з видаткових накладних №МО-000006 від 05.09.2016р., №МО-000035 від 19.10.2016р., №МО-000037 від 24.10.2016р., №МО-000032 від 28.09.2016р. (т.2 а.с23-,97,99,101).

Товари продані позивачем ТОВ «Мостол» були в подальшому реалізовані ТОВ «Укрбуд Трест», ПП «Дорстрой», ТОВ «Центр Демонтажних Технологій», що підтверджуються відповідними договорами поставки, видатковими та товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. т.2 а.с.23-24).

Роботи виконані ТОВ «Мостол», замовлялися позивачем з метою виконання своїх зобов'язань перед ПП «Золота Ера ХХІ», Управління дорожнього господарства Одеської міської ради за договорами підряду (т.2 а.с.13-22, 45-60, 79-83).

Позивач уклав з ТОВ «Сілмаш» позивач уклав договір поставки №12/10 від 12.10.2016 року. Виконання зазначено договору підтверджується видатковою накладною №12 від 22.11.2016 р., оплата підтверджується платіжним дорученням №165 від 24.11.2016 року (т.2 а.с.104,108,111).

Товари придбані у ТОВ «Сілмаш» позивач реалізував ТОВ «Алекс-Агро», що підтверджується договором поставки видатковою накладною та товарно-транспортною накладними (т.2 а.с.112-115).

Позивач уклав з ТОВ «Сілмаш» договір підряду №08/10 від 18.10.2016 року (т.2 а.с.102-103). Роботи за вказаним договором підряду виконані в повному обсязі позивачем , що підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актами приймання виконаних будівельних робіт (т.2 а.с.116-122, 128-145)

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач сплатив ТОВ «Сілмаш» кошти, що підтверджуються платіжними дорученнями №39 від 14.11.2016 р., №52 від 22.11.2016 р., №56 від 23.11.2016р., №62 від 24.11.2016 р., №168 від 02.12.2016р. (т.2 а.с.105-107,109-110).

Роботи виконані ТОВ «Сілмаш» замовлялися позивачем з метою виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «Мегаполіс», ПАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів», ТОВ «Крокус ЛТД», Управління дорожнього господарства Одеської міської ради, ТОВ «Ринок Північний», ТОВ «Транс Сервіс» за договором підряду (т.2 а.с.123-126, 146-149,161-162,182-186,210-212,242-244).

Позивач уклав з ТОВ «БК Сервісбуд ЛТД» договір підряду №2016/1906 від 19.06.2016 р. (т.3 а.с.67-68). Роботи за вказаним договором ТОВ «БК Сервісбуд ЛТД» були виконані в повному обсязі та прийняті позивачем, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актом приймання будівельних робіт (т.3 а.с.20-28).

Роботи виконанні ТОВ «БК Сервісбуд ЛТД» замовлялися позивачем з метою виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «Автомагістраль Південь» за відповідним договором підряду (т.3 а.с.29-62).

Позивач уклав з ТОВ «Стартінвест Груп» договір підряду №2016/93 від 13.11.2016 р. (т.3 а.с.63-64) Роботи за вказаним договором виконанні в повному обсязі та прийняті позивачем, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актом приймання виконаних робіт. Позивач оплатив роботи, що підтверджується платіжними дорученнями №86 від 19.12.2016р., №182 від 16.12.2016р (т.3 а.с.65-66, 76-81, 90-95).

Роботи виконані ТОВ «Стартінвест Груп» замовлялися позивачем з метою виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «Крокус ЛТД», ПП «Золота Ера ХХІ» за відповідними договорами підряду (т.3 а.с. 82-89, 100-102).

Позивач уклав договір поставки з ТОВ «Трилайнс» №98 від 21.11.2016 р. (т.3 а.с.117-118). Товар за вказаним договором був поставлений прийнятий та оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №61 від 24.11.2016р, рахунком фактурою № СФ-0000309 від 23.11.2016 р. та видатковою накладною №61 від 24.11.2016 р. (т.3 а.с.119-121)

Придбані товари у ТОВ «Трилайнс» позивач використав при проведені робіт за договорами підряду з Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради, Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області, Овідіопольської селищної ради (т.3 а.с.137-140, 154-157,171-174).

Позивач уклав з ТОВ «Прімавера Груп» договір поставки №08/12 від 08.12.2016р.(т.3 а.с.126-129). Товар за вказаним договором був поставлений та прийнятий позивачем, що підтверджується видатковими накладними №72 від 09.12.2016 р., №73 від 12.12.2016р., №70 від 30.12.2016р., №71 від 30.12.2016 р., факт плати підтверджується платіжними дорученнями №94, №99, №100, №101, №103, №189 від 28.12.2016р. (т.3 а.с.122-125, 130-136) .

Придбані товари у ТОВ «Прімавера Груп» позивач використав при проведенні робіт за договором підряду з Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області, Овідіопольської селищної ради (т.3 а.с.177-180,209-232).

Тобто вбачається, що укладені договори між позивачем та контрагентами повністю узгодженні є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається ПП «ФІРМА ГРАТ».

Зазначені договори укладені між позивачем та контрагентами є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які надавались відповідачу для перевірки.

Суд встановив, що первинні документи, які підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з його контрагентами відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

За поставлені товари, виконані роботи та надані послуги ПП «ФІРМА ГРАТ» зі своїми контрагентами розрахувалося, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану. Дані факти підтверджуються відповідними платіжними дорученнями.

Не підтверджуються також посилання відповідача на порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що належать наданню покупцем - платникам податку на додану вартість. Так на сторінках 28-29 акту перевірки в таблиці перераховані і платники ПДВ. При цьому відповідач не врахував вимог ст.120-1ПК України, згідно з якої відповідальність настає лише щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що надаються покупцем -платником податку на додану вартість, а що стосується неплатників ПДВ - то штрафи не передбачені.

Крім того, позивач не може і не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку , коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документи підтвердження їх розміру.

Також, відповідач не надав жодної оцінки та не спростував той факт, що зняття коштів 06.12.2016 року у сумі 14000грн. було наданням фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_4 згідно з договором позики від 05.05.2016 року у відділенні банку через касу банку. Бухгалтерією це мало відображення у рахунку НОМЕР_1 Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті) - проводки Дт3771/Кт 311.

Крім того суд зазначає, що ПП «ФІРМА ГРАТ» за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; будівництво доріг і автострад; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. та інші.

Тобто вбачається, що укладені договори з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається ПП «ФІРМА ГРАТ».

Відповідач продовж судового розгляду справи не надавав доказів та не довів суду правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Таким чином відповідач дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства без з'ясування фактичних обставин справи та без об'єктивного дослідження первинних документів позивача в супереч норм права.

З урахуванням встановлених фактів, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення шляхом скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень № 0014261415, №0014291415, №0014301415, №0014311415, №0014271406 від 15.06.2017 року.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З урахування того, що позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне стягнути з Приватного підприємства «ФІРМА ГРАТ» судовий збір у розмірі 136 451,25 грн.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, ПК України ст. ст. 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 15 червня 2017 року № 0014261415, № 0014291415, № 0014301415, №0014311415, №0014271406.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ФІРМА ГРАТ» (код ЄДРПОУ 31309370) на р/р 31212206784005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, класифікація доходів бюджету 22030101 судовий збір за подання до Одеського окружного адміністративного суду адміністративного позову у розмірі 136 451 (сто тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят одна),25 грн.

4. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ФІРМА ГРАТ» (код ЄДРПОУ 31309370) судовий збір у розмірі 136 451 (сто тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят одна),25 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 09 серпня 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

.