
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2017 р. Справа № 814/467/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "Євродор", до за участю: представника позивача: Черних О.В. представника відповідача: Гава О.О.Головного управління ДФС у Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2017р. № 0000951401, від 15.02.2017 р. № 0000961401,В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство «Євродор» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.17 №0000942201 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 321507 гривень та №0000961401 про зменшення суми податкового кредиту на суму 104226 гривень та суму податкових зобов'язань на суму 114082,14 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в нього є всі первинні документи з приводу взаємовідносин з ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет», які підтверджують податковий кредит та сплачений на користь цих постачальників. Але, відповідачем за надуманими підставами не визнається право товариства на врахування у податковому обліку коштів, сплачених за договорами з ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет».
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення. Свою позицію обґрунтував тим, що ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» мали правовідносини з сумнівними підприємствами з ознаками фіктивності, самі підприємства подавали податкову звітність не постійно, не мали фактичної можливості виконати свої зобов'язання за договорами з позивачем, у них були відсутні відповідні трудові та матеріальні ресурси, підприємства не знаходяться за своїм місцезнаходженням, мають у ланцюгу сумнівних постачальників, та аналіз бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» не підтверджує отримання підприємствами тих послуг, які були продані позивачу від інших постачальників.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Євродор» зареєстровано в якості юридичної особи Доманівською райдержадміністрацією 29.02.08. Основним видом діяльності підприємства є будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд.
30.07.15 ПП «Євродор» уклало договір №30-07-2015 на надання транспортних послуг з ТОВ «Екоенерджи».
Відповідно до цього договору у вересні 2015 року, ТОВ «Екоенерджи» надало позивачу послуг з перевезення сипучих матеріалів на суму 1929042,07 гривень, в т.ч. ПДВ 321507,01 гривень.
На підтвердження зазначеної операції ТОВ «Екоенерджи» виписало податкову накладну №84 від 30.09.15.
ПП «Євродор» розрахувався з ТОВ «Екоенерджи» у повному обсязі у безготівковій формі.
Сплачені кошти у сумі 321507,01 гривень були відображені позивачем у власній податковій звітності в якості податкового кредиту.
29.07.16 ПП «Євродор» уклало договір поставки продукції №29/07-2016 з ПП «Демаркет».
Відповідно до цього договору у серпні 2016 року, ПП «Демаркет» поставив на адресу ПП «Євродор» товар: домішка адгезійна Ветфікс, бітумна емульсія, мінеральний порошок на загальну суму 625356, в т.ч. ПДВ 104226 гривень.
На підтвердження зазначеної операції ПП «Демаркет» виписало податкову накладну №45 від 31.08.16.
ПП «Євродор» розрахувався з ПП «Демаркет» у повному обсязі у безготівковій формі.
Сплачені кошти у сумі 104226 гривень були відображені позивачем у власній податковій звітності в якості податкового кредиту.
В період з 27.12.16 по 12.01.17 ГУ ДФС України у Миколаївській області провело позапланову перевірку ПП «Євродор» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень 2015 року та за серпень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет», результати якої були оформлені Актом №2/14-0914/35685424 від 18.01.17.
Під час перевірки податківці дійшли висновку, що ПП «Євродор» порушило вимог ст.198, 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за серпень 2016 на суму 104226 гривень ПДВ та за вересень 2015 року завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового кредиту) у сумі ПДВ 321507,01 гривень.
Такі висновки відповідач зробив на підставі того, що у ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» відсутній кваліфікований персонал: незначний штат працюючих при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутній кваліфікований персонал; відсутні основні фонди в достатній кількості: транспортні засоби, які необхідні для переміщення товару; приміщення для зберігання товарів, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності; фактичне місце ведення діяльності чи розташування офіс, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку не встановлено; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку; відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесу здійснення господарських операцій; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.
15.02.17 на підставі Акту перевірки №2/14-0914/35685424 від 18.01.17, уповноваженою особою ГУ ДФС України в Миколаївській області прийняті податкове повідомлення №0000951401 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 321507 гривень та №0000961401 про зменшення суми податкового кредиту на суму 104226 гривень та суму податкових зобов'язань на суму 114082,14 гривень.
Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.
Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.
Досліджуючи реальність та товарність цих договорів, відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11 суд вважає, що саме за цими господарськими операціям будь-яких не будь інших документів, ніж ті які були надані позивачем (договори, товарні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, Актів приймання робіт), бути не може.
У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обов'язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.
На думку суду, відповідачем таких доказів щодо правовідносин ПП «Євродор» з ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» не надано, а висновки, зроблені в Акті перевірки, є бездоказовими.
ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» станом на 2015-2016 роки були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість мали індивідуальні податкові номери, податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та був зареєстрований як платник податку на додану вартість. У такому разі Державна фіскальна служба та її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємства, без достатніх для цього підстав
За рахунок яких саме трудових ресурсів (власних, залучених за цивільно-правовими договорами чи неоформленими працівниками), ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» виконували свої зобов'язання перед ПП «Євродор», не може впливати на можливість врахування позивачем цих коштів у власному податковому кредиті.
Ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнанні фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.
Відповідач невиправдано спрощує процес доведення факту відсутності реальних господарських операцій та перебільшує юридичне значення власних Актів про неможливість проведення зустрічних перевірок.
Щодо підприємств-контрагентів ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» відсутні вирок суду щодо засудження їх керівників чи засновників за діяльність, пов'язану з ухиленням від сплати податків, створенням фіктивного підприємства та ін.
Всі претензії до зазначених контрагентів носять загальний та неконкретний характер.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов'язань зі сплати податків.
Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.
Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.
Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
За наявності всіх необхідних відповідно до Податкового кодексу України первинних документів (договори, акти приймання, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, витрати і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та витрати.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, а спірні податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.
Судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 6386,00 грн., відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15.02.2017 № 0000961401 та № 0000951401.
3. Присудити на користь приватного підприємства "Євродор " (код ЄДРПОУ 35685424) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 6386,00 гривень (шість тисяч триста вісімдесят шість грн.).
4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10.08.17
Суддя В.В. Біоносенко
Судове рішення № 68203482, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 08.08.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/467/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: